- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський національний торговельно –економічний університет
- •«Фізичні та хімічні властивості маргарину та методи його дослідження»
- •1. Огляд літератури
- •1.1. Асортимент маргаринів
- •1.2 Основні принципи складання рецептури
- •1.3. Методи виробництва
- •1.4 Процеси структуроутворення у виробництві м'яких маргаринів
- •2. Хімічні властивості та методи дослідження маргарину
- •2.1. Хімічний склад та хімічні властивості маргарину
- •2.2. Методи дослідження
- •Хімічні показники та енергетична цінність нових бутербродних маргаринів
- •3. Фізичні властивості та методи дслідження маргарину
- •3.1. Фізичні властивості маргарину
- •3.2. Методи дослідження
- •Висновки
- •Список використаних джерел
2. Хімічні властивості та методи дослідження маргарину
2.1. Хімічний склад та хімічні властивості маргарину
На відміну від олії і тваринних топлених жирів, які мають природній жирнокислотний склад і біологічно активні речовини, маргарин моделюється, виходячи з рекомендацій медиків, фізіологів харчування, дієтологі з урахуванням попиту населення.
В сучасному виробництві маргарину дотримуються заходів, що забезпечуються максимальне збереження природних властивостей жирових компонентів, збалансованість їх по жирокислотному складу, збагачення комплексом добавок, біологічно активних речовин і в першу чергу вітамінів А, Д, Е, К, фосфоліпідів,
β-каратину.
Традиційні види маргарину містять від 8,2 до 17,6 % лінелевої кислот і багато 22-30 % біологічно неактивних транс-ізомерів жирних кислот, що утворюються з біологічно активних поліненасичевих жирних кислот в процесі гідрогенізації жирів. Для людей, хворих на сердцево-судинну систему рекомендують маргарини, що містять біля 40 % лінолевої кислот.
В цьому відношенні найбільш необхідними і перспективними є м'які маргарини поліптеної якості, в тому числі дієтичні, які набувають все ширшого виробництва за кордоном і виробляються в Україні, але в незначних обсягах. Тому імпортні маргарини, що мають високі споживчі властивості користуються більшим попитом, ніж вітчизняні.М'які маргарини на відміну від традиційних містять більше лінолевої кислоти 28-42 %, бо до складу їх входятьвід 30 до 65 % соняшникової олії і натуральної олії кокосової –8-10 %, які поліпшують смак, запах, пластичність маргарину. В м'яких маргаринах більше вітамінів А, Д, Е, β-парвксид. Вони за властивостями наближаються до вершкового масла. Для покращення кольору в маргарин вводять барвні речовини.Смакові властивості зумовлюють цукор, сіль, цитринова кислот,какао порошок і вітамін.
Маргарини висококалорійні містять не менше 72 % низькокалорійні від 5-72 % жиру, в тому числі від 23 до 40 % рідкої олії.
Бутербродні брускові маргарини вітамінізірують вітаміном А. В бутербродних брускових містяться 82 % жиру.
Столові маргарини не вітамінізірують, ароматизатори додають тільки у випадку використання молока менше 8 %.
Бутербродні м'які маргарини мвстять велику кількість олії
25,6-38,2 % кокосової до 10 %, а також додають вітамін А, С.М'які маргарини мають більш високу біологічну цінність, добре засвоюються.
2.2. Методи дослідження
При вивченні хімічного складу та харчової цінності маргарину треба виходити з того, що він є повноцінним жировим продуктом - аналогом масла вершкового. Оскільки маргарин виготовляється із заздалегідь заданими властивостями, то він найкращим чином поєднує позитивні властивості рослинних олій і тваринних топлених жирів.
Хімічні методи засновані на хімічних реакціях речовини, яка досліджується, з використанням певних реагентів та індикаторів. Хімічні методи ви¬користовуються для встановлення хімічного складу - білку, жиру, вуглеводів; визначення мінеральних речовин, вітамінів тощо харчових продуктів та їх відповідності вимогам нормативно-технічної документації. Вищезазначеними методами визначають показники, що характеризують якість сировини, а також зміни, які відбу¬ваються в харчових продуктах при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації. Хімічні методи, як правило, не потребують будь-яких спеціальних приладів. Для їх виконання потрібні хімічні реактиви, хімічний посуд, хімічні скляні прилади, аналітичні ваги.
Об'єктами досліджень у нашому випадку виступали сировина та бутербродні маргарини. Маргарини порівнювалися відповідно: “Ерудит” із включенням органічного білково-йодованого комплексу - йодказеїн, сухої розчинної суміші – цикорлакт, сухого екстракту стевії до “Шоколадно-горіхового” (контроль1); “Лимонний+” з лимонною ефірною олією, оліго-фруктозою, сухим екстрактом стевії до “Лимонного” (контроль 2), “Трав’яний” з інуліном, екстрактом з листя петрушки та “Пікантний” з концентратом еламіну, поліекстрактом горобиновим до ”Масляної корівки” (контроль 3).
Для характеристики харчової цінності нових маргаринів нами досліджено вміст основних макронутрієнтів та їх енергетична цінність (табл.2.1.). Вміст білків в розроблених маргаринах суттєво не змінився. Значних змін зазнав їх вуглеводний склад. Загальний вміст легкозасвоюваних вуглеводів в маргаринах “Ерудит” та “Лимонний+” зменшився на 61 та 77% відповідно, що є наслідком заміни частини цукру сухим екстрактом стевії.
Таблиця 2.1.