
- •522 Список літератури
- •Розвиток тимчасових і постійних зубів
- •Розвиток тимчасових зубів
- •Розвиток постійних зубів
- •Будова дентину
- •Будова цементу
- •Анатомічна будова тимчасових зубів
- •Анатомічна будова постійних зубів
- •Нижня щелепа
- •Фізичні методаї діагностики
- •Методи дослідження кісткової тканини щелепно-лицевої ділянки
- •Лабораторні методи дослідження
- •Захисні механізми ротової порожнини
- •Клініка, діагностика і диференційна діагностика карієсу тимчасових зубів
- •Карієс тимчасових зубів на стадії формування кореня
- •Карієс тимчасових зубів на стадії сформованого кореня
- •Клініка, діагностика, диференційна діагностика карієсу постійних зубів
- •Лікування карієсу у дітей Лікування карієсу тимчасових зубів
- •Лікування карієсу постійних зубів
- •Стоматологічні пломбувальні матеріали, що застосовуються в дитячій
- •Терапевтичній стоматологи
- •Стоматологічні цементи
- •Композиційні пломбувальні матеріали
- •Стоматологічні адгезиви (бонд-системи, або праймер-адгезивні системи)
- •Стоматологічні амальгами
- •Профілактика карієсу у дітей
- •Некаріозні ураження зубів
- •"Тетрациклінові" зуби
- •Флюороз (ендемічний флюороз)
- •Природжені вади розвитку твердих тканин зубів
- •Пульпіт тимчасових і постійних зубів Структура та функції пульпи
- •Пульпіт тимчасових зубів Етіологія і патогенез пульпіту у дітей
- •Класифікація пульпіту у дітей
- •Клінічна симптоматика пульпіту тимчасових зубів
- •Пульпіт постійних зубів Етіологія, патогенез, класифікація
- •Мал. 60. Класифікація пульпіту кмі (о.С. Яворська, л.І.Урбанович, 1961) 269
- •Клініка, діагностика і диференційна діагностика пульпіту постійних зубів у дітей
- •Лікування пульпіту постійних зубів у дітей
- •Періодонтит тимчасових і постійних зубів
- •Структура і функції періодонта
- •Етіологія і патогенез періодонтиту тимчасових і постійних зубів у дітей
- •Клініка періодонтиту тимчасових зубів
- •Клініка періодонтиту постійних зубів
- •Ендодонтія тимчасових зубів
- •Вибір методу лікування періодонтиту тимчасових зубів
- •Лікування гострого періодонтиту тимчасових зубів
- •Лікування хронічного періодонтиту тимчасових зубів
- •Ендодонтичні наконечники та інструменти для обробки кореневих каналів
- •Лікування гострого періодонтиту постійних зубів у дітей
- •Травматичні ушкодження зубів
- •Тактика під час лікування травм
- •Постійних зубів у дітей і. Пошкодження твердих тканин зуба та пульпи
- •II. Пошкодження тканин пародонта
- •III, IV. Пошкодження кістки, ясен, слизової оболонки
- •Травми тимчасових зубів у дітей
- •Ускладнення після травми тимчасових та постійних зубів
- •Анатомічні та морфологічні особливості тканин пародонта
- •Класифікація хвороб пародонта
- •Пародонтит
- •Генералізований пародонтит
- •Ідіопатичні хвороби з прогресуючим лізисом тканин пародонта (пародонтоліз)
- •Хвороби слизової оболонки ротової порожнини у дітей Особливості будови слизової оболонки ротової порожнини в дитячому віці
- •Класифікація хвороб слизової оболонки ротової порожнини
- •Пошкодження слизової оболонки ротової порожнини
- •Вірусні хвороби слизової оболонки ротової порожнини
- •Прояви гострих вірусних та інфекційних захворювань на слизовій оболонці ротової порожнини
- •Грибкові хвороби слизової оболонки ротової порожнини
- •Алергічні хвороби слизової оболонки ротової порожнини
- •Зміни слизової оболонки ротової порожнини при деяких системних захворюваннях
- •Зміни слизової оболонки ротової порожнини при специфічних хворобах
- •Хвороби губів (хейліти)
- •Стоматогенне вогнище інфекції та вогнищевозумовлені хвороби
- •Список літератури
Ендодонтичні наконечники та інструменти для обробки кореневих каналів
Нині виробники пропонують досить великий вибір ендодонтич-них наконечників (мал. 102). Їх принципова відмінність від звичайних кутових наконечників полягає в тому, що швидкість обертання знижена (за рахунок мікромотора і редуктора), подекуди до 350-400 об/хв. Ендодонтичний наконечник "Canal-leader 2000" фірми "SET" забезпечує поступально-обертальні рухи: обертання на 90° і зворотно-поступальний рух на 0,4-0,8 мм. У ньому використовуються спеціальні ендодонтичні інструменти для кутового наконечника. Наконечник має пристрій для промивання кореневого каналу. Його можна використати також для пломбування каналів.
Наконечник Giromatic забезпечує оберти за і проти годинникової стрілки на 90а. Наконечник Canal Finder призначений для пошуку каналу, він здійснює комбінацію вібраційних рухів з обертами.
Для механічної обробки кореневих каналів використовують ендодонтичні вібраційні системи. Вони були розроблені з метою суміщення інструментальної обробки та іригації кореневих каналів, що
Мал. 102. Ендодонтичиі наконечники: а — Giromatic, який забезпечує оберти за і проти годинникової стрілки тільки на 90°; 6 — наконечник для пошуку кореневих каналів (Canal Finder) виконує вібраційні та обертові рухи; в — Sonic А іг здійснює вібрацію з частотою 1500 Гц; г — Piezon Master — п'єзоелектричний ультразвуковий наконечник із частотою вібрації 28 000 Гц;
d — Cavi Endo — магнітозвуковий наконечник із частотою 25 000 Гц
347
дозволило прискорити та поліпшити техніку підготовки каналу до пломбування. Наприклад, низькочастотна біоакустична система Sonic Air дає коливання в межах звукової хвилі з частотою від 1500 до 3000 Гц.
Наконечник п'єзоелектричний ультразвуковий Piezon Master забезпечує частоту коливань 28 000 Гц, магнітоультразвуковий наконечник Cavi Endo — 25 000 Гц. Для цих наконечників випускаються багатофункціональні ендодонтичні інструменти, які дозволяють набагато швидше обробити кореневий канал: Girocleanser схожий на пульпекстрактор, добре очищує кореневий канал від залишків пульпи чи пломбувального матеріалу; Girofile — файл Хедстрьома для наконечника Giromatic, файли типу Керра і Хедстрьома для наконечника Canal Finder; інструменти для наконечника Sonic Air (shaper, helisonic, nspisonic), для наконечника Cavi Endo — бурави алмазні;
алмазний файл Керра для ультразвукового наконечника (мал. 103).
Мал. 103. Інструменти для ендодонтичних наконечників (за I.R. Stocks, C.F.Wehammer, 1994): а — Girocleanser, подібний до пульпекстрактора;
б— Girofile, файл Hedstroem для наконечника Giromatic; в, г — файли К і Н для наконечника Canal finder system (система пошуку каналу); д — Shaper, е —Helisonic; є — Rispionic — інструменти для наконечника Sonic Air;
ж — файл алмазний для наконечника Caviendo Ultrasonic Sistem;
з — К-файл для ультразвукового наконечника
348
Розширення та формування кореневих каналів проводяться різними методами. Це може бути стандартний метод, за якого внут-рішньоканальні інструменти К-ример чи К-файл уводяться з послідовним збільшенням діаметра, не доходячи до рентгенологічної довжини на 1мм, доки канал не буде розширено ще на 3—4 розміри інструмента. Прохідність каналу перевіряється і підтримується інструментами меншого розміру. Потрібно відзначити, що ця методика виправдана в прямих, добре прохідних каналах. Зі збільшенням розміру інструмента зменшується його еластичність, а це може призвести до поломки. Звичайно за цієї методики виникають такі ускладнення, як утворення ніші чи сходинки, перфорація стінки, колі-ноподібний вигин у вузькій частині каналу, втрата робочої довжини за рахунок блокади верхівкової частини каналу дентинною тирсою (мал. 104).
Часто виникає біль після пломбування кореневого каналу, який пов'язаний не стільки з виведенням пломбувального матеріалу за верхівку, скільки з проштовхуванням путридних мас під час інструментальної обробки.
Методику розширення каналу знизу вгору із застосуванням інструмента від меншого розміру до більшого (step back) розробив Mubbaney (1979) для обробки вузьких викривлених каналів.
Під час розширення каналу із застосуванням цієї методики бажа-
Мал. 104. Помилки, що трапляються під час обробки кореневих каналів: а — блокада верхівкової частини каналу дентинною тирсою; б — утворення сходинки; в - утворення ніші у верхівковій частині каналу; в,г — формування колінвподібного розширення у найвужчій частині каналу (вказано стрілками); д — перфорація стійки кореневого каналу внаслідок обробки верхівкової частин- каналу інструментом надто великого діаметра
349
но використовувати інструменти із заокругленими кінчиками і більш гнучкі. Розширюють канал файлом Керра (К-файл), поступово збільшуючи розмір. До фізіологічного звуження кореневий канал має бути розширений до розміру файла № 25. Обертати інструменти потрібно тільки за годинниковою стрілкою. У процесі розширення слід постійно повертатися до інструмента меншого розміру. Після кожної заміни інструмента канал треба промивати, щоб запобігти блокуванню верхівкової частини дентинною тирсою. Після обробки каналу по всій робочій довжині інструментом №25 здійснюється його подальше розширення інструментами більших розмірів, але меншої довжини, що забезпечує створення рівномірного конусоподібного розширення каналу в напрямку устя. Після роботи файлом будь-якого розміру, але більшого за №25, обов'язково треба вирівняти стінки інструментом №25 (можна Н-файлом) на всю робочу довжину. І^я процедура також запобігає блокуванню апікальної частини каналу дентинною тирсою.
Послідовність уведення файлів Керра схематично зображено на мал.105.
Мал. 105. Послідовність розширення кореневого каналу від верхівки кореня До устя. Пунктиром позначено межі глибини проходження каналу (Є.В.Боровський, Н.С-Жохова, 1997)
350
Для вирівнювання стінок кореневого каналу використовують файл Хедстрьома (Н-файл). Скребковими (спилюючими) рухами знизу вгору згладжують нерівності на стінках каналу, постійно вимиваючи тирсу. Промивання кореневого каналу проводять після кожного уведення ендодонтичного інструмента. Слід пам'ятати, що промивна рідина потрапляє в канал лише до того рівня, де міститься голка. Тому діаметр голки має бути таким, щоб вона вільно розмістилась у кореневому каналі і на 2—2,5 мм не доходила до робочої довжини кореневого каналу (мал. 106). Це дозволи гь ретельно вимити дентинну тирсу з кореневого каналу. Ендодонтичний шприц відрізняється тим, що в голки невеликий діаметр, вона гнучка і має плоский зріз на бічній поверхні.
Методика розширення каналу від коронки вниз (Crown Down або step-down) грунтується на послідовній заміні ендодонтичних інструментів від великого розміру до меншого від коронкової до апікальної частини каналу. Цей метод набув поширення завдяки розробці більш гнучких інструментів із заокругленою верхівкою з нікельтитанового сплаву. Проте і цими інструментами потрібно обережно працювати в каналах, які переходять один в один або з'єднуються під гострим кутом (II тип). Краще уникати багаторазового прокручування в місці переходу каналів, оскільки це може призвести до перелому інструмента.
Мал. 106. Іригаційна голка має бути вільно розміщена в кореневому каналі, щоб промивна рідина не потрапила за його межі: а — правильне положення;
б — неправильне положення
351
Обробка кореневих каналів методом збалансованих сил (balancedforcse). У разі вузьких чи/і викривлених каналів найбільш імовірним ускладненням є утворення уступу, перфорації тощо.
Останнім часом набув поширення метод обробки кореневого каналу вручну шляхом обертання внутрішньокореневого інструмента проти годинникової стрілки. Необхідно чинити невеликий тиск в апікальному напрямку під час обертання інструмента проти годинникової стрілки; в цьому разі баланс цих двох сил зніматиме дентин без затискування файла. Застосовують К-файли з безпечним (заокругленим) кінчиком; бажане застосування більш гнучких інструментів з нікельтитанового сплаву. Успішна механічна обробка кореневого каналу залежить від наявності та вибору ендодонтичного інструмента.
Інструментальна, медикаментозна обробка і обтурація кореневих каналів постійних зубів у дітей
Інструментальна обробка кореневих каналів зубів з незавершеним формуванням кореня має деякі особливості, зважаючи на більш широкий апікальний отвір, відсутність апікального звуження, тонкі низькозвапнені стінки каналу. Очищення здійснюється після точного визначення робочої довжини каналу (що відповідає довжині сформованої частини кореня) рентгенологічним методом. Застосовується переважно стандартний метод обробки кореневих каналів з використанням файлів великих розмірів (від № ЗО і більше) з безпечною заокругленою верхівкою. Інструмент притискується до стінки каналу і рухається вертикально, видаляючи спилюючими рухами інфікований розм'якшений предентин. Працювати файлом слід дуже обережно, щоб не перфорувати тонку стінку каналу.
Якщо виникає потреба у хімічному розширенні вузьких кореневих каналів, можна застосовувати препарати етилендіамінтетраоц-тової кислоти ( ЕДТА), ліпше гелеподібної консистенції. Проте у дітей така потреба виникає досить рідко.
Інструментальна обробка кореневих каналів при лікуванні пе-ріодонтиту постійних зубів у дітей повинна супроводжуватись впливом медикаментозних препаратів на макроканал, мікроканал та періапікальний осередок запалення. Такий вплив може бути короткочасним (промивання кореневих каналів розчинами певних препа-
352
ратів) або відносно довготривалим (уведення лікарських засобів на турундах або у вигляді паст на певний термін). Препарати для промивання каналу повинні мати переважно антисептичні властивості засоби, які уводяться в канал на декілька днів, крім іфотимікробної активності, мають чинити протизапальну дію, а такі, \цо залишаються на більш тривалий термін, стимулювати регенеративні властивості тканин.
Основні вимоги до засобів для медикаментозної обробки кореневих каналів при лікуванні періодонтиту:
1. Бактерицидна активність стосовно мікроорганізмів кореневого каналу.
2. Нетоксичність, біосумісність.
3. Відсутність подразнення тканин періодонта.
4. Відсутність сенсибілізувальної дії.
5. Здатність до глибокої дифузії в дентинні канальні.
6. Хімічна стійкість і збереження активності за тривалого зберігання.
Нижче наведено групи лікарських засобів і окремі препарати які можуть застосовуватись при лікуванні періодонтиту у дітей здебільшого для промивання кореневого каналу.
Галогени і галогеновмісні сполуки
Найчастіше застосовуються препарати йоду та хдору.
Йод спричиняє загибель більшості патогенної і непатогенної флори, а через певний час - і спорових форм. Прещрати йоду, що застосовуються для обробки кореневого каналу:
Йодоформ - порошок жовтого кольору з різким запахом. У разі контакту з тканинами і тканинними секретами вивільніоє йод, діє бак-терицидно і дезодораційно.
Йодинол - комплексна сполука йоду із синтетичним полімером — полівініловим спиртом, який сповільнює виділеній йоду і подовжує його взаємодію з тканинами, а також знижує подразнювальну дію йоду на тканини. Чинить бактерицидну і фунгіцидну дію, сприяє прискоренню регенерації. Для промивання кореневвд каналів застосовується 1 % водний розчин.
353
Йодонат - водний розчин комплексу поверхнево-активної речовини з йодом. Містить близько 4,5 % йоду, виявляє бактерицидну і фунпцидну активність.
Висока бактерицидна цїяхлоровмісних препаратів забезпечується виділенням газоподібного хлору, що проникає вглиб дентинних канальців і знезаражує їх вміст. У стоматології застосовуються 2 % розчин хлораміну, хлорамін Т, 0,01-0,03 % розчин хлоргексиди-ну, 0,3-0,5 % розчин хлоргексидину біглюконату.
Для промивання кореневих каналів найчастіше застосовується гіпохлорит натрію (NaOCI). Ця речовина є сильним окислювачем. Гіпохлорит натрію забезпечує виражену антисептичну дію, а також розчиняє мертву і фіксовану тканину (зокрема інфікований преден-тин) в кореневому каналі. Застосовуються 3-5%, 5,25% розчини. Окремі фірми випускають препарати гіпохлориту натрію (наприклад, Рагсап - препарат 3% гіпохлориту натрію фірми "Septodont").
Окислювачі
Найчастіше застосовується 3% розчин перекису водню. Бактерицидна дія забезпечується виділенням атомарного кисню, що відбувається внаслідок взаємодії з лугами та органічними речовинами. Швидке утворення пухирців газу чинить слабку бактерицидну дію і сприяє механічному очищенню каналу від некротизованих тканин і дентинноі тирси. Ефективним є чергування розчинів перекису водню і гіпохлориту натрію під час промивання каналу, внаслідок чого відбувається бурхлива реакція між ними з виділенням кисню та хлору, що підвищує ефективність знезараження і очищення кореневого каналу Перекис водню володіє також кровоспинною дією.
Препарати нгтрофуранового ряду. Мають широкий спектр ан-тибактерицидноі дії на грампозитивні і грамнегативга мікроорганізми, а також на резистентні до інших медикаментозних засобів штами мікроорганізмів. Механізм протимікробної дії пов'язаний із впливом на ферменти мікробних клітин. Виявляють також сильну протиексудативну дію, активують фагоцитарну реакцію. Застосовують 0,5% розчин фурацилі-ну, 0,1 -0,15% розчини фурапну, фурадоніну, фуразолідону.
Четвертинні амонієві сполуки. Катіонні детергенти, що чинять виражену бактерицидну і бактеріостатичну дію на неспороутворю-ючі мікроорганізми, дріжджеподібні гриби і слабко виражену под-
354
разнювальну дію на живі тканини. Застосовуються розчини декамі-ну (1%, 0,5%, 0,1-0,2%), декаметоксину (0,08-0,15%), етошю (0,5%), бензалконію хлориду (1%), цетилпіридинія хлориду (1%).
Протеолітичні ферменти. Сприяють розчиненню некротичних тканин, розрідженню патолопчного в'язкого секрету в кореневих каналах і швидкому видаленню з них нежиттєздатних тканин, не чинячи впливу на живі клітини Стимулюють фагоцитоз, проявляють протизапальну, бактеріолітичну дію, пригнічують ріст грампозитивних мікроорганізмів, прискорюють репаративні процеси. Посилюють дію антибіотиків та інших медикаментів, тому часто застосовуються з ними в комплексі. Використовується трипсин кристалічний, хімо-трипсин кристалічний, терилітин, розчин лізоциму.
Для промивання кореневих каналів застосовуються також інші специфічні і неспецифічні антибактеріальні засоби.
Ектерицид. Препарат отримують із риб'ячого жиру, містить альдегіди, жирні кислоти і перекиси Чинить протимікробну дію.
Хлорофілгпт. Містить суміш хлорофілів, виділених із листя евкаліпту. Чинить протимікробну дію майже виключно на стафілококи, включаючи антибіотикостійкі форми. Діє бактерицидне. Застосовується 1 % спиртовий розчин, який для промивання каналу розводиться дистильованою водою в 10 разів.
Новошант. Препарат звіробою продірявленого. Діє переважно на грампозитивні мікроорганізми, включаючи стійкі до пеніциліну стафілококи.
Полшіксшу Mq/льфат Належить до групи антибіотиків, діє на грамнегативні мікроорганізми. Застосовується при тривалих гнійних процесах з млявим перебігом. Розводиться 10 000-20 000 ОД на 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.
Мікроцид. Антибіотик, що діє на грампозитивні і грамнегативні мікроорганізми.
Нітроксолгн (5-НОК). Похідний 8-оксихіноліну. Чинить антибактеріальний вплив на грампозитивні і грамнегативні мікроорганізми Може застосовуватись у суміші з лізоцимом і хімотрипсином.
МетрмоЬзої. Має широкий спаардд стосовно найпростіших анаеробів.
Для медикаментозної обробки кореневого каналу при перюдон-титі у дітей, а також у складі тимчасових кореневих пов'язок можуть застосовуватись ефірні олії, інші фенольні сполуки.
355
Евгенол. Має антимікробні властивості, найвищий ефект яких проявляється через 72 год перебування в порожнині каналу. Виявляє також виражену подразнювальну дію на живі тканини. Є складовою частиною гвоздичної олії, що також може застосовуватись як слабкий дезінфікуючий засіб.
Фенол (карболова кислота). Має сильно виражену невибіркову бактерицидну дію, спричинену зниженням поверхневої активності бактерійної клітини і глибокою денатурацією білків протоплазми мікроорганізмів. 5% розчин діє практично на всі хвороботворні види мікроорганізмів. Спричиняє коагуляцію грануляційної тканини. Процес камфорування фенолу з отриманням камфоро-фенолу призводить до пом'якшення його дії внаслідок більш повільного вивільнення фенолу. Монохлорфенол — похідний фенолу, що має три ізомери, найефективнішим з яких є парамонохлорфенол. Застосовується 1 % розчин, що має виражені антисептичні властивості, а також розчин камфоро-парамонохлорфенолу.
Розроблено цілу низку препаратів, здебільшого комплексних, призначених для кореневих пов'язок — вони реалізують свою дію протягом певного часу перебування в каналі.
Cresophene (Septodont). Полівалентний неподразнювальний бактерицидний протизапальний засіб на основі дексаметазону, хлорфенолу, тимолу для антисептичної обробки каналів.
МерасуI solution (Pierre Rollanol). Аналог Cresophene. Містить антисептики метакрезил ацетат і парахлорфенол, а також дексаметазону ацетат, що забезпечує протизапальну дію.
Endoune (Septodont). Препарат на основі ацетату метакрезолу, має антисептичну, болезаспокійливу і протизапальну дію. Ефективний при лікуванні хронічного періодонтиту.
Grinasole (Septodont). Гель, що містить метронідазол, чинить вплив на анаеробні мікроорганізми. Призначений для тимчасового заповнення каналу на термін до 2-3 діб.
Septommne forte (Septodont). Паста, що містить антибактеріальні (широкого спектра дії), протигрибкові, кортикостероїдні препарати. Ефективний при гранулематозному періодонтиті, при загостренні хронічного періодонтиту. Застосовується, зокрема, при токсичному миш'яковистому періодонтиті. Сприяє відновленню кісткової тканини.
Суміш метрошдазолу, ципрофлоксацииу і моноцикліну (розроб-
356
лена спільно спеціалістами Японії та Росії). Містить по 100 мг кожного антибіотика в 1 мл дистильованої води. Має протимікробну, фунгіцидну і антипротозойну дію.
Крезодент. Рідина для антисептичної обробки кореневих каналів на основі камфори може міститися в каналі протягом 3-4 діб.
До засобів тривалої дії належать також нетверднучі препарати гідроксиду кальцію, що широко застосовуються при лікуванні періодонтиту постійних зубів із несформованим коренем (для досягнення апексифікащі) або за наявності періапікальної резорбції кістки. Ви-соколужне середовище (рН близько 12,4), що підтримується гідроксильними іонами Са(ОН)у забезпечує припинення резорбції і відновлення кістки через пригнічення дії остеокластів, стимуляції активності остеобластів, антибактеріального та лізуючого зфекту стосовно некротизованих тканин, нейтралізації кислого середовища вогнища запалення. Іони кальцію беруть участь у реакції юсткоутворення (не включаючись, проте, до складу новоствореноі тканини) та в реакції згортання крові.
Вибір того чи іншого лікарського засобу для медикаментозної обробки кореневого каналу, особливо для кореневих пов'язок, залежить від форми, стадії та ступеня вираженості запалення періодонта, складу мікрофлори кореневого каналу, стадії розвитку кореня, загального стану дитини. Про переважний склад мікрофлори непрямо можна судити за характером вмісту кореневого каналу: наявність темного гангренозного розпаду з вираженим гнильним запахом може свідчити про дію анаеробних мікроорганізмів, рідкого світлого гною без помітного запаху — про переважання кокових форм тощо. При лікуванні періодонтиту зубів з незавершеним формуванням кореня протипоказане застосування подразнювальних лікарських речовин, міцних спиртових розчинів, які можуть негативно впливати на регенеративні процеси в ділянці несформованоі верхівки. За вираженої ексудації ефективно застосовувати засоби протиексудативної дії (зокрема препаратів нітрофуранового ряду).
Медикаментозна обробка кореневих каналів здійснюється шляхом їх промивання із застосуванням ендодонтичного шприца або введення лікарських засобів на турундах. Промивання каналів зубів з незавершеним формуванням коренів повинно здійснюватись дуже обережно, з найменшим тиском, щоб не травмувати голкою періапікальні тканини і не проштовхнути розчин антисептика через незакритий
357
а б Мал.
107. Каналонаповню-вачі: я — стрічкова
спіраль, б
— спіраль
із круглого дроту
Мал. 108. Різновиди
машинних каналонаповнювачів
апікальний отвір. Перед пломбуванням
канал промивають дистильованою водою
і просушують паперовими абсорбуючими
штифтами.
Пломбування (обтурація) каналів
сформованих коренів із закритим
верхівковим отвором проводиться
після їх ретельної інструментальної
і медикаментозної обробки та зникнення
клінічних ознак гострого запалення
періодонта. Коренева пломба має
забезпечити надійну герметизацію
каналу, бути нетоксичною, біосумісною,
нечутливою до вологи і нерозчинною
у тканинних рідинах, рентгеноконтрастною,
мати певні антисептичні властивості.
Пломбування тільки тверд-нучими пастами
не може достатньою мірою забезпечити
надійну обтурацію каналу, його
герметизацію, особливо в апікальній
частині, заповнення його бічних
відгалужень. Небажаним є також виведення
пластичного пломбувального матеріалу
за верхівковий отвір, що призводить
до несприятливої реакції періодонта.
Застосування резорцин-формалінової
пасти або інших препаратів на основі
формаліну може бути виправданим у разі
неможливості виконання повної
інструментальної обробки каналів.
Проте подразнювальні властивості
матеріалів на основі формаліну, особливо
виражені внаслідок їх потрапляння до
періапікаль-них тканин, роблять небажаним
їх застосування в дитячих зубах з
широкими, добре обробленими каналами.
Більш м'яку дію мають матеріали для
заповнення каналів Інтрадонт (на основі
епоксидних
358
смол), етонієва паста, каніфоль-новоіманінова паста, Endometasone, проте із застосуванням тільки цих паст неможливо досягти якісної обтурації. Усі недоліки пломбування пастами звичайно стосуються також техніки пломбування одним штифтом, хоча наслідки обтурації за цим методом дещо ліпші.
359
Спосіб латеральної (бічної) конденсації гутаперчі передбачає введення до каналу основного штифта, змоченого у фіксуючому цементі (розмір штифта звичайно відповідає розміру останнього файла, що досягав повної робочої довжини зуба), його конденсацію, притирання до стінки каналу, а потім — послідовне введення до каналу штифтів менших розмірів з бічним притиранням, конденсацією кожного з них. Бічна конденсація здійснюється ручним інструментом, що має назву спредера (мал. 110). Спредери бувають ручні, пальцеві, випускаються різних розмірів — таких самих, як і файли. Спредер притираючими рухами звільнює в каналі місце для наступного штифта того самого розміру, що й сам спре-дер. Кожний додатковий штифт також обробляється цементом. Коли канал увесь заповнюється гутаперчевими штифтами, і навіть найменший спредер увести до нього не вдається, кінці штифтів зрізають
360
біля устя каналу нагрітою над полум'ям гладилкою або екскаватором, і ще тепла гутаперча конденсується в усті штопфером.
Послідовність обтуращї кореневого каналу із застосуванням техніки латеральної конденсації гутаперчі представлено на мал. 111.
Існує багато методик пломбування каналів із застосуванням гутаперчі — холодної, термопластифікованої або рідкої. Для пломбування дуже широких ("тубулярних") каналів після апексифікації найбільш ефективним є застосування методик розігрітої гутаперчі або латеральної конденсації з використанням нестандартних штифтів великого діаметра. Для вертикальної конденсації розігрітої гутаперчі застосовують внутрішньоканальний штопфер з плоско зрізаним кінцем — плагер (plugger)(Man.ll2).
Вибір методу лікування періодонтиту постійних зубів у дітей
Методи лікування періодонтиту постійних зубів у дітей можна умовно поділити на три групи:
1. Консервативний метод, спрямований на збереження анатомічної і функціональної цілості зуба.
2. Консервативно-хірургічні методи, до яких можна віднести:
— резекцію верхівки кореня — відсікання верхівки ураженого кореня і видалення прилеглих до неї патологічне змінених тканин;
— коронково-радикулярну сепарацію — розтин нижнього моляра на дві частини в ділянці біфуркації з наступним проведенням кю-ретажа цієї ділянки і покриттям обох сегментів зуба спаяними коронками;
— гемісекцію кореня — видалення ураженого кореня разом з прилеглою до нього коронковою частиною зуба;
— ампутацію кореня — видалення всього ураженого кореня до місця його відходження без видалення коронкової частини зуба;
— реплантацію зубів — поміщення видаленого і запломбованого зуба до комірки щелепи;
— компактоостеотомію з наступним кюретажем приверхівкових тканин.
3. Хірургічний метод — видалення зуба як джерела інфікування перюдонта.
361
Показанням до проведення хірургічного або консервативно-хірургічного методів є неефективність чи неможливість здійснення консервативного лікування або наявність протипоказань до його проведення, а саме:
— ситуація, коли хворий зуб є причиною гострого септичного стану, хронічної інфекції та інтоксикації організму;
— повне зруйнування коронки зуба, якщо її відновлення неможливе;
— обширні перфорації стінки кореня або дна порожнини зуба. Метою консервативного лікування періодонтиту постійного зуба є усунення вогнища інфікування періодонта (мікрофлори кореневого каналу) шляхом ретельної механічної і медикаментозної обробки кореневого каналу та його обтурації, що створює умови для регенерації тканин пародонта та періапікальної кістки. Під час лікування періодонтиту постійних зубів з незавершеним формуванням кореня важливою метою є також забезпечення закриття апікального отвору (апексифікації) для створення можливості якісної обтурації каналу.
Вибір тактики лікування періодонтиту у дитини залежить від етіології і перебігу процесу (гострий, хронічний, загострення хронічного), етапу формування кореня, наявності осередку періапікальної резорбції, загального стану дитини.