- •1.Термін ,,Середні Віки”. Періодизація середніх віків.
- •2.Джерела з історії середніх віків 5-11ст.
- •3. Джерела з історії середніх віків 11-15ст.
- •7.Соціоекологія західноєвропейського середньовіччя.
- •5.Демографічні процеси у країнах Західної Європи.
- •8. Правові норми у країнах Зх.Є. У с.В.
- •9. Ментальність н-ня середньовічної Зх.Є.
- •6. Загальні закономірності відтворення населення країн Зх.Є. У с.В.
- •11.Військова система серед.Зх.Є.
- •12. Зброя і військове спорядження у середні віки.
- •13. Причини великого переселення народів. Міграція германських племен у 2-4ст.
- •15.Утворення англосаксонських королівств в Британії та їх сусп.Устрій у 5-8ст.
- •14. Заснування варварських королівств на території зх.Є.
- •10. Судоустрій та судочинство у країнах Зх.Є. У с.В.
- •36. Начало агрессии немецких феодалов против полабских славян
- •39.Політична криза у Німеччині другої пол.11ст. Боротьба імператорів за інвеституру.
- •40.Образование единого англосаксонского государства — Англии
- •47.Объединение Кастилии и Арагона
- •45.Королевская власть и кортесы
- •37. Італійська політика німецьких королів і утв. Св. Римської імп.
- •49. Виникнення середньовічних міст у країнах Західної Європи.
- •2 Райони урбанізаційних процесів:
- •50. Боротьба міст з феодальними сеньйорами.
- •51. Причини виникнення ремісничих цехів.
- •52. Початок розкладу цехового ладу.
- •53. Передумови хрестових походів та їх характер. Перший хрестовий похід.
- •54. Держави хрестоносців на Сході. Духовно – рицарські ордени.
- •55. Другий і третій хрестові походи.
- •56. Четвертий хрестовий похід.
- •57. Останні хрестові походи.
- •58. Посилення королівської влади у Франції у XII ст. І причини цього процесу. Філіп іі.
- •60. Франція в xiiі ст. Людовік IX та його реформи.
- •61. Франція наприкінці XIII- на початку XIV ст. Філіпп IV. Початок станової монархії у Франції.
- •62. Причини і початок Столітньої війни. Поразка Франції біля Кресі та Пуатьє.
- •63. Повстання в Парижі під керівництвом Етьєна Марселя.
- •64. Становище французького селянства в XIV ст. Жакерія.
- •65. Франція у першій половині XV ст. Відновлення Столітньої війни. Жанна д’Арк.
- •66. Франція у другій половині XV ст. Завершення політичного об’єднання країни.
- •67. Нормандське завоювання та його вплив на розвиток феодалізму в Англії.
- •68. Англія у XII ст. Реформи Генріха II та їх характер.
- •69. Внутрішня та зовнішня політика Іоанна Безземельного. «Велика хартія вольностей».
- •70. Виникнення англійського парламенту. Особливості формування станової монархії в Англії.
- •71. Рух за реформу церкви в Англіі. Джон Вікліф, лолларди.
- •72. Причини повстання англійських селян під керівництвом Уота Тайлера. Хід і наслідки.
- •76.Агресія німецьких феодалів в 12-13 ст.
- •74. Англія у 2пол.15ст.Війна білої та червоної рози.
- •81. Папська область в 11-12ст.Арнольд Брешианский
- •84.Зародження раньокапіталістичних відносин в Італії. Виникнення мануфактур.
- •73.Економічний і соціальний розвиток Англії в XV ст.
- •79.Політ-ий.Р-ок Нім.У 14ст.Золота Булла
- •85.Політичний устрій міст-держав Італії в 13-15 ст.
- •75.Італійська політика нім.Імператорів
- •78. ОсобливрстСоц-економ. Розвитку Німеччини в 14-15 ст.
- •80. Розвиток міст в Північній і Середній Італія в 11-12 ст.
- •83.Повстання дольчіно
- •88.Правління імператора Юстиніана, його внутрішня та зовнішня політика.
- •82. Особливості політ.Розвитку Під.Італії в 13ст. Сицилійска вечерня
- •86.Тирания Медичи во Флоренции.Савонарола.
- •87.Утворення Візантійської імперії та особливості її соціально-політичного розвітку у іv – V ст.
- •77. Утворення і розвиток швейцарського союзу.
- •99. Турецькі завоювання на Балканах у 14-15ст.
- •100. Завоювання Константинополя турками-османами.
- •101. Християнська церква на порозі середньовіччя. Аврелій Августин.
- •102.Християнізація Європи.
- •103. Конфронтація між зх.І сх..Церквами. Схизма 1054.
- •104. Клюнійська реформа. Понтифікат Григорія 7.
- •105. Папська могутність у 12-13ст.
- •106. Середньовічні єресі.Іквізиція.
- •107. Чернецтво.Католицькі ордени.
- •112.Студентська творчість. Поезія вагантів.
- •115. Дипломатія країн Зх.Є.
- •120.Готичне мистецтво
73.Економічний і соціальний розвиток Англії в XV ст.
Протягом XV ст. розклад феодалізму в Англії відбувався ще інтенсивніше.' Посилилось значення промисловості в загальному господарстві країни. Англійська суконна промисловість досягла особливо великих успіхів. В Англії вироблялося високоякісне сукно, частину якого уже в значній кількості вивозили за кордон. Прядіння і ткацтво вовни дуже поширилось не лише у містах, а й по селах у формі кустарного промислу на скупників — «сукнарів». Поряд з вовною, яка й надалі займала велике місце в англійському експорті, в XV ст. багато вивозилось також із сільських місцевостей грубошерстих сільських сукон, які далі дороблялись у Фландрії.
В XV ст. англійські купці почали вести широку торгівлю у різних морях. У зв'язку з цим посилено розвивалося англійське кораблебудування. Частина великих купців, що вели заморську торгівлю, утворили в 70-х роках XV ст. першу заморську компанію купців, яка монополізувала у своїх руках насамперед торгівлю сукнами в Ла-Манші на Північному морі.
Клас англійських феодалів в XV ст. різко поділився на дві частини: велике феодальне дворянство, яке звичайно само не вело господарства, а здавало весь свій домен в оренду, і середнє та дрібне дворянство, яке складалося з рицарів і джентльменів, що експлуатували найману працю, торгували хлібом та вовною, посилали своїх синів до міста навчатись ремеслу й торгівлі. Ця частина дворян, попередників майбутнього джентрі, близько стояла до буржуазії за способом ведення господарства і часто ріднилася з нею за допомогою шлюбів.
79.Політ-ий.Р-ок Нім.У 14ст.Золота Булла
Характерні особливості розвитку Німеччини в 14 ст. – це слабкіекономічні зявзки між її частини, процес централізації проходив в масштабах окремих територій, що призвело до посилення влади окремих князів та послаблення влади імператора. Влада міператора ставала все більше номінальною, іслугувала для сприяння агресивним планам князів, з ццією метою скликалися і рейхстаги – загальноімперські зїзди представників земель, що входили в імперію. Імператор мав повну владу лише на його родових володіннях. В державі не існувало єдиного законодавства. Суду, фінансової системи. В деяких князівствах існували станові збори латдтаги, які фактично підкорялилися бажанням князів.
Найбільш могітніх князів, які мали право обирати імператора стали називати курфюрстами. На виборах вони прагнули того, щоб новий імепратор не обмежував їх сомостіності. Так коли рід Габсбургів розширив свої володіння вони вибрали нового імператора з роду Люксембургів. Коли ж імператор Генрих VII Люксембургский (1308—1313) в результаті династичного шлюбу став чешским королем, курфюрсты вибрали після його смерті імператора з роду баварских герцогів Виттельсбахів — Людвіга Баварского (1314-1347).
Людвіг Баварский намагався відновити похои в Італію. Він втрутився в боротьбу партій і став на сторону римської міської аристократії проти против папі Іоанна XXII. Але авантюристський характер походу разочаровал його римских сторонників, та опозиційно налаштовані до папства бюргерскі кола німецьких міст, які підтримували імператора. Похід Людвига завршився повним провалом, а німецькі князі, які не бажали посилення роду Виттельсбахів, вибрали ще при його житті нового императора з роду Люксембургів — Карла IV, який був одночасно і королем Чехії під іменем Карла I.
При Карле IV (1347—1378) політична роздроленність була юридично закріпелена виданною в 1356 г. «Золотою буллою». За князями визнавався їх повний суверенітет в їх князівствах: право суда, збору мит, чеканки монети, эксплуатації горних багатств. Були узаконенні війни між фаодалами (окрім війни вассала проти сеньора). Було закріплено, що імператора виирає колегія з 7 курфюрстів (архиепископів Кельнского, Майнцського, Трирского, короля Чешского, герцога Саксонського, маркграфа Бранденбургського та пфальцграфа Рейнского). Було заборонено союзи міст, проголошено, що імперія політичною організацією незалежних князів, що міста не можуть незлежно від князів відігравати політичну роль.