Карієс тимчасових зубів на стадії сформованого кореня

Гострий початковий карієс — це швидкоплинна стадія карієсу тимчасових зубів, тому в клініці діагностується дуже рідко. Каріозні плями розташовані в місцях типової локалізації карієсу, тобто у фісу-рах, на апроксимальпих поверхнях різців і молярів та у пришийковій ділянці. Проте клінічно каріозні плями виявляються найчастіше на вестибулярній поверхні тимчасових різців, тому іцо ці ділянки добре доступні для огляду. Каріозна пляма, як правило, вкрита товстим шаром зубного нальоту, суб'єктивні дані відсутні, об'єктивно — при видаленні нальоту і висушуванні поверхні видно ділянку емалі біло­го кольору, яка втратила природний блиск. Гострий початковий карієс може набути хронічного перебігу або ж перейти в гострий поверхне­вий карієс.

Поверхневий карієс частіше має гострий перебіг і с наслідком го­строго початкового карієсу. Заглиблення карієсу в емаль супровод­жується виникненням каріозного дефекту, який проте не перетинає емалево-дентинного сполучення. Локалізація гострого поверхнево­го карієсу відповідає локалізації каріозних плям. Дефекти емалі доб­ре помітні при клінічному обстеженні і мають вигляд ділянок крей-доподібно зміненої емалі з видимим руйнуванням її структури. При зондуванні визначається шорстка, розм'якшена поверхня. Скарги, як правило, відсутні. Діти старшого віку можуть скаржитись на дію хімічних подразників (кисле, солодке).

Хронічний перебіг поверхневого карієсу тимчасових зубів на стадії сформованого кореня зустрічається рідко. Характеризується відсутністю суб'єктивних відчуттів. Виявляється під час клінічного огляду дитини. Каріозний дефект має вигляд темно-коричневої пля­ми з дефектом емалі, зондування не спричиняє болісних відчуттів.

Середній карієс. Гострий середній карієс тимчасових зубів — одна з найпоширеніших клінічних форм карієсу на етапі сформованого кореня. Дитина може скаржитися на затримку їжі між зубами, чут­ливість у разі дії хімічних і термічних подразників. Іноді скарги мо­жуть бути відсутні. Під час об'єктивного обстеження виявляється каріозна порожнина з вузьким вхідним отвором. Підриті краї емалі мають матовий білий колір. Дентин, що виповнює каріозну порож­нину, світло-жовтого або жовтого кольору, м'який, знімається плас-

142

тами за допомогою екскаватора. На апроксимальній поверхні карієс може охоплювати всю поверхню при незначній глибині. При обла­муванні тонких країв емалі каріозна порожнина може мати й широ­кий вхідний отвір. Зондування дна і стінок каріозної порожнини, як правило, безболісне. Слід пам'ятати, що дані зондування в таких ви­падках не завжди об'єктивні, що зумовлено психоемоційним станом дитини під час лікування.

Хронічний середній карієс локалізується переважно на апрок-симальних поверхнях, рідше - на жувальних та пришийковій. Клінічний перебіг цієї форми карієсу в тимчасових зубах безсимп-томний. Скарги можуть бути на наявність каріозної порожнини або затримку їжі між зубами. Каріозна порожнина має широкий вхідний отвір, її стінки і дно вкриті щільним пігментованим дентином. Зон­дування стінок і дна безболісне.

Іноді у соматичне здорових дітей виявляються значні площинні дефекти твердих тканин (так званий площинний карієс) з щільним, блискучим, гладеньким при зондуванні дентином. Вони розташовані на жувальній поверхні тимчасових молярів. Цей стан можна розці­нити як призупинений карієс (стаціонарний карієс). Він може ви­никнути внаслідок поліпшення загального соматичного здоров'я ди­тини і змін карієсогенної ситуації в ротовій порожнині.

Глибокий карієс на стадії сформованого кореня тимчасового зуба частіше має гострий перебіг. Суб'єктивно діти можуть скаржитися на больові відчуття внаслідок дії механічних або термічних подраз­ників.

Під час об'єктивного обстеження слід ретельно оглянути при­чинний зуб, звернути увагу на інтенсивність карієсу, а також визна­чити з анамнезу стан загально-соматичного здоров'я дитини. Каріоз­на порожнина гфи гострому глибокому карієсі локалізується у ме­жах припульпгювого дентину. Їі глибина в тимчасових зубах менша, ніж у постійних, що пояснюється анатомо-топографічними особли­востями будови тимчасових зубів.

Слід взяти до уваги і локалізацію каріозної порожнини. При розташуванні каріозної порожнини на апроксимальній поверхні, де шар твердих тканин досить тонкий і відстань до пульпи незначна, розвиток ускладнень карієсу відбувається швидше. Тому гострий пе­ребіг карієсу з розташуванням каріозної порожнини на апрокси-

143

мальній поверхні тимчасового зуба частіше є ознакою ускладненого карієсу.

У разі активного перебігу карієсу в тимчасових зубах не встигає вироблятися замісний (репаративний) дентин з боку пульпи, недо­статньо виражене захисне склерозування в самому дентині. Дентинні канальні залишаються широкими, відростки одонтобластів швидко руйнуються, канальці заповнюються змішаною бактеріальною фло­рою, тому незворотні зміни в пульпі тимчасових зубів можуть спос­терігатися при клінічно неглибоких каріозних порожнинах. Саме тому діагноз гострого глибокого карієсу тимчасових зубів слід вста­новлювати дуже обережно, після проведення ретельної диференцій-ної діагностики його з ускладненнями.

Хронічний перебіг глибокого карієсу в тимчасових зубах у дітей на стадії сформованого кореня зустрічається не часто. Його можна діагностувати у соматичне здорових дітей із незначною інтенсивні­стю каріозного процесу. Хронічний карієс характеризується по­вільним прогресуванням, утворенням щільного, склерозованого дентину внаслідок активізації захисної функції морфологічно зрілої пульпи. Суб'єктивні скарги при такому перебігу карієсу відсутні. Об­'єктивно в зубі виявляється каріозна порожнина з широким вхідним отвором. Каріозний дентин щільний, має темно-коричневий або чор­ний колір, екскаватором знімається важко, нри зондуванні зонд не затримується і легко ковзає по поверхні.

Поряд з гострим і хронічним перебігом карієсу в тимчасових зубах у клініці зустрічаються так звані проміжні форми між класич­ними ознаками гострого і хронічного карієсу. При цьому спостеріга­ються помірно виражена декальцинація і пігментація дентину карі­озних порожнин. Дентин має жовтувато-коричневе забарвлення, але його консистенція не є твердою, як у разі хронічного перебігу.

Карієс тимчасових зубів на стадії резорбції кореня

На стадії резорбції кореня тимчасових зубів карієс зустрічаєть­ся не часто. У клініці переважно діагностуються ускладнення карієсу у вигляді хронічних форм пульпіту та періодонтиту. Проте у сома-тично здорових дітей каріозний процес у тимчасових зубах може мати

144

і типовий хронічний перебіг. За глибиною ураження переважає се­редній та глибокий карієс, досить рідко спостерігається поверхневий карієс у вигляді пігментованої плями, яка локалізується на вестибу­лярній поверхні тимчасових іклів. За локалізацією переважає апрок-симальний карієс. За даними Т.Ф. Виноградової (1988), локалізація карієсу на апроксимальпих поверхнях тимчасових молярів і верхніх різців спостерігається майже у 60% випадків, тоді як у пришийковій ділянці він виявляється лише в 5% хворих.

Гострий перебіг карієсу тимчасових зубів на стадії резорбції ко­реня діагностується рідко і, як правило, у дітей із загальними сома­тичними захворюваннями та зниженою імунною реактивністю. При цьому скарги надію подразників відсутні.

Таким чином, перебіг карієсу тимчасових зубів має певні зако­номірності, що відповідають стадіям їхнього розвитку.

Диференційна діагностика карієсу тимчасових зубів. Якщо діагностика карієсу тимчасових зубів відбувається, як правило, без особливих утруднень, то диференційна діагностика не-ускладненого і ускладненого карієсу тимчасових зубів — надзвичай­но відповідальне і нелегке завдання, що постає перед кожним стома­тологом-педіатром. Вік дитини, труднощі контактування, недостат­ня класифікація своїх відчуттів дитиною роблять це завдання інколи надзвичайно важким. Саме тому диференційна діагностика карієсу тимчасових зубів базується переважно на даних об'єктивного обсте­ження дитини. При цьому звертають увагу на глибину і локалізацію каріозної порожнини, колір і консистенцію ураженого дентину, особ­ливо стан шару дентину на дні каріозної порожнини, стан слизової оболонки ясен і перехідної складки ділянці каріозного зуба.

Для диференційної діагностики карієсу тимчасових зубів роз­м'якшений дентин слід повністю видалити екскаватором або куляс­тим бором. Якщо при цьому відкриється порожнина зуба в межах розм'якшеного дентину, то з'ясувати діагноз неважко. Наявність пуль­пи, що кровоточить і реагує на зондування, підтверджує безсимптом-ний перебіг хронічного фіброзного пульпіту. Якщо зондування спо­лучення каріозної порожнини з пульповою камерою безболісне, це може свідчити про хронічний гангренозний пульпіт або хронічний гранулюючий періодонтит. Для підтвердження цього слід ретельно оглянути і пропальпувати м'які тканини ясен і перехідної складки в

10—9712

145

ділянці ураженого зуба. Наявність хоча б незначної гіперемії пере­хідної складки або ж нориць на яснах свідчить про безсимптомний перебіг періодонтиту тимчасового зуба. Остаточний діагноз встанов­люють після проведення рентгенологічного обстеження.