29. Типи гарантій, що використовуються в міжнародній банківській справі.

Банківські гарантії поділяються на два типи — відкличні і безвідкличні.

Відклична банківська гарантія являє собою таку гарантію, яка може бути відкликана або її умови можуть бути змінені без попереднього повідомлення бенефіціара. Така гарантія не містить твердого зобов’язання банку перед бенефіціаром і, отже, не є достатнім забезпеченням для бенефіціара. У практиці міжнародних розрахунків відклична банківська гарантія практично не використовується.

Безвідклична банківська гарантія, не може бути відкликана, а її умови не можуть змінюватись без згоди бенефіціара.

Відкличні і безвідкличні банківські гарантії поділяються на умовні й безумовні.

При виставленні безумовної гарантії мається на увазі, що банк-гарант виконує свої зобов’язання перед бенефіціаром (здійснює йому платіж) проти його простої першої вимоги, навіть якщо вона нічим не обумовлена і не підтверджена поданням яких-небудь інших додаткових документів. Такий тип гарантії вигідний бенефіціару, оскільки максимально захищає його інтереси, і зовсім не вигідний принципалу. Реалізація безумовної гарантії відбувається в результаті однобічного прийняття рішення бенефіціаром, тобто виключається можливість виникнення будь-яких спорів. Вимога бенефіціара має бути тільки заявлена в межах суми і строку гарантії. При виставленні безумовних гарантій банком-гарантом, як правило, використовується формулювання «Безумовно гарантуємо», «Гарантуємо безумовний платіж на першу вимогу бенефіціара», «Гарантуємо безумовний платіж на першу просту вимогу бенефіціара незалежно від можливих заперечень з боку принципала» тощо. Зазвичай, безумовні гарантії виставляються за дорученням великих клієнтів банку і вони потребують грошового покриття.

Умовні гарантії являють собою такі гарантії, при реалізації яких необхідно виконувати певні умови. Вони менш вигідні бенефіціару. Як правило, до таких умов належать:

- бенефіціар повинен вказати причину заявлення своєї вимоги за гарантією, наприклад, додавши сертифікат про те, що він виконав свої зобов’язання за контрактом, а його контрагент не здійснив платіж у встановлені строки;

- до вимоги бенефіціара на платіж у рахунок гарантії мають бути додані документи, які підтверджують виконання ним своїх зобов’язань за контрактом (комерційні і/або інші документи); такі гарантії, що передбачають подання комплекту документів на відвантаження, називаються документарними;

- вимога бенефіціара в рахунок гарантії повинна бути підтверджена спеціальним документом — свідоцтвом повноважного представника третьої особи (наприклад, торговельної або торговельно-промислової палати, органу сертифікації товару, арбітражу) про те, що контрагент (принципал) не виконав своїх зобов’язань;

- згода принципала на здійснення платежу в рахунок гарантії — така умовна гарантія найменш вигідна для бенефіціара.

30. Сутність міжнародного кредиту. Критерії класифікації та форми.

Міжнародний кредит – це форма переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу на засадах повернення у домовлені строки за винагороду. Суб’єктами міжнародного кредиту виступають приватні підприємства (банки, фірми), державні установи, уряди країн, міжнародні і регіональні валютно-кредитні організації. Об’єктами міжнародного кредитування є передані кредитором у тимчасове розпорядження позичальника товарні і валютні ресурси. Ознаки: 1. надаються під загальні зобов’язання позичальників або під гарантію третьої особи, яка користується високою репутацією; 2. застосовують змінні (плаваючі) процентні ставки, орієнтиром для встановлення яких є ставка LIBOR.3. можуть надаватися в національній валюті (країн-кредиторів), міжнародних розрахункових одиницях (СДР) і міжнародних колективних валютах.4. кредити є ризикованими, так як позичальник може оголосити дефолт. Функції: Перерозподіл позичкових капіталів між країнами; Прискорення концентрації і централізації капіталу; Економія витрат обігу через заміну справжніх грошей кредитними, а також шляхом розвитку і прискорення безготівкових платежів, заміни готівкового валютного обігу міжнародними кредитними операціями. Форми: 1. За кредитором: Фірмовий кредит (види: аванс покупця , кредит за відкритим рахунком , вексельний кредит); Банківський кредит (види: фінансовий кредит-кредитування імпортера, експортний кредит- фінансування експортера); Брокерський кредити (посередники, беруть кредит у банку і фінансують фірми); Урядовий кредит (міжурядові угоди про надання позики); Кредити міжнародних організацій (кредитування країн-учасниць, напр.. МВФ); Змішані кредити (декілька різних співкредиторів). 2. За терміном користування: короткострок. — кредити, надані на термін до 1 року (методи: овердрафт, докум. акредитив,аванс під інкасо, придбання векселів ); середньостр.— 1 - 5 р. (методи: кредит, факторинг, форфейтинг); Довгостр. — понад 5 р(методи: випуск акцій, облігацій, лізинг).