- •1. Предмет статистики і статистичні показники
- •2. Значення, масштаб і завдання статистики
- •3. Статистичний моніторинг і статистична звітність
- •4. Історія статистики
- •5. Система галузей і дисциплін статистики
- •6. Система управління статистикою
- •7. Система методів статистики
- •8. Система джерел статистичної інформації
- •9. Інтегральні системи в статистиці, економіці й менеджменті
- •10. Поняття про спостереження, його види і цілі
- •11. План і програма спостереження
- •12. Помилки спостереження
- •13. Вибіркове спостереження
- •14. Статистичне зведення
- •15. Статистичне групування
- •16. Таблиці
- •17. Статистичні графіки
- •18. Поняття середніх величин
- •19. Основні види середніх величин
- •20. Структурні і багатовимірні середні
- •21. Показники варіації
- •22. Поняття рядів динаміки та їх види
- •23. Основні характеристики ряду динаміки
- •24. Вибір бази порівняння та середній темп ряду динаміки
- •25. Тенденція розвитку та прогнозування рядів динаміки
- •26. Поняття, значення і історія індексів
- •27. Галузі застосування індексів
- •28. Основні формули індексів
- •29. Індексні системи
- •30. Індексація грошових показників і індекси вартості акцій
- •31. Основні поняття статистичного аналізу
- •32. Балансовий метод аналізу
- •33. Індексний метод аналізу
- •34. Кореляційно-регресійний метод аналізу
- •35. Інтегральний статистичний аналіз
- •36. Основи поняття соціально економічної і адміністративної статистики
- •37. Статистика населення
- •38. Статистика національних рахунків
- •39. Основи статистики підприємства
- •40. Статистика ефективності
- •41. Статистика України
- •42. Статистика Російської Федерації
- •43. Статистика Великої Британії
- •44. Статистика Франції
- •45. Статистика Німеччини
- •46. Статистика Європейського Союзу
- •47. Статистика сша
- •48. Статистика Японії
- •49. Статистика Китаю
- •50. Міжнародні статистичні організації і статистика держави
14. Статистичне зведення
Статистична діяльність складається з трьох основних етапів: статистичного спостереження, зведення і статистичного аналізу. Статистичне зведення – це систематизація і первинна обробка інформації статистичного спостереження. Зведення є основою для подальшого глибокого наукового аналізу статистичної інформації. Статистичне зведення проводиться згідно з програмою. Вся робота з формування і впровадження програми зведення, як і програми спостереження, організується на основі єдиної інтегральної системи, починаючи з розробки системи цілей зведення і закінчуючи системою отриманих результатів. Основна ціль зведення – це одержання достовірної і ефективної статистичної інформації у вигляді узагальнюючих статистичних показників, групувань, таблиць і графіків. Для досягнення цієї основної цілі розробляють відповідні локальні цілі. За глибиною обробки матеріалу розрізняють просте і складне зведення. Просте зведення – це простий підрахунок величин узагальнюючих статистичних показників. Складне зведення – це отримання результатів зведення у вигляді
статистичних групувань, таблиць і графіків. За степенем централізації розрізняють централізоване і децентралізоване зведення. При централізованому зведенні матеріали статистичного спостереження надсилають у центральний орган державної статистики. Так, наприклад, обробляють матеріали перепису населення. При децентралізованому зведені матеріали спостереження обробляють на місцях, а в центральний статистичний орган держави надсилають лише зведені дані за певними адміністративними одиницями.
15. Статистичне групування
Статистичне групування – це розподіл сукупності на однорідні групи за істотними для них ознаками. Групувальні ознаки – це ознаки, на основі яких проводиться розподіл одиниць сукупності. Розрізняють якісні (атрибутивні)
і кількісні (числові) групувальні ознаки. Відповідно до цього групування поділяють на якісні та кількісні. Прикладом якісного групування є розподіл населення за статтю на жінок та чоловіків. Прикладом кількісного групування є розподіл населення за віком (число років), за розміром сукупного середнього доходу в умовних грошових одиницях тощо. Основними цілями групування є дослідження складу і структури сукупності, а також залежності одних явищ від
інших. Відповідно до цілей групування поділяють на типологічні, структурні і аналітичні. Типологічні групування – це розподіл сукупності на однорідні, типові за змістом групи. У структурних групуваннях досліджується структура
сукупності. Структура сукупності – це співвідношення її окремих змістових частин до цілого, яке приймається рівним одиниці чи 100%. Аналітичні групування застосовуються для аналізу залежності одних явищ (ознак) від інших. За кількістю ознак, які покладені в основу групування, розрізняють два види групування – просте і складне. Просте групування – це групування, за однією ознакою.Складне групування –це групування за двома і більше ознаками. Складне групування може бути комбінаційним та багатомірним. Комбінаційне
групування – це комбінаційний розподіл сукупності спочатку на групи за однією ознакою, а потім – на підгрупи за іншими ознаками. Багатомірне групування це розподіл сукупності на групи за певною множиною ознак одночасно.