70.Загальні відомості про сучасні лазерні сканери.

Метод лазерного сканування дозволяє створити цифрову модель всього

навколишнього простору, представивши його набором точок з просторовими координатами. Основна відмінність від традиційних приладів і методів - набагато більша швидкість вимірювань, щільність. Отримана після вимірювань модель об'єкта є гігантським набором точок, що мають координати з точністю від 1 до декількох міліметрів. Отримання координат точок об'єкта лазерним сканером засноване на використанні полярної системи координат. Горизонтальний та вертикальний кути визначаються оптико-механічною системою сканера. На шляху до об'єкта імпульси лазерного випромінювання проходять через систему дзеркал, які здійснюють покрокове зміщення лазерного променя. Дзеркала сканера управляються з прецизійних сервомоторів. Зрештою, вони й забезпечують точність наведення променя лазера на об'єкт. Дзеркала відхиляються на задану величину і, таким чином, дозволяють визначити кути, необхідні для знаходження координат. Віддаль отримується так само, як і в без рефлекторному тахеометрі.

71.Застосування лазерних сканерів.

Наземне лазерне сканування як спосіб відображення місцевості і реальної поверхні

об’єктів у вигляді їхнього тривимірного зображення разом із електронними тахеометрами та системами GPS успішно використовують в наступних сферах:

інженерній геодезії, гірській промисловості, архітектурі будівництві та експлуатації споруд, управлінні дорогами, енергетиці, інвентаризації об’єктів нерухомості.

72.Перевірка збігу осі візирного проміння і осі випромінювання віддалеміра.

Прилад приводять у робочий стан, наводять зорову трубу на центр призми, установлюють режим вимірювання віддалей і фокусують зорову трубу на колову червону пряму. Якщо центр сітки ниток зміщений відносно центра плями у вертикальній або горизонтальній площині не більше ніж на 1/5 її діаметра, збіг осей задовільний. Зміщення, що перевищує 1/5 діаметра, перевіряють повторно. Якщо повторні вимірювання підтверджують попередній результат, потрібне юстування, яке виконують спеціалісти фірми.

73.Перевірка сталої тахеометра.

Стала тахеометра - це числове значення, яке використовують для автоматичного коригування незбігу механічних і електронних центрів приладу. Для перевірки, як рекомендують фірми Торсоп і №соп, на рівній ділянці установлюють тахеометр, наприклад, у точці Р, а на віддалі від нього близько 100 м – призмовий відбивач у точці 0. Вимірюють віддаль між точками Р і 0 - РО. Замість приладу на штатив у точці Р установлюють призмовий відбивач, а тахеометр установлюють між точками Р і 0, наприклад, у точці К точно у створі точок. З точки К установлення тахеометра вимірюють віддалі до точок Р і 0 - КР і

К{2- Порівнюють значення суми довжин ліній із довжиною лінії РО, враховуючи, що має дотримуватися рівність (КР + К<2) - РО. Вимірювання виконують декілька разів, переставляючи тахеометр точно у створі точок Р і £), і обчислюють середнє. Якщо значення (КР + Ж2) і РО відрізняються одне від одного більше ніж на допустиму величину, наприклад, на 5 мм, для тахеометрів серій СТ8 720 і СТ8 230 (Торсоп) або на 3 мм, наприклад, для тахеометрів серії ДТМ 400 (ІЧісоп) прилад потребує юстування. З цього приводу фірми рекомендують звернутися до їхнього найближчого представництва.

Якщо стала не перевищує допустимого значення, але відрізняється від раніше визначеного або паспортного значення, її треба ввести у пам'ять приладу.