5. Система нормативної документації в Україні щодо проектної діяльності.

6. Основні закони, що регулюють архітектурно-проектну діяльність в Україні. (см. №5)

7. Сутність та ключові положення зу «Про архітектурну діяльність»

Цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Ключові положення цьго закону розглядають: розділ II: організація архітектурної діяльності (комплекс робіт, пов'язаних із створенням об'єкту архітектури (підготовка початкових даних на проектування, здійснення передпроектних робіт, виконання робочої документації для будівництва, авторський надзор), будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт), архітектурно-будівельний контроль, технічний і авторський нагляди при здійсненні будівництва); початкові дані на проектування (містобудівні умови і обмеження забудови відповідної земельної ділянки; технічні умови по інженерному забезпеченню об'єкту архітектури; завдання на проектування об'єкту архітектури);архітектурні і містобудівні конкурси; розробка і затвердження проекту; робоча документація для будівництва; будівництво об'єкту архітектури;державний архітектурно-будівельний контроль; авторський нагляд; складання архітектурно-технічного паспорту об'єкту архітектури), розділ III – спеціально уповноважені органи містобудування і архітектури; розділ IV- здійснення архітектурної діяльності (ліцензування і професійна атестація виконавцівархітектурних робіт, згідно порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України з видачею відповідного кваліфікаційного сертифікату на 5 років; також дається перелік проектних робіт, не вимагаючих наявності сертифікату(роботи під керівництвом сертифікованого фахівця відповідно профілю, ескізні проекти, конкурси); описується порядок здійснення архітектурної діяльності іноземцями і особами без громадянства, а також здійснення архітектурної діяльності фізичними і юридичними особами України на території іноземних держав; розділ V – розглядає права і обов’язки суб’єктів архітектурної діяльності (архітекторів, замовників, підрядників, громадян і громадських організацій – власників і користувачів об’єктів архітектури; розділ VI - присвячений авторським правам на твори архітектури; розділ VIII – пояснює аспекти відповідальності за порушення законодавства про архітектурну діяльність, а саме - порушення авторських прав, а також вирішення суперечок, що виникають в процесі здійснення архітектурної діяльності.

8. Основні положення дбн 2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.

Загальні положення: 

1. Право на розроблення проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проекту­вальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з законодавством.

2. При розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація, затверджена за встановленим порядком. За відсутності останньої слід керуватися ДБН Б. 1.1-4.

3. Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, регіо­нальних та місцевих правил забудови, а також вимогам нормативів та нормативних документів.

4. Авторський нагляд за реалізацією проектних рішень при будівництві об'єкта здійснюється на підставі укладеного договору між замовником і генпроектувальником згідно з вимогами ДБН А.2.2-4.

У другому розділі (порядок розроблення проектної документації) наголошується, що проектні та вишукувальні роботи виконуються на підставі договорів (контрактів), укладених між замовниками і проектувальниками (можуть також укладатися на виконання передпроектних робіт, комплексу проектних робіт, вишукувальних робіт, окремих стадій та розділів проекту за окрему плату). Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань на нових земель­них ділянках, а при реконструкції об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань.

Подальше проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних (включають у себе архітектурно-планув. завдання (АПЗ), технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ); завдання на проектування згідно з додатком Д;- інші вихідні дані згідно з додатком Г. АПЗ та ТУ виконуються замовником, або проектувальником за окрему плату.

Замовлення на проектування об'єкта проектувальник одержує через замовника або за підсумками архітектурного конкурсу чи торгів (тендерів), порядок проведення яких встановлений законодавством.

Далі визначається стадійність проектування залежно від складності об’єктів( в одну стадію – РП для нескладних, або у дві (ЕП –ескізн. Проект+Р –робоча документація), три (П – проект+Р).

Вартість проектних робіт і послуг визначається згідно з "Правилами визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України" ДБН Д.1.1-7 (сюди входять ТЕО-техніко-економічне обгрунтування (розробляється для об'єктів виробничного призначення) та ТЕР – техніко-економічні розрахнки (застосовується для технічно нескладних об'єктів виробничого призначення), обов’язковий пункт ОВНС – оцінка впливу на навколишнє середовище).

Також необхідним є ПОГОДЖЕННЯ, ЕКСПЕРТИЗА ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ з місцевими органами міс­тобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання наміченної для відведення території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівній документації. Погодженню і обов'язковій комп­лексній державній експертизі згідно з законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва до їх затвердження підлягають ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина). Проводиться визначення місця розташування об’єкта (на основі дозволу місцевих органів містобудування та архітектури).Подання проектної документації на погодження, експертизу та затвердження є обов’язком замовника. Проектувальник за необхідності бере участь у розгляді проектних рішень в експертних організаціях. За дорученням замовника подання проектної документації на погодження та експертизу може взяти на себе проектувальник за його згодою та за окрему оплату.

Проектна документація, розроблена згідно з нормативними документами, не підлягає погод­женню з органами державного нагляду.

Робоча документація, виконана відповідно до затвердженої стадії, погодженню не підлягає, крім інженерних мереж, що погоджуються з місцевими експлуатуючими службами, ресурсопостачальними організаціями, якщо така вимога міститься в наданих ними технічних умовах.

Затвердження проектної документації інвестором (замовником) є фактом прийняття під його повну відповідальність рішень, передбачених у документації.

Далі керівники юридичних осіб-проектувальників повинні призначати відповідними наказами (чи уго­дами авторів) головних архітекторів проектів (ГАП) для об'єктів цивільного призначення та головних інженерів проектів (ГІП) для об'єктів виробничого призначення, або обох – для техн. Складних об’єктів.

Після цього розпочинається процес будівництва.