Ендодонтія тимчасових зубів

Для інструментальної обробки кореневих каналів тимчасових зубів застосовують такі самі інструменти і методики, що і під час ліку­вання постійних зубів (див. розділ "Лікування періодонтиту пос­тійних зубів у дітей").

Розкриваючи порожнину зуба треба пам'ятати про її відносно великий розмір за меншої товщини та щільності твердих тканин, а також про топографо-анатомічні особливості пульпової порожнини порівняно з постійними зубами. Застосовують переважно ручні ме­тодики проходження і розширення кореневих каналів. Повноцінна інструментальна ендодонтична обробка можлива лише на стадії ста­білізації кореня; ііа етапах його формування та резорбції особливо важливим є правильне визначення робочої довжини зуба і суворе її дотримання з метою запобігання травмуванню несформованих пері-алікальних тканин або зачатка постійного зуба. Інструментальну об­робку кореневих каналів тимчасових зубів слід проводити з надзви­чайною обережністю, зважаючи на тонкі стінки каналу, менший ступінь мінералізації дентину і широкий апікальний отвір. Часто в кореневі канали тимчасових зубів можуть вростати грануляції, про що звичайно свідчить болісність та кровоточивість під час їх інстру­ментальної обробки. У такому разі нерідко доводиться в перше відвідування видаляти грануляції після їх обробки камфоро-фено-лом з анестезином.

Інструментальна обробка кореневих каналів під час лікування періодонтиту тимчасових зубів має супроводжуватись дією медика­ментозних препаратів на макроканал, мікроканал та періапікальний осередок запалення. Докладно цей аспект лікування періодонтиту викладено в розділі "Лікування періодонтиту постійних зубів у дітей", оскільки медикаментозна обробка тимчасових зубів мало відрізняєься від обробки постійних зубів у дітей. Варто лише зауважити, що у тим­часових зубах із несформованими коренями або на стадії їх резорбції слід уникати застосування лікарських засобів, які здатні подразню­вати або спричиняти опік несформованих періапікальних тканин чи зачатка постійного зуба.

Вибір того чи того лікарського засобу для медикаментозної об­робки кореневого каналу, особливо для кореневих пов'язок, так само,

323

як і під час лікування періодонтиту постійних зубів у дітей, залежить від форми, стадії та ступеня вираженості запалення періодонта, скла­ду мікрофлори кореневого каналу, стадії розвитку кореня, загально­го стану дитини.

Промивання каналу із шприца проводять обережно, без тиску, через можливість затікання розчину через широкий апікальний отвір. Для промивання каналу з метою видалення дентинної тирси, що ут­ворилася під час інструментальної обробки, може застосовуватись сте­рильний ізотонічний розчин натрію хлориду та розчин гіпохлориту натрію.

Пломбування (обтурація) каналів тимчасового зуба на будь-яко­му етапі формування проводять після їх ретельної інструментальної та медикаментозної обробки та зникнення клінічних ознак гострого запалення періодонта. Особливістю кореневої пломби в даному разі є її здатність до розсмоктування, синхронного з розсмоктуванням кореня тимчасового зуба. Отже, пломбування кореневих каналів тим­часових зубів має здійснюватися нетверднучими пастами, що мають антисептичну і протизапальну дію. З цією метою найчастіше засто­совують пасти на основі оксиду цинку та евгенолу (паста Гроссмана, Cariosan), йодоформні пасти (KRI-паста Pharmachemie; Швейцарія), що містять йодоформ, камфору, парахлорфенол і ментол, пасту Maisto, що, крім названих компонентів, містить також оксид цинку, тимол, ланолін, Tempophor фірми Septodont, Йододент (Росія) - каль-ційгідроксидвмісна йодоформна паста. У стадії розсмоктування ко­реня майже завжди застосовують 5 % йодоформну або йодоформ-тимолову пасту. Заповнення кореневого каналу тимчасового зуба па­стою здійснюється за допомогою каналонаповнювача (див. розділ "Лікування періодонтиту постійних зубів у дітей"). Пломбування починають з уведення пасти рідкої консистенції по стінках і продов­жують конденсацією густіше замішаного матеріалу із застосуванням плагера, амальгамового конденсора, паперового абсорбційного штиф­та.

324