- •Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •2.Особливості фінансової діяльності підприємств різних організаційних форм бізнесу
- •3.Нормативно-правове забезпечення фінансової діяльності підприємства
- •4. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
- •5. Зміст, цілі і завдання управління фінансовою діяльністю (див.Пит.1)
- •6. Сутність структура та функції власного капіталу підприємства
- •7. Призначення та джерела формування статутного капіталу підприємства
- •8. Завдання, методи збільшення та зменшення ск підприємства
- •Планування прибутку та рентабельності господарської діяльності
- •Сутність та джерела самофінансування діяльності підприємств різних форм власності
- •11 . Визначення мінімального та оптимального обсягів виробництва на основі методу точки беззбитковості (конспект)
- •12. Поняття дивіденду та зміст дивідендної політики підприємства
- •13. Типи та етапи дивідендної політики підприємства
- •14. Роль позикових коштів у фінансуванні господарської діяльності.
- •15. Завдання, методи та інструменти короткострокового запозичення.
- •16. Завдання методи та інструменти довгострокового запозичення
- •17. Особливі форми кредитування підприємств
- •18. Сутність реорганізації та реструктуризації підприємств
- •19. Економічний зміст та методи оцінки вартості підприємства
- •20. Оцінювання вартості корпоративних прав підприємства
- •21. Принципи формування портфеля цінних паперів і оцінка його ефективності
- •22. Сутність та види фінансових інвестицій.
- •23. Форми мобілізації фінансових ресурсів для цілей інвестування
- •24. Зміст та напрямки зовнішньоекономічної діяльності
- •25. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •26. Умови експортного факторингу та форфейтингу
- •27. Сутність та функції фінансового контолінгу на підприємстві.
- •28. Стратегічний фінансовий контролінг на підприємстві
- •29. Оперативний фінансовий контролінг на підприємстві
- •30 . Методи фінансового контролінгу на підприємстві
14. Роль позикових коштів у фінансуванні господарської діяльності.
Призначення позикового капіталу суб'єкта господарювання - підвищення ефективності основної діяльності та інвестування розвитку. На залучення позикового капіталу у чинному українському законодавстві існує суттєве обмеження: забороняється надавати підприємствам кредити на покриття збитків від господарської діяльності, на формування і збільшення статутних фондів, для внесення платежів у бюджет та позабюджетні фонди.
Існують два головних об'єктивних чинника існування позикових коштів в капіталі суб'єкта господарювання:
1. Розбіжність термінів виготовлення продукції (робіт, послуг), пере-дання її споживачеві і надходження оплати обумовлює тимчасове переривання грошового потоку підприємства, що означає розрив у наявності оборотних коштів. Переривання грошового потоку за своїм характером буває очікуваним (плановим) внаслідок особливостей технології виробництва (сезонності, тривалості виробничого циклу) або незапланованим внаслідок непередбачених факторів бізнесу. Тимчасова недостатність обігових коштів, як правило, покривається короткостроковими (до 1 року) позиками.
2. Економічне зростання вимагає розширення або модернізації виробничої бази з відповідним рівнем капіталомісткості інвестиційних проектів, що, як правило, одним самофінансуванням не можливо повністю забезпечити. Саме тому для реалізації інвестиційних програм розвитку крім власних фондів розвитку виробництва, залучається довгостроковий позиковий капітал.
Джерела запозичення капіталу в країнах із розвиненим фінансовим ринком відзначаються значним різноманіттям, що забезпечує реальний доступ до запозичень усім формам підприємництва .
Суб'єкт господарювання залучає позиковий капітал згідно з розробленої та затвердженої власниками підприємства політикою запозичень (позиковою політикою), яка формулюється у складі загальної фінансової політики підприємства.
Політика запозичень суб'єкта господарювання - це елемент фінансової політики, що узгоджує з головними фінансовими цілями підприємства структуру капіталу в частині співвідношення власних і позикових засобів, структуру позикових засобів у частині співвідношення довгострокового, середньострокового і короткострокового запозичення, а також визначає оптимальні інструменти запозичення. Позикова політика підприємства своєю обов'язковою складовою має економічне обґрунтування вибору джерел запозичень, тобто здійснення розрахунків вибору:
- між довгостроковим банківським кредитуванням, кредитуванням шляхом випуску облігацій або фінансовим лізингом;
- між короткостроковим банківським кредитуванням, факторингом або залученням товарних кредитів.
Доцільність конкретного запозичення виявляється з огляду на такі характеристики позики, як її ціна порівнянно з середньоринковою вартістю кредитних ресурсів та рентабельністю від реалізації проекту, який фінансується цією позикою. Політика запозичень підприємства своєю складовою має заходи по запобіганню ризиків запозичень, які різняться щодо короткострокового та довгострокового запозичень.