41. Динамічна система відлічування та визначення напрямків.

Як для імпульсної так і для динамічної системи застосовують поділ круга растровою доріжку. Під час випромінювання двигун рівномірно обертає круг в наслідок чого по фотодіодах потрапляє молодьоване випромінювання світлодіода.

Динамічна система має α зчитувачі:

• Початковий (ПП’);

• Вимірювальний(НН’).

Сила струму на виході з кожного фотодіода змінюється з однаковою частотою. Струм потрапляє на центровий фазометр, який дає можливість точно визначити дробову частку квантування різниці початкового і виміряного напрямку. Щоб визначити к-сть цілих елем. Квантування різниці напрямків на кругу додатково наносять мітки.

42. Рідинні рівні.

Рідинні рівні застосовуються в геодезичних приладах – це запаяна ампула, заповнена рідиною і яка кріпиться до приладу. Заповнена вона у середині речовиною яка легко рухома, не розкладається від світла і тепла. У запаяній ампулі є ще бульбашка, що являє собою пари рідини. Бульбашка рівня завжди помагає зайняти найвище положення. Для фіксування та визначення положення в будь-який момент на зовнішній положенні ампули наносяться поділки (штришки) віддаль між якими становить 2 мм. Також у рідинному рівні на ампулі позначено 0-пункт – це положення займає бульбашка при початку та підготовки роботи з електронним приладом. Існують два рівні рідинних: сферичний і циліндричний.

43. Електронні рівні.

Електронні рівні складаються з основи у вертикальному кінці якої встановлено по катушці індуктивності К1,К2, виконаних на феритових стержнях. К1,К2 відтворюють так щоб вони мали одинакову індуктивність. Зазори δ1,δ2 одинакові – коли основу встановлено правильно. Електронні рівні чутливі до зовнішніх навколишніх середовищ зокрема вологи, перепаду +°. Їх використовують як самостійні прилади для процентного визначення деформації обладнання, а також як вузли високоточних геодезичних приладів.

44. Пружинні рівні.

Пружинні рівні містять стержень Ɩ та масою р, який закріплений закріплений на нитці довжиною Ɩm між опорами АА. Якщо нахилити пристрій, стержень скорочує нитку від прямовисного положення на певний кут. Їх використовують для вимірювання, приведення вільного падіння, а також для компенсації нахилу нівеліра.

45. Компенсатори нахилу,принцип компенсації нахилу.

Компенсаторами нахилу називають пристрої, що автоматично змінюють положення лінії візування зокрема, встановлюють іі горизонтально. Компенсатор нахилу містить рухомий елемент, який займає певне положення під дією сили тяжіння, нерухомий оптичний елемент ( наприклад, призму) і демпфувальний (гальмівний) пристрій повітряного, магніто-індуктивного або рідинного способу дій. Залежно від типу рухомого елемента компенсатори, дещо умовно, можна поділити на механічні, оптично-механічні та рідинні.

46. Оптично-механічні компенсатори.

Оптико-механічні компенсатори (їх ще називають маятниковими) – це різновид компенсаторів нахилу, за яким автоматично змінюють положення лінії візування, встановлюють іі горизонтально. Вони мають вільно підвішені дзеркала, призми або лінзи і у геодезичних приладах застосовуються найчастіше.

47. Компенсатори вертикальних кругів.

Сьогодні, подібно до того як нівеліри з рівнями поступилися нівелірам з компенсаторами, так і теодоліти, обладнані рівнем вертикального круга, поступилися теодолітам з компенсатором вертикального круга. Переваги останніх очевидні. Спостерігачеві не потрібно встановлювати бульбашку рівня на середину, щоб відлічити вертикальний круг. Принцип дії компенсаторів вертикальних кругів загалом такий самий, як і компенсаторів нівелірів. Елемент підвішування оптичної деталі або системи займає прямовисне положення, компенсуючи невеликі кути відхилення від нього вертикальної осі приладу. Компенсатор автоматично приводить місце нуля вертикального круга до нуля. Коли вертикальна вісь приладу прямовисна, а візирна вісь зорової труби горизонтальна, нульовий штрих вертикального круга за допомогою лінз Лі і Л2 та відбивних поверхонь Пі і П2 проектується у точку О' шкали відлікового мікроскопа.