- •Питання до іспиту (іі семестр)
- •Місце підліткового періоду в загальному процесі індивідуального розвитку.
- •Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка і її вплив на його психологічні особливості і поведінку.
- •Місце підліткового періоду в загальному процесі індивідуального розвитку.
- •Спілкування як провідний вид діяльності підлітка.
- •Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці.
- •Перебудова учбової діяльності, розвиток пізнавальних процесів підлітків.
- •Міжособистісне спілкування підлітка.
- •Психологічні новоутворення підліткового віку. Криза підліткового віку.
- •Професійне самовизначення старшокласників.
- •Підліткова шкільна дезадаптація: причини, вияви та способи корекції.
- •Поняття про важковиховуваність підлітків та її причини та вияви.
- •Загальна характеристика ранньої юності.
- •Пізнавальні процеси і розумовий розвиток старшокласника.
- •Формування особистості старшокласника.
- •Спілкування та дружба в юнацькому віці.
- •Особливості юнацького кохання. Підготовка до сімейного життя.
- •Формування професійних інтересів та особливості профорієнтації старшокласників.
- •Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність юнацтва.
- •Формування основних психічних новоутворень юнацького віку: самовизначення, індивідуальний план роботи інтелекту.
- •Криза 17-ти років, її причини, симптоматика та конструктивне подолання.
- •Особливості самовиховання в підлітковому та юнацькому віці.
- •Виховання підлітків і юнаків в шкільних справах.
- •Характеристика поняття ”важка дитина”. Класифікація “важких”.
- •Причини появи важких дітей і підлітків.
- •Специфіка роботи вчителя з різними категоріями важких підлітків.
- •Проблема періодизації психічного розвитку дорослої людини.
- •Дорослість як предмет психологічного дослідження.
- •Характеристика ранньої дорослості.
- •Фізичні зміни та функціонування інтелекту в ранньому дорослому віці.
Професійне самовизначення старшокласників.
В сучасній психологій самовизначення особистості розуміється як активне визначення людиною свого місця у системі суспільних відношень. В цьому зв'язку важливо розглядати особистісне і професійне самовизначення під час вибору старшокласників життєвого шляху.Особистісне самовизначення являю собою вибір життєвої позиції, визначення перспектив у діяльності та сімейних плануваннях, а також перехід від однозначної ролі (учня) до соціально диференціювальним ролям. Від того як здійсниться особистісне самовизначення залежить і професійне. Виникнення професійного самовизначення охоплює старший шкільний вік, який складається з таких етапів: - первинного вибору професії, для якого характерні малодиференціюванні уяви про світ професій, ситуативні представлення про внутрішні ресурси, необхідних для даного роду професій, нестійкість професійних намірів. Цей етап характерний для учнів молодшого шкільного віку, коли ще не виникає питань про зміст професії, умовах роботи. Іноді на цій стадії затримуються і підлітки;- професійного самовизначення (старший шкільний вік). На цьому етапі виникають і формуються професійні наміри і первісне орієнтування в різних сферах праці;- професійне навчання як освоєння обраної професії здійснюється після одержання шкільної освіти;- професійна адаптація характеризується формуванням індивідуального стилю діяльності і включенням у систему виробничих і соціальних відносин;- самореалізація в праці (частковим або повна) пов'язана з виконанням або невиконанням тих чекань, що пов'язані з професійною працею.Отже, професійне самовизначення розглядається як процес, що охоплює весь період професійної діяльності особистості: від виникнення професійних намірів до виходу з трудової діяльності. Він пронизує весь життєвий шлях людини. Піком цього процесу, переломним моментом у житті є акт вибору професії. За часом він звичайно збігається з закінченням школи і тісно пов'язаний з попередніми етапами професійного самовизначення.
Підліткова шкільна дезадаптація: причини, вияви та способи корекції.
Підліткова шкільна дезадаптація - уповільнене, ускладнене пристосування підлітка до умов навчання в основній школі (5-9 класи).
Шкільна дезадаптація - відмова дитини від відвідування школи, яка викликана труднощами у засвоюванні програмного матеріалу, конфліктами з однолітками, вчителями. Вона проявляється в низькій успішності, поганій дисципліни, розладі взаємовідносин з дорослими та однолітками, прояву негативних рис у особистості та поведінці і приходиться саме на середні класи (10 - 16 років). У ході бурного росту та фізіологічної перебудови організму у підлітків може виникнути почуття тривоги, підвищена збудженість.
Нерідко симптоми дезадаптації зовні не проявляються, але дитина дуже боляче переживає всі шкільні проблеми (це супроводжується тривогою, відсутністю апетиту та розладом сну), топ-то у неї спостерігаються реакція як активного, так і пасивного протесту. Це може виявитися у настороженості, невпевненості, агресивності без причини.
Дезадаптація - як невміння довільно регулювати свою поведінку, увагу, адекватно сприймати вимоги. Такі учні виконують завдання не за власною ініціативою, а в наслідок зовнішньої стимуляції (коли їх лають, змушують). Подібне виявляється у емоційних дітей, котрі відзначаються високою чутливістю, збудливістю, неадекватністю переживань і, відповідно, реакцій. Вони зосереджуються на своїх внутрішніх переживаннях, а від так, виконуючи завдання, роблять безліч помилок, неуважні, загальмовані. Звичайно, це - наслідок сімейного виховання: “вседозволеності” чи повного “без нагляду”, ми розглядали це у попередній частині.
Дезадаптація - як невміння дітей увійти в темп шкільного життя. Ці учні, як правило, соматично ослабленні, часто хворіють, втомляються, невитривалі. Вони пасують перед труднощами, значно недооцінюють свої можливості.
Для того, щоб школяр адаптувався до нових умов, він має найти адекватні засоби і способи організації своєї поведінки. Сюди належать: орієнтування в ситуації, одержання необхідної інформації, мотивація до дотримування вимог, наявність визначених здібностей і можливостей, уміння враховувати не тільки реалізацію своїх потреб, а й інтереси і потреби інших.
Нездоровий клімат спілкування призводить до створення різних варіантів дезадаптації та не контактних позицій у спілкуванні (як з дорослими, так і ровесниками).
Способи корекції даної проблеми визначаються виявленням причин дезадаптації конкретного підлітка. Важливим є проведення завчасної профілактичної діяльності педагогами та шкільним психологом:
• корекційна і розвиваюча робота з майбутніми підлітками, що здійснюється ще під час їх навчання в 4 класі;
• організація діяльності вчителів і батьків з корекції виявлених відставань або порушень в психічному, особистісному розвитку учнів;