3.4. До лабораторних досліджень на грип входять:

серологічні тести, доступні для виявлення специфічних антитіл до вірусу грипу A: реакція дифузної преципітації (РДП), реакція затримки гемаглютинації, прямий та блокувальний ELISA (ІФА);

виділення збудника на 9-11-добових курячих ембріонах з подальшою ідентифікацією збудника одним із таких методів: реакцією дифузної преципітації (РДП) з антисироватками, твердофазним ELISA (ІФА), реакцією затримки гемаглютинації, реакцією інгібіції нейрамінідази, РТ-ПЛР або РТ-ПЛР в реальному часі;

визначення вірулентності виділеного штаму за індексом інтравенозної патогенності на 6-тижневих курчатах (який більш ніж 1,2 для штамів ВПГП) чи внутрішньовенним зараженням 4-8-тижневих курчат (ВПГП викликає загибель 75% і більше).

Допускається виділення вірусу грипу в культурі клітин.

3.5. У випадку виявлення у птиці антитіл до вірусу грипу птиці проводять повторне епізоотологічне обстеження та лабораторні дослідження.

3.6. Наявність вірусу грипу птиці визнається, коли:

високопатогенний вірус птиці був виділений та ідентифікований як такий або має характерну амінокислотну послідовність у місці розщеплення гемаглютиніну;

низькопатогенний вірус птиці був виділений як такий або має характерну амінокислотну послідовність у місці розщеплення гемаглютиніну.

3.7. Виділений ізолят (вірус грипу) передається в референс-лабораторію для проведення відповідних досліджень та зберігання.

3.8. Діагноз грипу птиці вважається встановленим, якщо виявлений патогенний вірус, антиген або специфічний генетичний матеріал у зразках від птиці або інших тканинах птахів, органах, крові чи виділеннях, наявні клінічні ознаки захворювання, характерні патолого-анатомічні зміни та відповідні специфічні антитіла.

3.9. Офіційні дослідження зразків біоматеріалу птиці проводять уповноважені державні лабораторії ветеринарної медицини.

IV. Профілактичні заходи з біобезпеки

4.1. З метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах необхідно постійно здійснювати:

нагляд за клінічним станом птиці;

проведення моніторингових досліджень щодо виявлення антитіл до вірусу грипу птиці та встановлення вірусу грипу серед різних видів диких перелітних та синантропних птахів, птиці птахогосподарств та особистих селянських господарств, іншої птиці, яка утримується в неволі, тощо;

контроль та оцінку загрози, що може виникнути від диких перелітних та синантропних птахів, щодо будь-якого вірусу грипу птиці;

моніторинг наявності збудників пташиного грипу у ссавців.

4.2. Для профілактики захворювання птиці на грип керівники та спеціалісти птахогосподарств зобов'язані виконувати вимоги, передбачені Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимогами до їх проектування, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 N 53 ( z0565-01 ), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756, та іншими нормативно-правовими актами.

Власники особистих селянських господарств, діяльність яких пов'язана з утриманням птиці, зобов'язані виконувати положення Ветеринарно-санітарних вимог утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 19.12.2006 N 100 ( z0042-07 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.01.2007 за N 42/13309, та з метою профілактики захворювання птиці на грип:

здійснювати господарські та ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці;

на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;

виконувати вказівки спеціалістів ветеринарної медицини та проводити ветеринарно-санітарні заходи з профілактики та боротьби з грипом птиці;

виконувати проведення заходів, направлених на попередження виникнення грипу птиці, передбачених цією Інструкцією;

повідомляти спеціалістів ветеринарної медицини про всі випадки загибелі птиці або про не властиву їм поведінку;

до прибуття спеціалістів ветеринарної медицини ізолювати підозрілу на захворювання птицю.

4.3. Увезення на територію України живої птиці, продукції і сировини птахівництва здійснюється відповідно до Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно - санітарного контролю та нагляду, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14.06.2004 N 71 ( z0768-04 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23.06.2004 за N 768/9367.

4.4. Керівники та спеціалісти ветеринарної медицини птахогосподарств організовують захист господарства від занесення вірусу грипу птиці та його розповсюдження у господарстві та за його межами.

Для цього необхідно:

завозити інкубаційні яйця, добовий/ремонтний молодняк тільки з територій та господарств, благополучних щодо грипу та інших інфекційних захворювань;

проводити інкубацію завезених яєць в окремому інкубаторії в умовах надійної ізоляції від інкубаційних яєць, одержаних у цьому господарстві;

не допускати змішування в інкубаційних та вивідних інкубаторах яєць, доставлених з різних господарств;

проводити дезінфекцію інкубаційних яєць перед закладкою в інкубатор відповідно до вимог Інструкції з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 20.06.2007 N 69 ( z0813-07 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.07.2007 за N 813/14080 (далі - Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва);

вирощувати ремонтний молодняк ізольовано від дорослої птиці, дотримуватися термінів міжциклових профілактичних перерв перед посадкою кожної наступної партії птиці, проводити якісну підготовку приміщень до посадки наступної партії птиці, підтримувати ветеринарно-санітарні вимоги в пташниках, інкубаторії та інших виробничих приміщеннях; організовувати роботу птахогосподарств у закритому режимі, підтримувати у робочому стані ветеринарно-санітарні об'єкти (дезбар'єри, санпропускники, дезкилими тощо).

4.5. Перед вибіркою молодняку з метою запобігання поширенню вірусу грипу видаляють пух продуванням з лотків і підлоги вивідних шаф. Відразу після вибірки молодняку відходи інкубації збирають у герметичну металеву тару (діжки, контейнери) із кришкою і негайно відправляють на знищення (спалювання), а вивідні шафи і лотки дезінфікують, миють 0,5% розчином кальцинованої соди або іншими ветеринарними препаратами, дозволеними для використання та рекомендованими при грипі птиці, потім повторно дезінфікують вологим методом "по-чистому" або парами формальдегіду чи іншими дозволеними в Україні деззасобами згідно з настановами щодо їх застосування.

4.6. Після виведення партії молодняку проводять вологе прибирання і дезінфекцію у вивідному залі. Перерва у вивідних шафах між черговими партіями виведеного молодняку повинна становити не менше трьох днів.

4.7. Керівники та спеціалісти ветеринарної медицини птахогосподарств повинні періодично організовувати проведення аерозольної дезінфекції приміщень, не звільняючи їх від птиці, відповідно до вимог Інструкції з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва ( z0813-07 ) розчином молочної кислоти, резорцину, йодтриетиленгліколю чи іншими дозволеними в Україні деззасобами, рекомендованими для цієї мети.

4.8. Спеціалісти ветеринарної медицини здійснюють нагляд за дотриманням зоогігієнічних та ветеринарно-санітарних вимог при транспортуванні, утриманні та годівлі птиці, будівництві об'єктів птахівництва.

4.9. Спеціалісти державних установ ветеринарної медицини постійно здійснюють нагляд за птахопоголів'ям у населених пунктах, що розташовані в зоні обслуговування, відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому проводиться клінічний огляд птиці, вибіркове дослідження в лабораторіях ветеринарної медицини сироваток крові, зразків посліду, мазків з трахеї, синусів, клоаки, свіжих трупів птиці або патматеріалу (у разі загибелі птиці).

У разі виявлення у домашньої, свійської чи іншої птиці, яка утримується в неволі, клінічних ознак чи патологічних змін, характерних для грипу птиці, або збільшення щоденної загибелі птиці (більш ніж у 3 рази), її пригнічення, зниження продуктивності (більше ніж на 5%), зменшення споживання кормів та води (понад 5%) негайно відправляють стандартні зразки для лабораторних досліджень від птиці, яка підозрюється у зараженні, та направляють до акредитованої лабораторії ветеринарної медицини. Як додаткові заходи відбирають стандартні набори зразків від птиці з кожної виробничої одиниці.

Якщо у стандартних наборах зразків були виявлені позитивні результати, для підтвердження спалаху високопатогенного грипу птиці необхідно відібрати зразки від будь-якої мертвої птиці, яка була виявлена під час здійснення вибірки, та по 60 проб трахеальних і клоакальних змивів від птиці з кожного пташника (вигулу, вольєра, партії або населеного пункту) або від всієї птиці, якщо в стаді утримується менше ніж 60 голів, та провести лабораторні дослідження згідно з розділом III цієї Інструкції.

При отриманні негативного результату лабораторних досліджень через 21 день проводяться повторний відбір зразків та відповідні лабораторні дослідження.

Залежно від результатів оцінки ризику державними органами ветеринарної медицини допускається відхилення від розміру стандартного набору зразків.

4.10. У птахогосподарстві необхідно організовувати постійні заходи, направлені на знищення гризунів, ектопаразитів і недопущення залітання диких, синантропних птахів у пташники, кормоцехи тощо.

4.11. Трупи птиці, відходи інкубації утилізують (у разі відсутності клінічного прояву хвороби) у спеціально обладнаному цеху утилізації. При цьому необхідно забезпечити повне знезараження відходів інкубації.

При відсутності обладнаного цеху утилізації трупи птиці та відходи інкубації знищують шляхом спалювання або утилізують іншим способом.

4.12. Послід складують на спеціальних ізольованих майданчиках з подальшим його знезаражуванням біотермічним або іншими методами.

4.13. Транспорт і тару, які використовували для перевезення курчат, відходів інкубації, дезінфікують після кожного використання або, якщо дезінфекція тари неможлива, її спалюють.

4.14. Проведення постійного моніторингу щодо наявності антитіл до вірусу грипу свійської та дикої птиці, а також лабораторні дослідження загиблої птиці або патологічного матеріалу від неї з метою оцінки ризиків та загроз виникнення пташиного грипу здійснюється згідно з планом моніторингу інфекційних хвороб птиці на території України.

4.15. Моніторинг проводиться в зонах ризику можливого виникнення грипу птиці, які визначають за такими критеріями:

шляхи міграції диких перелітних птахів та місця найбільшої їх концентрації з врахуванням епізоотичного стану територій;

кількість птахогосподарств та наявність в них птиці;

наявність птиці в населених пунктах, які розташовані в радіусі до 10 км від птахогосподарств;

розміщення населених пунктів біля великих водоймищ, де може бути контакт з дикою птицею.

4.16. Для лабораторних досліджень дикої та синантропної птиці направляють у державну лабораторію ветеринарної медицини сироватку крові, патматеріал, клоачні змиви, внутрішні органи (при діагностичному відстрілі птахів), зразки посліду, свіжі трупи загиблих птахів.

Від свійської птиці для моніторингових досліджень відбирають стандартний набір зразків.

Залежно від аналізу епізоотичного стану та результатів оцінки ризику державними органами ветеринарної медицини визначається кількість біоматеріалу, який відбирається від дикої та синантропної птиці.

V. Заходи при підозрі захворювання птиці на грип

5.1. У випадку підозри щодо захворювання птиці на грип (в разі позитивного результату серологічних досліджень, характерних клінічних ознак та патолого-анатомічних змін тощо) державний інспектор ветеринарної медицини терміново разом з фахівцями державної лабораторії ветеринарної медицини проводять епізоотологічне обстеження всієї підозрілої птиці та відбирають стандартні набори зразків для повторних лабораторних досліджень згідно з розділом III цієї Інструкції.

5.2. У випадку, коли у стандартних наборах зразків при серологічних дослідженнях були виявлені позитивні результати для підтвердження спалаху високопатогенного грипу птиці, необхідно відібрати зразки від будь-якої мертвої птиці, яка була виявлена під час здійснення вибірки, та по 60 проб трахеальних і клоакальних змивів від птиці з кожного пташника (вигулу, вольєра, партії або населеного пункту) або від всієї птиці, якщо в стаді утримується менше ніж 60 голів.

На основі результатів аналізу ризику державними органами ветеринарної медицини допускається відхилення від розміру стандартного набору зразків.

5.3. За розпорядженням державного інспектора ветеринарної медицини встановлюється навколо господарства зона контролю, в якій проводяться відповідні ветеринарно-санітарні заходи.

5.4. До одержання остаточного лабораторного висновку щодо властивостей збудника головний державний інспектор ветеринарної медицини видає розпорядження про запровадження карантину (карантинних обмежень) у птахогосподарстві (на птахофермі, у пташнику, у населеному пункті), дворі, при яких:

проводиться облік чисельності домашньої птиці та птиці, яка утримується у неволі, за видами та інших видів тварин;

забороняється:

переміщення птиці всіх вікових груп, інкубаційних та харчових яєць з пташника, де виникла підозра на захворювання птиці, та обслуговуючого персоналу;

вигульне утримання птиці;

вивезення живої птиці в інші птахогосподарства та реалізація її населенню;

реалізація продукції птахівництва у вільній торгівлі та вивезення з території птахогосподарства (без дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини) продукції птахівництва, кормів, посліду, інвентарю, підстилки тощо, які могли б бути інфікованими вірусом грипу;

відвідування сторонніми громадянами птахогосподарств, особистих селянських господарств.