- •Питання до іспиту (іі семестр)
- •Місце підліткового періоду в загальному процесі індивідуального розвитку.
- •Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка і її вплив на його психологічні особливості і поведінку.
- •Місце підліткового періоду в загальному процесі індивідуального розвитку.
- •Спілкування як провідний вид діяльності підлітка.
- •Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці.
- •Перебудова учбової діяльності, розвиток пізнавальних процесів підлітків.
- •Міжособистісне спілкування підлітка.
- •Психологічні новоутворення підліткового віку. Криза підліткового віку.
- •Професійне самовизначення старшокласників.
- •Підліткова шкільна дезадаптація: причини, вияви та способи корекції.
- •Поняття про важковиховуваність підлітків та її причини та вияви.
- •Загальна характеристика ранньої юності.
- •Пізнавальні процеси і розумовий розвиток старшокласника.
- •Формування особистості старшокласника.
- •Спілкування та дружба в юнацькому віці.
- •Особливості юнацького кохання. Підготовка до сімейного життя.
- •Формування професійних інтересів та особливості профорієнтації старшокласників.
- •Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність юнацтва.
- •Формування основних психічних новоутворень юнацького віку: самовизначення, індивідуальний план роботи інтелекту.
- •Криза 17-ти років, її причини, симптоматика та конструктивне подолання.
- •Особливості самовиховання в підлітковому та юнацькому віці.
- •Виховання підлітків і юнаків в шкільних справах.
- •Характеристика поняття ”важка дитина”. Класифікація “важких”.
- •Причини появи важких дітей і підлітків.
- •Специфіка роботи вчителя з різними категоріями важких підлітків.
- •Проблема періодизації психічного розвитку дорослої людини.
- •Дорослість як предмет психологічного дослідження.
- •Характеристика ранньої дорослості.
- •Фізичні зміни та функціонування інтелекту в ранньому дорослому віці.
Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність юнацтва.
У юнацькому віці зростає інтерес до дорослих; Знання, досвід близьких людей допомагають орієнтуватись у питаннях, що пов'язані з майбутнім життям. Підсилюється потяг до спілкування з ними. Поновлюються емоційні контакти з батьками, від яких очікують порад, розуміння. Сім'я залишається тим місцем, де юнаки почувають себе впевнено. З батьками обговорюються життєві та професійні перспективи. Життєві плани юнаки обговорюють і з учителями, близькими знайомими, тими, хто для них є авторитетним, чия думка для них важлива. Проте хоча відносини з дорослими стають довірчими, юнаки зберігають певну відстань, іноді палко відстоюють своє право самостійно вирішувати свої проблеми, які стосуються їх Особисто. Головним стає прагнення зайняти внутрішню позицію дорослого.
Змінює юнак і свій характер і спілкування з ровесниками. Зменшується кількість друзів за рахунок зміни якості дружби, вона набуває інтимно-особистісного значення. Наростає значення індивідуальних емоційних контактів та прихильності.
На перший план у самовизначенні виступає механізм інтеграції. Роздуми про себе і про своє призначення в житті іноді приводять юнака до пошуку смислу життя. Це веде до інтегрування багатьох вимог різних сфер життєдіяльності і надає їм цілісного характеру. А з іншого боку, виникає потреба інтегрувати свої можливості, здібності максимально мобілізувати їх у відповідності до усвідомлених цілей життя. Труднощі полягають утому, що не завжди знаходяться засоби для реалізації свого "Я".
Соціальна ситуація розвитку полягає в тому, що суспільство ставить перед юнацтвом задачу професійного самовизначення в плані реального вибору. Професійне самовизначення стає психологічним центром соціальної ситуації розвитку.
Серед психологів немає єдиної думки щодо провідної діяльності в юнацькому віці, це питання залишається невирішеним. Присвоєння форм культури та засвоєння дорослості в цей період за суттю не пов'язані один з одним: тому юнак дорослішає поза освітньою системою, а освіта відбувається поза системою становлення дорослості. Центральним новоутворенням психічного розвитку раннього юнацького вікує орієнтація на майбутнє, яка визначає життєву перспективу взагалі (а не тільки участь у певній діяльності): це й потреба зайняти внутрішню позицію дорослого, зрозуміти себе в якості члена суспільства, визначити своє призначення в житті. Для цього потрібен достатній рівень розвитку особистості: аналіз і переоцінка моральних принципів, настанов, щоб побудувати власну систему цінностей, життєвих-цілей, перспектив.
Формування основних психічних новоутворень юнацького віку: самовизначення, індивідуальний план роботи інтелекту.
Основні новоутворення психіки у період ранньої юності: Формування світогляду і переконань як центр. новоутворення віку; формування самосвідомості;формування ідеалів. Світогляд — просто узгодження, внутрішньо-організована система знань — система переконань. Передумови формування світогляду: когнітивні (наявність у людини досить знання про світ, розвиток абстрактного мислення, який дозволяє перетворення суму знань про світ на узгоджену цілісну систему переконань); особистісні передумови усвідомлення людиною сенсу життя, тобто усвідомлення власного життя не як розрізнених випадкових подій, а як цілісного процесу, який має свій напрямок, наступність і повну мету. У період ранньої юності виникають і когнітивні, й особистісні передумови формування світогляду. Саме у цьому віці юнаки в перше намагаються усвідомити вічні проблеми життя і, насамперед, усвідомити вічні проблеми життя і сенс буття. Цей етап називається етапом юнацького філософствування, але пов'язаний він з необхідністю старшокласників знайти своє місце у майбутньому самостійному житті.