Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Грип птиц_ (Iнстр 2011).doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
170.5 Кб
Скачать

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 17.10.2011 N 547

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2011 р. за N 1277/20015

Інструкція з профілактики та ліквідації грипу птиці

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція встановлює порядок проведення профілактичних заходів спеціалістами ветеринарної медицини щодо недопущення захворювання птиці на грип, порядок проведення ветеринарно-санітарних заходів у випадках спалаху захворювання птиці на грип у птахогосподарствах незалежно від форми власності та серед дикої птиці та є обов'язковою для виконання власниками птиці, спеціалістами ветеринарної медицини, діяльність яких здійснюється у сфері птахівництва.

1.2. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

аналіз ризику - процес, що включає ідентифікацію небезпеки, оцінку ризику грипу птиці, управління ризиком та повідомлення про ризик;

буферна зона (зона захисту) - зона, яка встановлюється в межах та впродовж кордону інфікованої зони із застосуванням заходів, що ґрунтуються на епізоотологічних характеристиках відповідної хвороби тварин, для запобігання поширенню патогенного агента до країни або зони, що є вільною від такої хвороби тварин;

виробнича одиниця - одиниця господарства, яка відповідає ветеринарно-санітарним вимогам щодо її повної незалежності від інших одиниць цього господарства відносно розміщення та щоденного догляду за домашньою птицею чи іншою птицею, яка утримується в неволі, розміщеною в ньому;

власник - фізична або юридична особа, у власності яких є домашня птиця або інша птиця, що утримується в неволі, та діяльність яких пов'язана з утриманням та обігом птиці;

добовий молодняк - вся домашня птиця віком молодше 72 годин, яка не годована, та мускусні качки (Cairina moschata) або їх гібриди віком молодше 72 годин, годовані або негодовані;

дика перелітна птиця - птиця, що існує вільно і не утримується в птахогосподарстві;

додаткова зона обмеження - зона, яка додатково встановлюється поряд із зоною спостереження (зоною нагляду);

домашня птиця - будь-яка птиця, яка розводиться та утримується в неволі для виробництва м'яса, харчових яєць, інших продуктів тощо або для відновлення поголів'я птиці з метою проведення племінної роботи для виробництва цієї категорії птиці;

домашня птиця чи інша птиця, яка утримується в неволі, з підозрою на зараження інфекційною хворобою - вся домашня птиця чи інша птиця, яка утримується в неволі, у якої виявлені клінічні ознаки чи у якої при патолого-анатомічному розтині виявляють характерні зміни або отримані позитивні лабораторні тести до грипу птиці;

зграя - птиця з однаковим епізоотичним статусом, яка утримується в одному приміщенні та складає одну епідеміологічну одиницю; для домашньої птиці це визначення охоплює всю птицю, яка знаходиться в одному приміщенні, що має спільний повітряний простір;

зона спостереження (зона нагляду) - зона, встановлена навколо господарства в радіусі не менше 10 км, включаючи зону захисту впродовж кордону зони, вільної від хвороби, що підлягає повідомленню, яка відокремлює зону, вільну від хвороби, що підлягає повідомленню, від інфікованої зони, де вживаються суворі заходи спостереження;

ідентифікація небезпеки - процес виявлення патогенних агентів хвороб тварин, які потенційно можуть потрапити на територію України при імпортуванні товарів та супутніх об'єктів;

інкубаторій - господарство (підприємство), в якому здійснюються інкубація яєць, виведення та постачання добового молодняку;

інша птиця, яка утримується в неволі, - птиця, крім домашньої птиці, яка утримується в неволі, з якихось (певних) причин відрізняється від визначення "домашня птиця", включаючи птицю, яка утримується для шоу, змагань, виставок, племінного розведення або продажу;

контактне птахогосподарство - господарство, у яке міг бути занесений збудник грипу внаслідок його розташування, переміщення людей, домашньої птиці або іншої птиці, яка утримується в неволі, переміщення транспортних засобів або будь-яким іншим чином;

птахогосподарство - будь-який сільськогосподарський або інший об'єкт, де розводиться і утримується домашня птиця, а також інша птиця, що утримується в неволі, включаючи інкубаторії, цирки, зоопарки, зоомагазини з продажу декоративної птиці, пташині ринки та пташники, за винятком боєнь, карантинних об'єктів, прикордонних інспекційних пунктів, лабораторій тощо;

свійська птиця - птиця (кури, індики, качки, гуси, цесарки, перепели, голуби та інші), що розводиться фізичною особою для отримання від такої птиці продукції (яєць, м'яса, пуху, пір'я тощо), а також з декоративною та спортивною метою;

синантропна птиця - дика птиця, територія проживання та харчування якої тією чи іншою мірою пов'язані з людиною (ворони, голуби, горобці, синиці, сойки, галки, граки та інші);

спалах - одночасне (або майже одночасне) виникнення одного або декількох випадків інфекційної хвороби в птахогосподарстві, населеному пункті;

стадо - домашня птиця чи інша птиця, яка утримується в неволі, в межах однієї виробничої одиниці;

топічна діагностика - визначення місцезнаходження вогнища хвороби;

утилізація - переробка трупів птиці, відходів інкубації і ветеринарних конфіскатів на знезаражені технічні й кормові продукти.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ).

II. Характеристика захворювання

2.1. Грип птиці - гостра контагіозна вірусна інфекція птахів, викликана будь-яким вірусом грипу A: субтипів H5 та H7, або з індексом внутрішньовенної патогенності (IVPI) для курчат шеститижневого віку більше 1,2, або який спричиняє щонайменше 75% летальних випадків у курчат чотири - восьмитижневого віку, інфікованих внутрішньовенно. Грип птиці характеризується загальним пригніченням, набряками, ураженням респіраторних органів та шлунково-кишкового тракту та перебігає у виді епізоотій та ензоотій.

2.2. Усі віруси грипу птиці належать до типу А, родини Orthomyxoviridae, і є сегментованими PHK-вірусами. Віруси грипу A на основі гемаглютинінового антигену Н поділяються на 16 субтипів. Крім антигену H, у вірусів грипу є один із дев'яти нейрамінідазних антигенів (N). Кожен різновид вірусу грипу птиці має один гемаглютинін і один антиген нейрамінідазу у будь-якій комбінації. Більшість комбінацій H і N були ізольовані від птахів, що вказує на виняткове розмаїття, характерне для цих вірусів.

У випадку, коли відбулося спільне інфікування різними вірусами в одній і тій самій клітині, одним із наслідків геномної сегментації може бути поява різноманітних комбінацій (реасортант).

2.3. Збудник грипу птиці - PHK - вірус, за комплементзв'язувальним антигеном споріднений з вірусом типу A людей і тварин.

Визначені віруси пташиного грипу можуть інфікувати людину і являють значний ризик для її здоров'я.

2.4. Генетична реасортація збудника грипу може також відбуватись у мігруючих диких птахів з подальшим інфікуванням домашньої птиці.

2.5. Збудники пташиного грипу поділяються на віруси, що викликають високопатогенний та низькопатогенний пташиний грип. Високопатогенний грип птиці (далі - ВПГП) означає інфекційне захворювання птиці, спричинене вірусом грипу типу A, підтипу H5 та H7 або будь-яким вірусом грипу типу A з індексом інтравенозної патогенності більш ніж 1,2 чи викликає загибель курчат віком 4-8 тижнів понад 75% або має амінокислотну послідовність у місці розщеплення гемаглютиніну, яка сумісна з високопатогенним вірусом птиці.

Низькопатогенний грип птиці (далі - НПГП) означає інфекцію домашньої птиці або іншої птиці, викликану вірусом грипу A, субтипів H5 та H7, але які не потрапляють під визначення ВПГП.

Дикі птахи, особливо мігруюча водоплавна птиця, є природним резервуаром вірусів грипу птиці. Майже всі можливі комбінації гемаглютиніну та нейрамінідази були ізольовані від диких птахів.

2.6. Вірус грипу птиці чутливий до дії 3% розчину їдкого натру, хлорного вапна, креоліну, фенолу. Віруцидно діють 2% розчини формальдегіду, азотної кислоти, ефіру, хлороформу та препарати йоду. Прямі сонячні промені знезаражують вірус протягом 50-55 год., температура +56 град.С - протягом 3 год., +60 град.С - протягом 30 хв., +65-+70 град.С - протягом 2-5 хв.

На інфікованому пір'ї вірус зберігає патогенність 8-20 днів, у крові та ексудаті в запаяних ампулах у ліофілізованому вигляді - понад 2 роки.

2.7. До грипу сприйнятлива домашня, синантропна та дика перелітна птиця.

2.8. Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця, а також водоплавна птиця без клінічних ознак захворювання. Дикі качки, крячки, лебеді, чайки та інші види перелітної птиці, чутливі до вірусу грипу птиці, є переносниками інфекції та природним резервуаром інфекції.

Факторами передачі збудника є інфікована обмінна тара, корми, інкубаційні яйця, тушки, пір'я. Механічними переносниками можуть бути обслуговуючий персонал, комахи, пухоїди, синантропні птахи, дика перелітна птиця, гризуни. Проте інфікування птиці відбувається в основному повітряно-крапельним шляхом.

2.9. Вірус виділяється у навколишнє середовище зі слиною, носовим секретом і послідом. Вірусоносійство у птиці, яка перехворіла, триває 2-3 місяці та більше.

2.10. Інкубаційний період у птиці триває 1-7 днів. В окремих випадках - від декількох годин до 7 діб і більше.

2.11. Клінічні ознаки грипу птиці є мінливими і залежать від вірулентності вірусу, виду птиці, віку, статі, супутніх хвороб і навколишнього середовища тощо.

Клінічні ознаки у курей різноманітні: від слабовиражених до гострого перебігу, з високою смертністю без проявів будь-яких симптомів або з мінімальними ознаками депресії; відсутність апетиту, раптова загибель великої кількості птиці у стаді; хвора птиця сидить або стоїть у напівкоматозному стані з опущеною головою. При цьому загибель птиці досягає 80-100%. Кури, інфіковані вірусом пташиного грипу, несуть яйця без шкаралупи і з часом припиняють яйцекладку. Хвороба супроводжується депресією, втратою чутливості, сльозотечею, набряками в ділянці голови і шиї, ціанотичністю слизових оболонок, гребінця та сережок, водянистим проносом, рідше - симптомами ураження органів дихання.

У бройлерів клінічні ознаки високопатогенного грипу менше виражені, ніж у інших видів птиці, і характеризуються пригніченням, сонливістю, відсутністю апетиту та підвищеною летальністю. Також спостерігаються набряки голови та шиї, ознаки ураження нервової системи, зокрема викривлення шиї та атаксія.

Клінічні ознаки грипу індиків залежать від патогенності збудника, віку птиці та інфікування збудниками інших хвороб. При зараженні високопатогенними штамами грипу відмічається раптова загибель птиці, знижується або припиняється яйцекладка, з'являються бронхіальні хрипи і крепітація в легенях, глухий, болючий кашель, синусити, набряки голови, депресія, діарея. Смертність досягає 80-90%.

Низькопатогенні віруси грипу викликають зниження або припинення яйценосності, катар верхніх дихальних шляхів, синусит та зростаючу загибель птиці.

У каченят, хворих на грип, спостерігаються слабкість, пригнічення, сльозотеча, часткова або повна відмова від корму, приступи судом, після яких каченята гинуть. Часто настають паралічі шиї, кінцівок, крил. Загибель каченят досягає 50%. Дорослі качки хворіють без видимих клінічних ознак.

У гусей, заражених вірусами пташиного грипу, спостерігаються відсутність апетиту, ознаки депресії, пронос, набряк очних пазух. У гусенят проявляються ознаки ураження нервової системи.

У фазанів, перепілок і цесарок хвороба може перебігати з ознаками ураження дихальної системи і шлунково-кишкового тракту.

При захворюванні молодняку страусів смертність може досягати 60%. Хвороба проявляється симптомами, які називаються південно-африканськими фермерами як "хвороба зеленої сечі". Страуси старше 14-місячного віку хворіють грипом відносно легко, при максимальній загибелі 10%, при цьому загибель провокується супутніми факторами, такими, як порушення умов утримання, стресами та ускладненнями вторинною бактеріальною мікрофлорою.

Екзотична птиця, яка утримується у зоопарках, при зараженні вірусами грипу хворіє з ознаками катарального запалення верхніх дихальних шляхів. Частіше хвороба зустрічається серед молодняку до 30-денного віку, але можливе захворювання і дорослої птиці. У зоопарках грип птиці уражає 90% водоплавної птиці.

2.12. У дикої птиці грип протікає у вигляді епізоотії чи ензоотії. В окремих випадках хвороба характеризується коротким інкубаційним періодом, проте здебільшого має ензоотичний спалах і проявляється депресією, втратою апетиту, ураженням органів дихання і травлення, набряком та опуханням голови, ціанотичністю гребеня та сережок; смертність коливається у межах 5-10%, може досягати 100%; через 2-3 тижні птиця може видужати, але залишається вірусоносієм.

2.13. При патолого-анатомічному розтині хворих на грип курей спостерігають множинні крапчасті крововиливи на оболонках серця, серозній та підслизовій оболонках м'язового і залозистого шлунків, серозній оболонці кишечника, м'язах грудної кістки, паренхіматозних органах, яйцепроводах і яєчниках. При ураженні дихальних шляхів спостерігають риніт, синусит, аеросакуліт, пінисту рідину в трахеї, бронхах, набряк легень, вогнищеву серозно-катаральну пневмонію.

У курчат, які загинули, спостерігають синці в м'язах, катаральну пневмонію. У трупах курей можливі фібринозні нашарування у повітроносних міхурах, збільшення печінки, селезінки, іноді крапчасті крововиливи в залозистому шлунку. Відмічають геморагічне запалення 12-палої кишки, катарально-геморагічне запалення слизової оболонки тонкого та товстого кишечників. У трахеї та легенях збирається піниста рідина, у деяких випадках - катаральна пневмонія, жирова дистрофія печінки, серця, нирок, оваріїти.

При патолого-анатомічному розтині трупів індиків, що загинули від грипу, спостерігають кон'юнктивіт, риніт, синусит, трахеїт, аеросакуліт, пневмонію, катарально-геморагічний ентерит, нефрит.

Трупи качок виснажені. Ззовні носові отвори заклеєні засохлим ексудатом. Слизова оболонка носа гіперемована, вкрита слизом, носові ходи та підочні синуси заповнені сіро-жовтою фібринозною масою. Серцева сорочка розтягнута ексудатом, зовні вкрита фібрином. Печінка збільшена та вкрита фібрином. При гострому перебігу хвороби патологічні зміни спостерігають у носових та очних синусах.

III. Діагностика грипу

3.1. Грип птиці діагностують на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак, результатів патолого-анатомічного розтину та лабораторних досліджень.

3.2. Для дослідження направляють трупи птиці одразу після її загибелі або хвору птицю (не менше 5 голів з пташника, вигулу, вольєра, партії або населеного пункту), внутрішні органи (легені, селезінку, печінку, серце, нирки, трахею, кишечник) та головний мозок (у замороженому вигляді або в 50% розчині гліцерину) та 20 проб сироваток крові від птиці кожного пташника (вигулу, вольєра, партії або населеного пункту) та мінімум 20 трахеальних та клоакальних мазків чи проб посліду (1 г) тощо (далі - стандартний набір зразків). Проби свіжого посліду відбираються по діагоналі приміщення (1 г) з розрахунку по 1 г посліду з 60 точок пташника (вигулу, вольєра).

Якщо в господарстві утримується невелика кількість птиці (40-60 голів), то проби для дослідження відбираються від усієї птиці.

Проби свіжого посліду можуть служити альтернативою клоакальним змивам, якщо вони не можуть бути відібрані від птахів (дрібна, екзотична птиця та птиця, яка не звикла до ветеринарних маніпулювань або дії з якою небезпечні для здоров'я людини).

3.3. Відібрані зразки повинні зберігатися при температурі не вище +1 град.С-+4 град.С, асептично, для чого їх охолоджують на льоду чи на замерзлих пакетах гелю. Якщо транспортування біоматеріалу до лабораторії ветеринарної медицини триває довше 24 годин з часу відбирання, їх заморожують.

Зразки біоматеріалів від птахів можна зберігати до 2 діб при температурі +4 град.С або до 7 діб при температурі (-18+-2 град.С), для тривалого зберігання їх заморожують при температурі -70 град.С.

Сироватка крові може зберігатись при температурі +4 град.С до 5 днів, після чого її заморожують до температури (-18+-2 град.).

Трахеальні та клоакальні змиви доставляють до лабораторії з дотриманням холодового режиму: негайне охолодження після відбору проб з використанням пакетів льоду або холодоелементів з гелю та транспортування в межах 24 годин до державної лабораторії ветеринарної медицини.

Для проведення дослідження методом ПЛР допускається зберігання відібраного матеріалу від птахів протягом 24 годин при температурі +2 град.С-+8 град.С або до 7 діб при температурі -18+-2 град.С.

Біоматеріал терміново транспортують у термосі (ємності) з льодом у герметично закритій тарі до лабораторії ветеринарної медицини.

Відбір біоматеріалу для дослідження на грип та транспортування його проводяться, як з інфікованим матеріалом.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.