- •Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •2.Особливості фінансової діяльності підприємств різних організаційних форм бізнесу
- •3.Нормативно-правове забезпечення фінансової діяльності підприємства
- •4. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
- •5. Зміст, цілі і завдання управління фінансовою діяльністю (див.Пит.1)
- •6. Сутність структура та функції власного капіталу підприємства
- •7. Призначення та джерела формування статутного капіталу підприємства
- •8. Завдання, методи збільшення та зменшення ск підприємства
- •Планування прибутку та рентабельності господарської діяльності
- •Сутність та джерела самофінансування діяльності підприємств різних форм власності
- •11 . Визначення мінімального та оптимального обсягів виробництва на основі методу точки беззбитковості (конспект)
- •12. Поняття дивіденду та зміст дивідендної політики підприємства
- •13. Типи та етапи дивідендної політики підприємства
- •14. Роль позикових коштів у фінансуванні господарської діяльності.
- •15. Завдання, методи та інструменти короткострокового запозичення.
- •16. Завдання методи та інструменти довгострокового запозичення
- •17. Особливі форми кредитування підприємств
- •18. Сутність реорганізації та реструктуризації підприємств
- •19. Економічний зміст та методи оцінки вартості підприємства
- •20. Оцінювання вартості корпоративних прав підприємства
- •21. Принципи формування портфеля цінних паперів і оцінка його ефективності
- •22. Сутність та види фінансових інвестицій.
- •23. Форми мобілізації фінансових ресурсів для цілей інвестування
- •24. Зміст та напрямки зовнішньоекономічної діяльності
- •25. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •26. Умови експортного факторингу та форфейтингу
- •27. Сутність та функції фінансового контолінгу на підприємстві.
- •28. Стратегічний фінансовий контролінг на підприємстві
- •29. Оперативний фінансовий контролінг на підприємстві
- •30 . Методи фінансового контролінгу на підприємстві
11 . Визначення мінімального та оптимального обсягів виробництва на основі методу точки беззбитковості (конспект)
12. Поняття дивіденду та зміст дивідендної політики підприємства
Дивіденд (від латинського dividendus, тобто такий, що підлягає поділу, або частина від поділу) — це частина загальної суми чистого прибутку акціонерного товариства, яка розподіляється між акціонерами у вигляді певної частки від вартості їхніх акцій, тобто пропорційно кількості акцій кожного акціонера. Під чистим прибутком розуміють частину валового прибутку, що залишається в розпорядженні акціонерного товариства після сплати всіх податків, зборів та офіційних відрахувань. Інакше кажучи, дивіденди виплачуються в останню чергу і їх розмір встановлюється рішенням загальних зборів акціонерів (це правило стосується звичайних акцій). Дивіденди виплачуються з чистого прибутку минулих років (після підбиття фінансового підсумку і складання балансу). Дивіденди можна виплачувати готівкою, а також продукцією чи додатковими акціями даного акціонерного товариства. Дивіденди, як правило, виплачують щоквартально, але з рішення ради директорів корпорації виплати можуть здійснюватися один раз на півроку або навіть один раз на рік.
Дивідендна політика — це набір цілей і завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства у галузі виплати дивідендів, а також сукупність методів і засобів їх досягнення. Оптимізація дивідендної політики — це оптимізація співвідношення між прибутком, що виплачується у вигляді дивідендів, і тим, який реінвестується з метою максимізації доходів власників.
Приймаючи рішення в галузі дивідендної політики, слід враховувати, що вони впливають на ряд ключових параметрів фінансово-господарської діяльності підприємства: величину самофінансування, структуру капіталу, ціну залучення фінансових ресурсів, ринковий курс корпоративних прав, ліквідність та ряд інших. Найбільш чітко вираженим є зв’язок між дивідендною політикою та самофінансуванням підприємства: чим більше прибутку виплачується у вигляді дивідендів, тим менше коштів залишається у підприємства для здійснення реінвестицій. Якщо ж приймається рішення про тезаврацію прибутку, то збільшується величина власного капіталу, а отже, змінюється загальна структура капіталу підприємства, що за певних обставин впливає на його вартість.
Зв’язок між дивідендною політикою і ринковим курсом корпоративних прав описується класичним алгоритмом: курс акцій прямо пропорційний дивіденду та обернено пропорційний процентній ставці за альтернативними вкладеннями капіталу на ринку.
До основних завдань, які слід вирішити в ході формування та реалізації дивідендної політики, слід віднести:
виявлення основних факторів, які впливають на прийняття рішення щодо виплати дивідендів чи реінвестування прибутку;
визначення оптимального співвідношення між розподіленим і тезаврованим прибутком;
оцінку впливу рішення щодо порядку розподілу чистого прибутку на ринкову вартість корпоративних прав підприємства та його інвестиційну привабливість;
визначення оптимальної для підприємства величини статутного і власного капіталу;
узгодження стратегії виплати дивідендів із податковим законодавством;
вибір найприйнятнішого методу та форми нарахування і виплати дивідендів;
оцінку впливу дивідендної політики на вирішення конфлікту інтересів між власниками, кредиторами та керівництвом підприємства.