- •1. Поняття про господарський облік і його види.
- •2.Сутність і специфічні особливості бухгалтерського обліку.
- •3.Види бухгалтерського обліку.
- •4.Винекнення та розвиток бух.Обліку та вимоги до нього.
- •5.Регулювання бо.
- •6.Вимірники бо
- •7.Принципи бо
- •8.Закон України"Про бОта фін.Звітність "
- •9.Визначення предмета бо.
- •10.Об"єкти бо та їх характеристика
- •11.Метод бо.Елементи методу бо та їх характеристика.
- •12.Взаємозвязок між предметом і методом бо.
- •13.Структура та види бо
- •14.Зміни в балансі.
- •15.П(с)бо 2 «Баланс» Загальні положення
- •16. Призначення, визначення та форма бухгалтерського рахунку
- •17. Типи бухгалтерських рахунків, їх призначення, будова
- •19. Порядок вiдображення господарських операцый на рахунках. Сутнiсть, обгрунтування та значення подвыйного запису. Взаємзв'язок мiж рахунками і балансом.
- •20. Хронологічний і синтетичний запис господарської операції.
- •21. Синтетичний та аналітичний облік на рахунках.
- •24. Вимоги до змісту, оформлення, складання документів
- •25. Класифікація документів.
- •26 Порядок перевірки опрацювання та зберігання документів. Документообіг
- •28. Інвентаризаця осн засобів, немат активів..
- •29. Поняття основних засобів. Класифікація та оцінка
- •30. Документальне оформл руху осн засобів
- •31. Синтетичний та аналітичний облік руху основних засобів
- •32. Облік амортизації основних засобів
- •33. Методи нарахування амортизації основних засобів
- •34. П(с)бо 7 «Основні засоби»
- •35. Облік інших необоротних матеріальних активів
- •36. Облік нематеріальних активів
- •37. П(с)бо 8 «Нематеріальні активи»
- •38. Запаси: критерії їх визнання. Оцінка в балансі, класифікація
- •39. Облік виробничих запасів.
- •41. Облік браку у виробництві
- •42. Облік напівфабрикатів
- •43. Облік готової продукції
- •44. Облік товарів
- •46. Поняття касових операцій. Основні поняття з обліку грошових коштів на рахунках в банках. Завдання обліку.
- •47. Документальне оформлення касових операцій та операцій на рахунках в банках.
- •48. Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів в касі.
- •49.Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів в банках.
- •50. Положення про ведення касових операцій в національній валюті України.
- •51. П(с)бо 4 «Звіт про рух грошових коштів»
- •52. Види і оцінка поточних фінансових інвестицій.
- •53. Синтетичний та аналітичний облік фінансових інвестицій.
- •54. П(с)бо 12 «Фінансові інвестиції».
- •55. Визначення та види дебіторської заборгованості.
- •56. Документальне оформлення розрахунків з покупцями та замовниками.
- •57. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками.
- •58. Документування та синтетичний і аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами.
- •59. Облік розрахунків з дебіторами.
- •60. Облік дебіторської заборгованості забезпечення векселів.
- •61. П(с)бо 10 «Дебіторська заборгованість».
- •62. Елементи власного капіталу
- •63. Облік статутного, пайового капіталу.
- •64. Облік додаткового, резервного, неоплаченого капіталу
- •65. Облік непокритого збитку та нерозподіленого прибутку
- •66. Поточні зобов’язання. Облік короткострокових кредитів
- •67. Облік розрахунків з постачальниками
- •68. Облік розрахунків за податками і платежами
- •69. Облік розрахунків зі страхування
- •70. Форми та види заробітної плати
- •71. Документування операцій за розрахунками з оплати праці
- •72. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з оплати праці
- •73. Методика розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності
- •74. Методика розрахунку відпускних
- •77. Псбо 16 Витрати
- •81. Звіт про фін результати
- •82. Псбо 3 Звіт про фін результати
- •85. П(с)бо 5 Звіт про власний капітал
- •86. Примітки до річної фін звітності та додатки
- •87. П(с)бо 6 Виправлення помилок
3.Види бухгалтерського обліку.
Види бух.обліку:
1.Фінансовий облік-це комплексний синтетичний облік всіх засобів та грошових коштів.Та всіеї економ.діяльності п-ва,фірми,ор-ції,установи.
2.Управлінський облік-це внутрішньо господарський облік,а сама система обробки та підготовки інфо.про діяльність підприемства для внутрішнього користування в процесі управління підприемства.
4.Винекнення та розвиток бух.Обліку та вимоги до нього.
6000 років до н.е. - Люди стали вести господарство; БО виник як практична діяльність (рахівництво). 500 років тому вийшла книга Л. Пачолі про БУ (трактат). Почалося літерат. осмислення БО. 100 років назад-виникли перші теоретичні конструкції БУ (счетоведение).
БО розвивався під впливом зовнішніх причин (необх-ть вести хоз-во), потім внутрішніх (саморозвиток).
Для виникнення БО були необхідні два головні чинники: 1) Господарство має досяг. значить. розмірів (треб. його облік).
2) Виникнення алфавіту і елементар. арифметики.
Прийоми БО: 1) інвентаризація; рахунки розрахунків. (Рахунки розрахунків - записи: кому ти скільки винен і хто тобі скільки винен, тобто з ким ти наход. В справ. Відносинах.) 3400-2980 д. е. - БУ був розвинений в давньому Єгипті. Кожні два роки проводилася інвентаризація всього рухомого і нерухомого майна (дискретна інвентаризація) - потім дискрет. інвент-я була замінена поточною інвентаризацією (постійною). Факти господарського життя оформлялися трьома особами (чиновниками): [Напр. - Відпустка цінностей (провод. по резолюції уполномоч. Чиновника): 1-й чиновник-кількість грошей до відпустки; 2-й-фактич. відпустку; 3-й-робив відмітку про відхилення]. Кладовщик сост. звіт про движ-і цінностей по платниках, одержувачам та видами цінностей, і виводив залишки.
У стародавньому Єгипті зародилася дзеркальна, натуралістичний. концепція обліку (як можна більш точний облік). Запісіна аркушах папірусу-звідси назв-е: ведення обліку на листах.
У Вавилоні зародився БУ на глин. картках. Був розвинений облік трудової діяльності (з / п, людино-дні). Вперше метушня. спец. законодавство, отн. до БУ (закони Хаммурапі-2200 д. н.е.). Закони наказували: купцям вести самост. облік, храмамгосуд. облік.
Персія (Дарій 1) 520-і рр. д. н.е.: Бухгалтери (контролери) - "Очі й вуха царя" - осущ. контроль госп-ва імперії.
Др. Греція-облік вівся на дощечках, вибілених гіпсом. З'являються гроші у вигляді монет, виступ. як 1) самост. об'єкт обліку і 2) засіб в розрахунках. Велася хронологічна запис всіх фактів господарського життя, а потім робилася рекапіталяція-систематична розноска всіх записів, операцій в хронологічному порядку. Існували чиновники, що стежили за доходами-витратами держави. Були введ. залікові платежі, істот. перекази платежів в інші каси. Принцип БУ-ключ від каси у одного, ключ від приміщення, де нах. каса, - в іншого. Істот. періодична публічна звітність. Метушня. поділ бухгалтера і ревізора (вони рівноправні).
1915 - були знайдені документи БО "Папірус Зенона": Реформи системи обліку в маєтках.
Цілі обліку (по Зенону): 1) Виявлення загального положення господарства (сіст. облік запасів), 2) Виявлення госп. ефекту.
Зенон ввів спеціалізацію в БО, вимагав обязат. документальний. підтвердження кожного запису. У той час регламентир. ведення та заповнення документів. Облік. регістри велися по систематич. принципу (не по хронологич.) У Римі була введена взаємопов'язаний. система облік. книг: 1-я-для щод. записи фактів (памятнаямеморіал), 2-я-касова-велися тільки ден. рахунку, 3-я-книга систематич. запису. Прихід запису. ліворуч, витрата-праворуч. З'явилися терміни: дебіт-він повинен, кредит-він вірить.
Появл. бюджет. облік, фиксир. кошторисні асигнування та їх виконання (сост. баланс гос-ва). Осн. правила обліку у держ. госп-ві: 1) Обов'язкове документування записів.
2) Суворе поділ між обліком ден. коштів та обліком матер. цінностей.
3) хронологич. запис у поточному обліку.
4) Щомісячна систематична запис з виділенням прибуткових і витрата. статей та зазначення залишку (возн. у зв'язку з цілями опо-я: на кожн. платника податків відкривши. особовий рахунок).
5) Періодична звітність.
Облік у середньовіччі: Аж до 9 ст. зустрічаються лише хаотичні інвентар. опису. Після 9 століття виділяються 4 групи цінностей: - будівлі, споруди - господарський інвентар - продукти - худоба Відносини між платником і одержувачем оформляються биркової обліком; запис робиться на бирках, кіт. потім ламаються навпіл. Одна частина дається платнику (пріход. ордер), а інша залишається в одержувача (квитанція про сплату).
Метушня. профессіястранствующ. писар (сост. звіти за плату). З'являються трактати про БО.
Найбільш розвинений облік був в Англії. (В основу було покладено інвентар. Опис, кіт називалася "Книга страш. Суду" 1086). Фінансами в Англії відало казначейство. Зародився регістр шахової форми, метушня. Шахова палатазанім. обліком. В Англії була розвинена система обліку касових операцій. Велися книги, де в одній частині запису. прихід, у другій - витрата. Перший прим. нах. у касира, другий-у бухгалтера. Записи справ. без пропусків, помилковий. запису не виправлені., записувалася лише різниця між помилкою та фактич. Особи, які займаються обліком, приносили присягу. Основна мета обліку-реєстрація переміщення цінностей, руху товару. Пізніше в Англії з'явився інститут аудиту. (У 1299 р.) Подвійна запис (ДЗ) - метушня. в Півн. Італії ок. 1250-1350 рр.. Часто вважають автором ДЗ Італійця Л. Пачолі (1445-1515) рр.. Суть ДЗ (подвійної бухгалтерії) - введення в просту бухгалтерію рахунки власних коштів. В результаті всі факти господарського життя двічі відображаються в обліку.
Причини метушня-я ДЗ: - економічне зростання країн Європи та зародження капіталістичних відносин; - розвиток кредиту; - виникнення компаній (відділення фізичних осіб від юридичних); - еволюція двосторонньої форми ведення рахунків призвела до необхідності урівноважений-я підсумків дебіт. і кредит. обертів; Умови метушня-я ДЗ: - широке поширення арабських цифр і десяткової системи.
Подвійний запис - метод, що дозволяє використовувати автомат. контроль рознесення інформації за рахунками. Рахунок власника (рахунок капіталу) дозволяв визначити обліковими засобами фінансові результати. З нар-ем ДЗ були закладені основи БО як науки і БО відділ. від статистики.
У світлі подвійного запису все екон. явища діляться на 2 сфери: 1) реальна або матеріальна 2) фінансова або грошова Етапи розвитку подвійного запису.
1) Бухгалтери, бажаючи створити умови для автоматичного контролю записи, вводять рахунок власника. Цьому рахунку надається економіко-юридична інтерпретація і він стає рах. капіталу. У зв'язку з цим поява. можливість виявляючи-я прибутку або збитків.
2) Введення єдиного грошового вимірника твердженням. сконструювати систему рахунків.
3) З'являється можливість порівняти і оцінити всю сукупність цінностей, прав і зобов'язань.
Лука Пачолі про мету обліку: "Це ведення своїх справ в належному порядку і як слід, щоб можна було завжди получ. відомості щодо боргів і вимог. "Дві мети БО (согл. Л. Пачолі): - контрольна - створ-е інф-ції для управління господарством (керуюча).
У середовищ. століття БО вівся в книгах (бухгалтер-тримач книг); БУ-"мистецтво ведення книг".
БО розглядався як галузь адміністративного права і тому предметом БО вважалося практична реалізація адм. функцій будь-якої організації.
Процедура БО: Не трактування заг. питань, а тщатель. опис бух. процедур.
Інвентаризація. Як регістрів использ. або вільн. листи, або книги. Спочатку реєстр. наиб. цінні або легко втрачаються речі. Інв. опису провід. в опр. моменти часу (критичні).
До бухгалтеру пред'являлися наступні вимоги: 1) Бухгалтер повинен бути вміти бути розумним 2) Мати гарний. характер: добрий, але не поступливий 3) мати чіткий почерк 4) мати професі. знання 5) бути владолюбним і честолюбним 6) бути чесним У 17 столітті-бурхливий розвиток БО у Франції. "БУ-це функція управління" З поч. 19 століття разв. БО триває в Італії. БО почав вважатися наукою. Основоположник-Франческо Вілле (Італія, 1801-1844): 1) "Мета БУконтроль організації господарства і майна. Контроль же призначений для збереження цінностей та ефективного їх використання, розкриття резервів, забезпечення максим. Результатів при мінім. Витратах." Мета-познач. предполаг. доходи і витрати у зв'язку з викон. доходами і витратами.
Іспанія: юридичний напрям БО. Кожен факт господарського життя трактується як договір. Предмет обліку-договір. Створюється вчення про звітність. Висуваються принципи щорічної звітності та в центрі отчетностібаланс.
Німеччина: осн. увагу доля. мистецтву запису. Мета "перетворити безлад в порядок".
Італія: стали виділяти 3 науки: - логісмологія-вчення про б. рахунках-трансформ. в БО.
- Статмологія-уч-е про б. балансі-трансформ. в аналіз госп. деят-ти.
- Леммалогія-уч-е про залишках-трансформ. в підгалузь математики (использ-е складність. матем. апарату).
В кінці 19 столітті з практики виділилася теорія, з'явилися перші обчислювальні. апарати, посилилися економічні аспекти обліку, БО зблизився зі статистикою.
У 1944 році був заснований міжнародний герб бухгалтерів: по краю овалу напис-"Наука. Совість. Незалежність. "Усередині зображ.: Сонце-" БО висвітлює всю госп. деят-ть ", ваги-" баланс ", крива Бернуллі-" один раз виникнувши, БУ буде істот. вічно ".