156. Формування ключових полів та індексів в Access.. Встановлення відношень

Таблиця може мати ключове поле, що містить унікальні значення. Значення таких полів використовуються для створення зв’язку між двома таблицями. Ключ є ідентифікатором кожного запису БД і не може мати нульових значень або таких, що повторюються. Якщо ключове поле не встановлено користувачем, то при записі нової таблиці на диск система пропонує створити поле-лічильник. Для визначення власноручно одного із полів ключовим таблицю відкривають у режимі конструктура. Далі треба виділити потрібне поле, клацнувши мишою ліворуч від назви поля, після чого активізувати команди Правка/ Ключевое поле або кнопку Ключевое поле на панелі інструментів ® ліворуч від імені на екрані дисклея зявляється піктограма ключа. Ключ може складатися із декількох полів, тоді він називається складеним. Індексом назив внутрішню невидиму таблицю, яка містить ін-цію тільки з номерами записів, тобто показує порядок вибірки даних із таблиці. Простий упорядковує дані тільки по одному полі, складні – по декількох. Простий створюються через вікно конструктура (Познач поле/ вибирається Индиксированое поле/ да или нет). Складний індекс створюється через відкриту таблицю в режимі конструктура і натискається кнопка Индексы або Вид/ Индексы

2.Встановлення відношень.

Між даними різних таблиць можна встановити звязок , використовуючи однакові значення їхніх полів. Функція звязку дає змогу користуватися даними кідькох таблиць одночасно. Поля, що застосовуються для встановлення звязку, повинні бути однакового типу і мати однакові значення. Звязки між таблицями можуть бути один до одного (кожному запису першої таблиці відповідає не більше як один запис іншої таблиці), один до багатьох (кожному запису першої таблиці можуть відповідати кілька записів іншої; але один звязок другої таблиці не може мати звязок із більш як одним звязком першої), багато до багатьох (тип звязку, що дає змогу встановити відношення між кількома записами однієї таблиці та кількома записами іншої, і навпаки). Для встановлення зв’язків в основному вікні БД треба активізувати вкладку Таблицы та команди Сервис, Схем данных. Для додання інших таблиць у схему даних потрібно при відкритому вікні Схема данных активізувати команди Связи, Добавить таблицу контекстного меню правої клавіші миші. В результаті на екрані дисплея зявиться вікно, у якому зазначено всі таблиці БД, із яких потрібно вибрати потрібну й активізувати кнопку Добавить. Для зміни звязку мыж полями двох таблиць у выкны Схема данных активызують потрыбне поле однієї табл., натискують на клавішу миші й, не відпускаючи її, тагнуть його в ін. табл. У вікні Изменение связей активізують параметри Обеспечение целосности даных и кнопку обьединение. У вікні Параметрі обединения визначають тип зв'язку між полями двох табл., які буде створено для вилучення зв'язку потрібно клацнути на лінії, яка стає виділеною, після чого Правка/Удалить

157.Функції СуммЕсли, СчетЕсли у середовищі Excel 2000(97). Приклади використання

СУММЕСЛИ Часто необхідно не просто просуміровать всі значення в діапазоні, а включити в суму тільки ті, які задовольняють певній умові. Функція СУММ підсумовує все, що їй дають, функція СУММЕСЛИ дозволяє підсумувати лише значення, відповідні певній умові Синтаксис: СУММЕСЛИ (діапазон; критерій; [діапазон_сумування])     діапазон: перевіряється діапазон, кожна клітинка з якого перевіряється на відповідність умові, вказаною у другому аргументі.     критерій: Умова для підсумовування, на відповідність яким перевіряється кожна клітинка з перевіряємого діапазону. Якщо необхідно використовувати операцію порівняння, то "логічний вираз" вказується без лівого операнда і береться в подвійні лапки (наприклад, "> = 100" - підсумовувати всі числа, більші 100). Також можна використовувати текстові значення (наприклад, "яблука" - підсумовувати всі значення, що є навпроти тексту "яблука") та числові (наприклад, 300 - підсумовувати значення в клітинках, значення в яких 300).     діапазон_сумування: Необов'язковий аргумент, використовується тоді, коли перевіряємий діапазон і діапазон підсумовування знаходяться в різних діапазонах. Якщо він не вказаний, то в якості діапазону підсумовування використовується перевіряємий діапазон (перший аргумент). Якщо він вказаний, то сумуються значення з клітинок цього діапазону, що знаходяться "навпроти" відповідних клітинок перевіряємого діапазону. СЧЕТЕСЛИ Працює дуже схоже на функцію СУММЕСЛИ. На відміну від СУММЕСЛИ, яка підсумовує значення з клітинок, СЧЕТЕСЛИ підраховує кількість клітинок, що задовольняють певну умову. Якщо написати формулу СУММЕСЛИ ("> 10", A1: A10), буде підрахована сума значень з клітинок, значення в яких більше 10. Якщо ж написати СЧЕТЕСЛИ ("> 10", A1: A10), буде підраховано кількість клітинок, значення в яких більше 10. Синтаксис: СЧЕТЕСЛИ (діапазон; критерій)     діапазон: перевіряється діапазон, кожна клітинка з якого перевіряється на відповідність умові, вказаною у другому аргументі. З цього ж діапазону відбувається підрахунок кількості клітинок.     критерій: Умова, на відповідність яким перевіряється кожна клітинка з першого аргументу. Умова записується аналогічно СУММЕСЛИ.

Припустимо, наприклад, що в листі в клітинках A1: J1 є наступні значення:      1 6 5 1 5 2 1 8 4 7 У комірку A3 можна ввести функцію = СЧЕТЕСЛИ (A1: J1; 5), яка поверне значення 2 - кількість клітинок в діапазоні A1: J1 зі значенням 5. Однак якщо необхідно підрахувати кількість клітинок зі значенням 5 або 1, функцію СЧЕТЕСЛИ () використовувати не вдасться, оскільки в ній не можна використовувати складні критерії, наприклад "5 АБО 1". У цьому випадку необхідно скористатися функцією СУММ (ЕСЛИ ()) як функцією масиву. Щоб отримати необхідний результат для наведених вище даних, виконайте такі дії. 1. Запустіть Microsoft Excel з чистим аркушем. 2. Введіть наведені вище значення в клітинки A1: J1. 3. Введіть у клітинку A3 функцію = СУММ (ЕСЛИ ((A1: J1 = 5) + (A1: J1 = 1); 1; 0)) і натисніть сполучення клавіш CTRL + SHIFT + ENTER, щоб ввести формулу масиву. Функція поверне значення 5, яке є вірним, оскільки в діапазоні даних є дві клітинки зі значенням 5 і три - зі значенням 1.

158. Характеристика мережі internet

Інтернет - це обширна, розгалужена (розподілена) мережа, яка вміщує в собі комп'ютерні вузли, що розподілені по усьому світу. Відповідно до деяких джерел, Інтернет охопила понад 100 країн, поєднала приблизно 40 тис. окремих мереж, з яких 1,7 млн. вузлових комп'ютерів. Коли Ви з'єднуєтесь з Інтернет, ваш комп'ютер стає частиною цієї всесвітньої мережі комп'ютерів. Інтернет - це мережа мереж комп'ютерів, величезна кількість мереж - які зв'язані за допомогою міжмережевих шлюзів. Існує дві важливих характеристики, які їх з'єднують: 1) всі, мережі згодні використовувати єдині умовні означення, щоб вирішити, яким чином дані будуть переміщені, і як помилки будуть оброблені; 2) всі мережі в Інтернет мають спільний шлях адресації повідомлень, і мають спеціальну ідентифікацію комп'ютерів, які знаходяться в системі Інтернет.

. В наш час Internet став невід’ємною частиною ділового світу. Компаній спокушають швидкість, дешевий глобальний зв’язок, зручність для проведення спільних робіт, доступні програми. Користувачі можуть отримати доступ до комерційних та некомерційних інформаційних служб США, Канади, європейських та інших країн. В архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично з усіх сфер людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра.

Мережевий протокол – це метод, за допомогою якого інформація обробляється структурними елементами мережі між якими встановлені канали зв’язку та передаються по ним. Протоколи між взаємодіючими машинами дають їм можливість посилати один одному виклики, обробляти помилкові ситуації. Сукупність процедур та форматів даних, що встановлюють правила взаємодії різних систем одного мережевого рівня, називаються ме-режевим протоколом.

159.

160. Цілі і засоби планування робіт в ОС

Роботи які використовуються в ОС мають такі показники:

1.Ресурси системи які потрібні для виконання робіт

2.Потребою у кожному з ресурсів

3.Порядком використання ресурсів

Ресурси системи – пам’ять і пристрої в системі, які використовуються в роботі

Потреба у ресурсах – характеризується матрицею трудомісткості

Порядок використання ресурсів – це почергова потреба в кожному ресурсі кожної роботи

Планування є одним із важливих елементів виконання робіт, бо при оптимальному плануванні суттєво змінюється і час очікування і час перебування заявки в сис-мі. Алгоритм Джонсона для планування для двахфазної:

1) записується перелік задач від 1 до останньої і позначається цифрами від 0 до N кожна задача в черзі.

2)Склад-ся матриця трудоміскості, в якій рядків стільки, скільки задач, а стовпчиків 2.

3) визначаємо мін значення Ƭ. Виділяються рядки роботи І, для якого Ƭ – мін.

4) якщо мін значення в 1 стовпчику, то робота ставиться у початок черги, якщо у 2 теж саме мін значення, то робота ставиться в кінець. Якщо таких робіт декілька, то вони поділяються на дві групи: з однаковими Ƭ_і1 та з однаковими Ƭ_і2;

5) роботи з першої групи розміщуються на початку черги у порядку зростання відповідних значень другого стовпчика, а роботи з другої групи – в кінці черги у порядку зростання відповідних значень першого стовпчика Ƭ_і1. Для трьохфазної: При викон хоча б 1-ї з умов: min(тi1)≥max(тi2),min(тi3)≥max(тi2),3фазна мод перетвор у 2фазну шляхом додав значень 1+2=I стовп, 2+3=II стовп нової матриці трудоміст,а далі як для 2фазн. Якщо умови не викон- використ єврестич алгоритм.