50.Світловіддалеміри, типи віддалемірів.

Принцип вимірювання довжин ліній світловіддалемірами грунтується на визначенні часу поширення електромагнітних хвиль видимого або інфрачервоного спектра. Швидкість поширення електромагнітних хвиль відома. У геодезії для розрахунків приймають, що їхня швидкість у вакуумі становить с = 299792,5 км/с, тобто близько 300000 км/с. Проміжки часу, за які електромагнітні хвилі долають вимірювані віддалі, у геодезії дуже малі. Ці проміжки можуть становити декілька наносекунд - не (1 не = 10~9 с), пікосекунд - пс (1 пк = 10"12 с) та їхні частки. Фіксувати такі невеликі проміжки часу доволі складно, тому вдаються до подвійного проходження хвилями віддалі між початковою та кінцевою точками лінії. В одній точці лінії встановлюють прийомопередавач, а у іншій - відбивач.

Залежно від типу фазометра світловіддалеміри поділяють на три покоління. У світловіддалемірах першого покоління використовують оптичні фазометри, другого - аналогові, а третього - цифрові фазометри. В останніх процес вимірювань автоматизований. Характерною особливістю світловіддалемірів першого покоління є визначення різниці фаз Д(р оптичними фазометрами на частоті модуляції світла. У наш час у віддалемірів першого покоління реєстрація різниці фаз, як і обчислення довжини лінії автоматизовані. Віддалеміри першого покоління складні і дорогі вимірювальні прилади, проте їхня точність переважає недоліки. Позаяк ці віддалеміри застосовують тільки для високоточних інженерно-геодезичних робіт, а також для створення державних мереж, їх не можна зарахувати до приладів широкого вжитку і фірми виготовляють їх зазвичай невеликими партіями.

51.Імпульсні далекоміри.

Віддалеміри третього покоління, що працюють в імпульсному режимів, називають імпульсно-фазовими. Радіус дії світловіддалемірів третього покоління здебільшого не перевищує 15 км, тому вони звичайно є топографічними або прецизійними віддалемірами. Вони малогабаритні, легкі і можуть слугувати віддалемірними насадками до теодолітів. До фазових віддалемірів третього покоління належать 2СМ2, СПОЗ та інші, що випускалися в СРСР. Імпульсно-фазові світловіддалеміри СМ5, СТ5, 2СТ10 (всі СРСР) широко використовувалися на геодезичному виробництві. Відомі фірми АСА Оеоігопісх, Ьеіса, ТгітЬ1е-2еЇ88, 8оккіа виготовляють численні віддалеміри. Так, АОА Оеоігопісз

виготовляє топографічні віддалеміри "Геодиметр" моделей 10, 12, 12А, 110, 216 та інші. Кожна з моделей має свої характерні особливості, що дає змогу рекомендувати її переважно для певного виду робіт. Наприклад, Геодиметр 110 зручний для створення геодезичної мережі для великомасштабного знімання та для винесення проектів у натуру. Крім того, він може працювати у режимі відстеження. Геодиметри 210, 216, 220 є мікровіддалемірами, що мають винятково малу масу і габаритні розміри, їх можна закріплювати на зорових трубах оптичних теодолітів.

52.Фазові далекоміри.

У світловіддалемірах третього покоління для вимірювання різниць фаз застосовують цифрові фазометри. Фазові вимірювання виконують на низькій частоті. Загалом світловіддалеміри третього покоління характеризуються високим ступенем автоматизації. Часто вони устатковані міні-ЕОМ, завдяки чому є можливість, наприклад, обчислити середнє із ряду вимірювань, виключити багатозначність, оцінити точність отриманих результатів тощо. Програмне забезпечення цих світловіддалемірів передбачає введення метеорологічних поправок у виміряні довжини ліній, обчислення горизонтальних прокладень ліній, приростів координат і самих координат тощо. До багатьох прийомопередавачів можна під'єднувати накопичувач інформації.