
- •522 Список літератури
- •Розвиток тимчасових і постійних зубів
- •Розвиток тимчасових зубів
- •Розвиток постійних зубів
- •Будова дентину
- •Будова цементу
- •Анатомічна будова тимчасових зубів
- •Анатомічна будова постійних зубів
- •Нижня щелепа
- •Фізичні методаї діагностики
- •Методи дослідження кісткової тканини щелепно-лицевої ділянки
- •Лабораторні методи дослідження
- •Захисні механізми ротової порожнини
- •Клініка, діагностика і диференційна діагностика карієсу тимчасових зубів
- •Карієс тимчасових зубів на стадії формування кореня
- •Карієс тимчасових зубів на стадії сформованого кореня
- •Клініка, діагностика, диференційна діагностика карієсу постійних зубів
- •Лікування карієсу у дітей Лікування карієсу тимчасових зубів
- •Лікування карієсу постійних зубів
- •Стоматологічні пломбувальні матеріали, що застосовуються в дитячій
- •Терапевтичній стоматологи
- •Стоматологічні цементи
- •Композиційні пломбувальні матеріали
- •Стоматологічні адгезиви (бонд-системи, або праймер-адгезивні системи)
- •Стоматологічні амальгами
- •Профілактика карієсу у дітей
- •Некаріозні ураження зубів
- •"Тетрациклінові" зуби
- •Флюороз (ендемічний флюороз)
- •Природжені вади розвитку твердих тканин зубів
- •Пульпіт тимчасових і постійних зубів Структура та функції пульпи
- •Пульпіт тимчасових зубів Етіологія і патогенез пульпіту у дітей
- •Класифікація пульпіту у дітей
- •Клінічна симптоматика пульпіту тимчасових зубів
- •Пульпіт постійних зубів Етіологія, патогенез, класифікація
- •Мал. 60. Класифікація пульпіту кмі (о.С. Яворська, л.І.Урбанович, 1961) 269
- •Клініка, діагностика і диференційна діагностика пульпіту постійних зубів у дітей
- •Лікування пульпіту постійних зубів у дітей
- •Періодонтит тимчасових і постійних зубів
- •Структура і функції періодонта
- •Етіологія і патогенез періодонтиту тимчасових і постійних зубів у дітей
- •Клініка періодонтиту тимчасових зубів
- •Клініка періодонтиту постійних зубів
- •Ендодонтія тимчасових зубів
- •Вибір методу лікування періодонтиту тимчасових зубів
- •Лікування гострого періодонтиту тимчасових зубів
- •Лікування хронічного періодонтиту тимчасових зубів
- •Ендодонтичні наконечники та інструменти для обробки кореневих каналів
- •Лікування гострого періодонтиту постійних зубів у дітей
- •Травматичні ушкодження зубів
- •Тактика під час лікування травм
- •Постійних зубів у дітей і. Пошкодження твердих тканин зуба та пульпи
- •II. Пошкодження тканин пародонта
- •III, IV. Пошкодження кістки, ясен, слизової оболонки
- •Травми тимчасових зубів у дітей
- •Ускладнення після травми тимчасових та постійних зубів
- •Анатомічні та морфологічні особливості тканин пародонта
- •Класифікація хвороб пародонта
- •Пародонтит
- •Генералізований пародонтит
- •Ідіопатичні хвороби з прогресуючим лізисом тканин пародонта (пародонтоліз)
- •Хвороби слизової оболонки ротової порожнини у дітей Особливості будови слизової оболонки ротової порожнини в дитячому віці
- •Класифікація хвороб слизової оболонки ротової порожнини
- •Пошкодження слизової оболонки ротової порожнини
- •Вірусні хвороби слизової оболонки ротової порожнини
- •Прояви гострих вірусних та інфекційних захворювань на слизовій оболонці ротової порожнини
- •Грибкові хвороби слизової оболонки ротової порожнини
- •Алергічні хвороби слизової оболонки ротової порожнини
- •Зміни слизової оболонки ротової порожнини при деяких системних захворюваннях
- •Зміни слизової оболонки ротової порожнини при специфічних хворобах
- •Хвороби губів (хейліти)
- •Стоматогенне вогнище інфекції та вогнищевозумовлені хвороби
- •Список літератури
Вибір методу лікування періодонтиту тимчасових зубів
Методи лікування періодонтиту тимчасових зубів можна умовно поділити на консервативний, спрямований на збереження анатомічної та функціональної цілості зуба, і хірургічний — видалення зуба як джерела інфікування періодонта.
Протипоказаннями до проведення консервативного методу лікування періодонтиту тимчасових зубів є:
— ситуація, коли хворий зуб є причиною гострого септичного стану, хронічної інфекції та інтоксикації організму;
— пошкодження компактної пластинки, що оточує фолікул постійного зуба (за даними рентгенографії);
— патологічна або фізіологічна резорбція кореня більше, ніж на 1/3 його довжини;
— повне зруйнування коронки зуба, якщо до його фізіологічної зміни залишилось не більше 1,5 років;
— перфорації стінки кореня або дна порожнини зуба;
— відсутність ефекту консервативного лікування (збереження ознак гострого запального процесу, невитримування зубом герметичного закриття тощо);
— затримка зуба в щелепі у разі прорізування постійного зуба. Метою консервативного лікування періодонтиту тимчасових зубів є усунення вогнища інфікування періодонта (мікрофлори кореневого каналу) шляхом ретельної механічної і медикаментозної обробки кореневого каналу та його обтурації, забезпечення нормального і своєчасного перебігу фізіологічного процесу розсмоктування кореня та запобігання пошкодженню і порушенню розвитку фолікула постійного зуба. Основними принципами лікування періодонтиту є вплив на систему макроканалів (усунення путридного розпаду, видалення інфікованого предентину, знешкодження мікроорганізмів), мікроканалів (блокування інфекції в дентинних канальцях) і на періапікальні тканини (усунення запальних процесів і створення сприятливих умов для регенерації тканин періодонта).
Вибір тактики лікування періодонтиту тимчасових зубів залежить від етіології та перебігу процесу (гострий, хронічний, загострення хронічного), стадії розвитку кореня, наявності і розміру вогнища періапі-кальної деструкції, соматичного та психічного стану дитини.
325
Лікування гострого періодонтиту тимчасових зубів
Консервативне лікування гострого інфекційного періодонтиту спрямоване на ліквідацію запалення в періодонті, зняття болю і запобігання поширенню запального процесу на інші відділи щелепно-лицевої ділянки. Ексудат, утворений у тканинах періодонта, може знайти вихід кількома шляхами: через кореневий канал, через кістку щелепи під окістя з вестибулярного або язикового боку, через норицевий хід (при загостренні хронічного періодонтиту), через ясенну борозну, через комірку видаленого зуба. Потрібно оптимально створити відтік серозного або гнійного ексудату з періодонта через кореневий канал. За відсутності виділення ексудату з каналу при сформованому апікальному отворі обов'язковим є його відкриття, проте в тимчасових зубах, як правило, такої необхідності не виникає. Лікування проводять у кілька відвідувань.
У перше відвідування необхідно здійснити наступне:
— знеболювання;
— розкриття порожнини зуба із застосуванням високошвидкі-сного наконечника;
— видалення з каналу путридних мас під шаром антисептичного розчину за допомогою пульпекстрактора відповідного розміру;
у разі дуже широких каналів іноді доводиться застосовувати з цією метою одразу кілька пульпекстракторів; у зубах із несформованим коренем або в період його резорбції цей етап виконується дуже обережно;
— за відсутності відтоку ексудату через кореневий канал і сформованої верхівки кореня — відкриття апікального отвору за допомогою файла або римера;
— за наявності під'ясенного або надкісничного абсцесу — його розтин і дренування;
— призначення ванночок з 0,5 % розчину гідрокарбонату натрію для полоскання ротової порожнини;
— ііризначення сульфаніламідних препаратів, у разі вираженої інтоксикації — антибіотиків, десенсибілізувальних та аналгезую-чих засобів у дозуванні, відповідно до віку;
— призначення великої кількості рідини, неподразливої їжі, що
326
не потребує інтенсивного розжовування, загальнозміцнювальної
терапії.
Після першого відвідування зуб залишається відкритим. Дитина має приходити на прийом щодня, щоразу оцінюється її стан, за необхідності проводиться корекція лікувальної тактики, перевіряється наявність повноцінного дренування періодонтальної щілини і здійснюється антисептична обробка кореневого каналу.
Продовження лікування можливе після стихання гострих запальних явищ: мимовільного болю, колатерального набряку, вираженої болісності під час пальпації ясен у ділянці хворого зуба, болісності під час перкусії зуба.
У наступне відвідування проводиться:
— повна інструментальна і антисептична обробка кореневого каналу за вказаними нижче методиками із застосуванням найефективніших лікарських засобів;
— уведення в канал лікарського засобу антисептичної протизапальної дії на турунді або у вигляді пасти;
— ізоляція порожнини зуба герметичною пов'язкою з тимчасового пломбувального матеріалу (дентин-пасти тощо).
Завершення лікування залежить від оптимальної тривалості дії лікарських засобів, які входять до кореневої пов'язки (1-6 діб). За відсутності проявів загострення процесу, безболісної перкусії, відсутності ексудації з каналу (що підтверджується відсутністю зміни забарвлення турунди з йодинолом, уведеної в канал) проводиться пломбування кореневих каналів пастою, що розсмоктується, і відновлення форми зуба постійними пломбувальними матеріалами (після рентгенологічного контролю якості заповнення кореневого каналу).
Лікування хронічного періодонтиту тимчасових зубів у стадії загострення проводиться так само, як лікування гострого періодонтиту інфекційного походження.
Лікування гострого токсичного періодонтиту тимчасових зубів принципово не відрізняється від лікування періодонтиту постійних зубів у дітей.
У перше відвідування необхідно здійснити:
— видалення девіталізованої пульпи;
— обробку кореневого каналу препаратом антидотом: при миш'яковистому періодонтиті — 5 % розчином унітіолу, тіосульфату на-
327
трію, 5 % розчином йоду, 1 % розчином йодинолу; у разі пошкодження тканин періодонта фенолом — рициновою (касторовою) олією або 10 % емульсією анестезину в рициновій олії;
— внесення антидоту в кореневий канал на турунді;
— герметичне закриття порожнини зуба на 24 год. Дитині призначають приходити на прийом щодня. У разі збереження болю і болісної перкусії обробка антидотом повторюється і відновлюється коренева пов'язка ще на добу. Кореневий канал пломбується після зникнення симптомів гострого періодонтиту. Зуб не можна залишати відкритим, оскільки можливе інфікування періодонта через кореневий канал.