146.Топологія локальних мереж

Локальна мережа являє собою систему розподiленої обробки iнформацiї, яка складається як мiнiмум з двох комп’ютерiв, що взаємодiють мiж собою при допомозi спецiальних засобiв зв’язку.

Топологiя комп’ютерної мережi вiдображає структуру зв’язкiв мiж її основними функцiональними елементами. В залежностi вiд компонентiв, що розглядаються, розрiзняють фiзичну i логiчну структури локальних мереж. Фiзична структура визначає топологiю фiзичних з’єднань мiж комп’ютерами. Логiчна структура визначає логiчну органiзацiю взаємодiї комп’ютерiв мiж собою. Доповнюючи одна одну, фiзична та логiчна структури дають найбiльш повне уявлення про комп’ютерну мережу.

Топологiя мережi тiсно пов’язана з технiчними засобами, що використовуються. Чим бiльший вибiр технiчних засобiв, тим рiзноманiтнiша топологiя мережi. Однак при цьому є ряд базових технологiй, на основi яких будуються всi локальнi мережi.

Якщо передбачається з’єднати мiж собою тiльки два комп’ютери, то це можна зробити вiдносно просто за допомогою так званого прямого кабельного з’єднання. Цей спосiб передбачає з’єднання двох комп’ютерiв за допомогою послiдовних (паралельних) портiв вводу-виводу та засобiв управлiння обмiном iнформацiєю мiж комп’ютерами. Як правило, в основi цих засобiв лежать стандартнi мережевi протоколи, що дозволяє уникнути розробки вiдповiдного програмного забезпечення, а використати для цiєї мети стандартнi мережевi протоколи. При подiбному з’єднаннi iснує ряд обмежень на органiзацiю мiжкомп’ютерного зв’язку. По-перше, обидвi машини повиннi використовувати одну i ту ж операцiйну систему, яка пiдтримує пряме з’єднання комп’ютерiв (наприклад, Windows 98). Хоча пряме з’єднання не є мережею в звичному розумiннi, операцiйна система використовує мережевий протокол, щоб управляти потоком даних мiж комп’ютерами. По-друге, в рамках одного сеансу обмiну кожний з комп’ютерiв може бути або сервером, або клiєнтом, а не одночасно тим i другим. В комп’ютерних мережах пiд сервером розумiють комп’ютер, який надає свої ресурси другим комп’ютерам, якi називаються клiєнтами.

При створеннi мережi, в якiй використовуються тiльки мережевi адаптери без таких засобiв, як маршрутизатори, концентратори i т.п., може бути реалiзована одна з трьох мережевих технологiй: зiркоподiбна, шинна, кiльцева. Зiркоподiбна мережа (рис.2) характеризується наявнiстю цетрального вузла комутацiї – мережевого сервера, до якого (або через який) посилаються всi повiдомлення. В цьому випадку на мережевий сервер, крiм основних функцiй, можуть бути покладенi додатковi функцiї по узгодженню швидкостей роботи станцiй i перетворенню протоколiв обмiну, що дозволяє в рамках однiєї мережi об’єднати рiзнотипнi робочi станцiї.

При об’єднаннi в локальну мережу бiльше двох комп’ютерiв повинен виконуватись ряд спецiальних (мережевих) функцiй. Виконання таких функцiй покладається на спецiалiзованi пристрої – мережевi адаптери (мережевi карти).

В мережах з шинною топологiєю (рис.3.) робочi станцiї з допомогою мережевих адаптерiв пiдключаються до магiстралi (шини). Аналогiчним чином до загальної магiстралi пiдключаються й iншi мережевi пристрої. В процесi роботи мережi iнформацiя вiд передаючої робочої станцiї поступає на адаптери всiх робочих станцiй, але сприймається вона тiльки адаптером тiєї робочої станцiї, якiй вона адресована.

Кiльцева мережа (рис.4) характеризується наявнiстю замкнутого однонаправленого каналу передачi даних у виглядi кiльця або петлi. В цьому випадку iнформацiя передається послiдовно мiж адаптерами робочих станцiй до тих пiр, поки не буде прийнята одержувачем i потiм видалена з мережi. Переважно за видалення iнформацiї з мережi вiдповiдає її вiдправник. Управлiння роботою кiльцевої мережi може здiйснюватися централiзовано з допомогою спецiальної монiторної станцiї, або децентралiзовано за рахунок розподiлу функцiй управлiння мiж всiма робочими станцiями. Недолiком кiльцевої топологiї є те, що вiдмова однiєї ланки кiльця може вивести з ладу всю локальну мережу. З метою пiдвищення надiйностi кiльцевих структур використовують спецiальнi безрозривнi комутатори, якi дозволяють автоматично вiдключати неробочi комп’ютери або окремi сегменти мережi.

Досить часто застосовуються комбіновані топології, серед яких найпоширеніші зірково-шинна й зірково-кільцева.

У зірково-шинній (star-bus) топології використовується комбінація шини й пасивної зірки. До концентратора підключаються як окремі комп'ютери, так і цілі шинні сегменти. Насправді реалізується фізична топологія шина, що включає всі комп'ютери мережі. У даній топології може використовуватися й кілька концентраторів, з'єднаних між собою й утворюючих так названу магістральну, опорну шину. До кожного з концентраторів при цьому підключаються окремі комп'ютери або шинні сегменти. У результаті виходить зірково-шинне дерево..

У випадку зірково-кільцевої (star-ring) топології в кільце поєднуються не самі комп'ютери, а спеціальні концентратори, до яких у свою чергу підключаються комп'ютери за допомогою зіркоподібних подвійних ліній зв'язку. У дійсності всі комп'ютери мережі включаються в замкнуте кільце, тому що усередині концентраторів лінії зв'язку утворять замкнутий контур. Дана топологія дає можливість комбінувати переваги зіркової й кільцевої топологій.

Характер взаємодiї комп’ютерiв в локальнiй мережi прийнято пов’язувати з їх функцiональним призначенням. Як i у випадку прямого з’єднання, в рамках локальних мереж використовують поняття клiєнт i сервер. Технологiя клiєнт-сервер – це особливий спосiб взаємодiї комп’ютерiв в локальнiй мережi, при якому один з комп’ютерiв (сервер) надає свої ресурси другому комп’ютеру (клiєнту). Вiдповiдно до цього розрiзняють одноранговi мережi та сервернi мережi.

При одноранговiй архiтектурi в мережi вiдсутнi видiленi сервери, кожна робоча станцiя може виконувати функцiї клiєнта i сервера. В цьому випадку робоча станцiя видiляє частину своїх ресурсiв в загальне користування всiм робочим станцiям мережi. Як правило, одноранговi мережi створюються на базi однакових по потужностi комп’ютерiв.

серверних мережах здiйснюється чiткий розподiл функцiй мiж комп’ютерами: однi з них постiйно є клiєнтами, а iншi – серверами.

147. Трудомісткість алгоритму

Трудомісткість алгоритму – це кількість обчислювальних робіт, необхідних для реалізації алгоритму.

Складність алгоритму – потреба алгоритму в об’ємах пам’яті, а трудомісткість – потреба в часі, який використовується пристроями що реалізують алгоритм.

Трудомісткість алгоритму характеризується такими параметрами:

1)Ө процессора – середня кількість процесорних операцій за один прогін програми

2) Ө введення-виведення – середня кількість інформації (байт), що передаються за одне звернення до файла

3) Nі – середня кількість звернень до файлів

148. Упорядкування даних у таблицях Excel 2000(97)

Впорядкування даних в таблицях МS Excel відбувається завдяк командам в головному меню «Данные», а саме завдяки: Автофільтру, розширеному фільтру, сортуванню, підсумки, зведена таблиця.

Автофільтр: У ряді випадків нам необхідно знайти лише ті рядки списку, які відповідають заданій умові, наприклад, в списку цін на продукти вибрати лише рядки, що стосуються шоколаду, або в списку студентів, вибрати тих, хто народився після певної дати. Приховати рядки, що не відповідають заданій умові, дозволяє функція Автофільтр. У верхньому рядку виділеного діапазону в кожному стовпці з'явиться список , що розкривається, містить перелік можливих варіантів фільтрації . Для відміни використання автофільтру потрібно повторно виконати команду  Дані/Фільтр/Автофільтр  (Data/Filter/AutoFilter).

Розширений фільтр: За допомогою розширеного фільтру можна:

1. Вибрати зі списку унікальні значення одного або декількох полів бази даних.

2. Вибрати вміст лише вказаних полів у довільному порядку.

3. Вибрати записи, поля яких задовільняють лише певним умовам(критеріям). Умови можуть бути доволі складними логічними формулами, що включають в себе догічні оператори =,>,<  та логічні функції AND(І) та OR(АБО).

4. Вибрати вміст лише вказаних полів, записи яких задовільняють лише певним умовам

5. Одержати результат фільтрування у місці розташування бази даних або в іншому місці таблиці

Для виконання операції розширеного фільтрування слід скористатися командою /Дані/Фільтр/Розширений фільтр(Data/Filter/Advansed Filter).В цьому випадку відкривається діалогове вікно"Розширений фільтр" з нескладним набором елементів управління, за допомогою яких здійснюється операція фільтрування.

Сортування: Excel дозволяє упорядкувати дані, приведені в таблиці, в алфавітно-цифровому порядку за збільшенням або убування значень. Залежно від виконуваної роботи потрібне сортування різних даних. Наприклад, при роботі із списком товарів бажано відсортувати їх по назвах, при виборі товарів в певному ціновому діапазоні — в порядку зростання або убування їх ціни. Числа сортуються від найменшого негативного до найбільшого позитивного числа. При сортуванні алфавітно-цифрового тексту Excel порівнює значення посимвольний зліва направо. Наприклад, якщо вічко містить текст « І100», Excel помістить її після вічка, що містить запис «І1», і перед вічком, що містить запис « ІІ».

Для сортування рядків за збільшенням даних в одному стовпці вкажіть вічко в сортованому списку і натискуйте кнопку За збільшенням. За умовчанням в таблиці елементи у виділеному полі сортуються за абеткою в зростаючому порядку (від А до Я). Числа сортуються від меншого до більшого.

Підведення підсумків можна виконувати тільки після виконання відповідного сортування даних. Якщо, наприклад, потрібно підвести підсумки по Командах із проміжними підсумками по Рибалках, то і сортування повинне виконуватися в першу чергу по Командах , у другу - по Рибалках.

Сортування необхідне тому, що рядки з підсумками вставляються там, де відбувається зміна значення даних. Наприклад, підсумок по даті вставляються там, де відбувається зміна дати. Тому записи з однаковими значеннями полів, по яких підводиться підсумок, повинні групуватися(росташовуватися) разом, а не бути розкиданими по таблиці.

Після завершення сортування і вибору команди /Дані/Підсумки, на екран виводиться вікно , у якому потрібно відповісти на питання щодо способу та виду підсумків: сума, середнє, макс, мін…

149.Упорядкування інформації та використання фільтрів в MS Access

З метою простого відбору даних у таблиці, їх можна упорядковувати та фільтрувати.

Упорядковувати дані можна у режимі таблиці за зростанням або за спаданням. Для цього використовуються кнопки Панели инструментов або команда Записи/ Сортировка. Розрізняють сортування за зростанням і за спаданням.

Фільтрація – виведення на екран лише тих записів, які задовольняють певну умову.

Відфільтровані дані з’являються на екрані у вигляді таблиці.

Існують такі види фільтрів:

1. Фильтр по выделенному – використовується, якщо потрібно відфільтрувати дані за

одним полем таблиці.

Для його застосування слід виконати дії:

• Виділити у полі відбору один із записів, який нас цікавить;

• Виконати команду Записи/ Фильтр/ Фильтр по выделенному або натиснути

кнопку на Панели инструментов.

2. Расширенный фильтр – використовується, якщо потрібно відфільтрувати дані за

кількома полями таблиці.

Для його застосування слід виконати дії:

• Виконати команду Записи/ Фильтр/ Расширенный фильтр або натиснути

кнопку на Панели инструментов;

• На екрані з’явиться список полів таблиці та порожня структура фільтра

• Перетягнути поля відбору у рядок Поле структури;

• Заповнити рядок Условия отбора

• Виконати команду Фильтр/ Применить фильтр або натиснути кнопку на Панели

Инструментов

3) Звичайний фільтр: для того, щоб задіяти звичайний фільтр, потрібно виконати команду: Записи---фільтр---змінити фільтр. На екрані з/явиться діалогове вікно «фільтр». В ньому буде представлена така сама таблиця як та, запис з якої потрібно відібрати, але пуста. В поля цієї таблиці можна ввести ті значення, які нас цікавлять. За допомогою цього фільтру ми можемо об\єднувати записи зв\язками И, ИЛИ.

Щоб скасувати будь-який фільтр, необхідно виконати команду Записи/ Удалить фільтр або натиснути кнопку на Панели инструментов.

150. Фінансовий аналіз даних в Excel 2000 (97)

Фінансовий аналіз даних в Excel здійснюється за допомогою фінансових функцій.

Основні функції:

Кпер - загальна кількість періодів платежів по ануїтету. Синтаксис

КПЕР(ставка;плт;пс;бс;тип)

Приклад:

Скільки років потрібно, щоб скасувати борг взятий під 14% річних розміром в 20 000 грн., якщо щоквартально сплачувати по 500 грн.

= КПЕР(14%/4;-500;20000;0;0)

ПЛТ - регулярний платіж (один раз на період), величина якого залишається постійною протягом усього терміну ануїтету. Зазвичай аргумент «ПЛТ»складається з виплат за рахунок основної суми і платежів за відсотками, але не включає в себе інші збори або податки. Якщо цей аргумент пропущено, повинно бути вказано значення аргументу «бс». Синтаксис

ПЛТ(ставка;кпер;пс;бс;тип)

Приклад:

Скільки грошей потрібно вкладати щомісяця, для того щоб через 5 років отримати 10 000 грн., якщо річна відсоткова ставка 14% і перший внесок сягає 1000 грн.

=ПЛТ(14%/12;5*12;-1000;10000;0)

Пс - приведена до теперішнього моменту вартість, тобто загальна сума, яка на поточний момент рівноцінна ряду майбутніх платежів. Синтаксис

ПС(ставка;кпер;плт;бс;тип)

Приклад:

Скільки грошей потрібно покласти на рахунок єдиним внеском під 14% річних станом на 5 років, для того щоб отримати 10 000 грн. після завершення депозиту

=ПС(14%;5;0;10000;0)

Бс - значення майбутньої вартості, тобто бажаного залишку коштів після останньої виплати. Якщо аргумент «бс» опущений, передбачається, що він дорівнює 0 (наприклад, бс для позики дорівнює 0). Синтаксис

БС(ставка ;кпер;плт;пс;тип)

Приклад:

Скільки грошей буде на рахунку, якщо покласти єдиним внеском 1000 грн. сроком на 5 років під 14% річних

=БС(14%;5;0;-1000;0)

Тип - число 0 або 1, що означає термін виплати.

Ставка – відсоткова ставка за період

Синтаксис

СТАВКА(кпер;плт;пс;бс;тип)

Приклад:

Якою має бути відсоткова ставка, для того, щоб поклавши 1000 грн. через 5 років отримати 10000 грн.

=СТАВКА(5;0;-1000;10000;0)

Функція ПРПЛТ Повертає суму платежів відсотків за інвестицією за даний період на основі сталості сум періодичних платежів та сталості процентної ставки. Синтаксис ПРПЛТ (ставка; період; кпер; пс; бс; тип) Період - період, для якого потрібно знайти платежі за відсотками; число в інтервалі від 1 до «кпер».

Функція ЧПС Повертає величину чистої приведеної вартості інвестиції, використовуючи ставку дисконтування, а також послідовність майбутніх виплат (від'ємні значення) і надходжень (додатні значення). Синтаксис ЧПС (ставка; значення1; значення2; ...)

151. Фінансові функції у Excel 2000(97) Приклад використання

Кпер - загальна кількість періодів платежів по ануїтету. Синтаксис

КПЕР(ставка;плт;пс;бс;тип)

Приклад:

Скільки років потрібно, щоб скасувати борг взятий під 14% річних розміром в 20 000 грн., якщо щоквартально сплачувати по 500 грн.

= КПЕР(14%/4;-500;20000;0;0)

ПЛТ - регулярний платіж (один раз на період), величина якого залишається постійною протягом усього терміну ануїтету. Зазвичай аргумент «ПЛТ»складається з виплат за рахунок основної суми і платежів за відсотками, але не включає в себе інші збори або податки. Якщо цей аргумент пропущено, повинно бути вказано значення аргументу «бс». Синтаксис

ПЛТ(ставка;кпер;пс;бс;тип)

Приклад:

Скільки грошей потрібно вкладати щомісяця, для того щоб через 5 років отримати 10 000 грн., якщо річна відсоткова ставка 14% і перший внесок сягає 1000 грн.

=ПЛТ(14%12;5*12;-1000;10000;0)

Пс - приведена до теперішнього моменту вартість, тобто загальна сума, яка на поточний момент рівноцінна ряду майбутніх платежів. Синтаксис

ПС(ставка;кпер;плт;бс;тип)

Приклад:

Скільки грошей потрібно покласти на рахунок єдиним внеском під 14% річних станом на 5 років, для того щоб отримати 10 000 грн. після завершення депозиту

=ПС(14%;5;0;10000;0)

Бс - значення майбутньої вартості, тобто бажаного залишку коштів після останньої виплати. Якщо аргумент «бс» опущений, передбачається, що він дорівнює 0 (наприклад, бс для позики дорівнює 0). Синтаксис

БС(ставка ;кпер;плт;пс;тип)

Приклад:

Скільки грошей буде на рахунку, якщо покласти єдиним внеском 1000 грн. сроком на 5 років під 14% річних

=БС(14%;5;0;-1000;0)

Тип - число 0 або 1, що означає термін виплати.

Ставка – відсоткова ставка за період

Синтаксис

СТАВКА(кпер;плт;пс;бс;тип)

Приклад:

Якою має бути відсоткова ставка, для того, щоб поклавши 1000 грн. через 5 років отримати 10000 грн.

=СТАВКА(5;0;-1000;10000;0)

152. Формати даних у Excel. Способи призначення форматів

Клітинка може бути порожньою або містити один з таких типів даних:

. числовий, включаючи дату і час;(..)

. текст;(…)

. формула.(…)

Форматування клітинок і діапазонів. Форматуванням клітинки називають встановлення вигляду відображення вмісту

клітинки. Для форматування клітинки або виділеного діапазону клітинок

використовують команду Формат або кнопки панелі інструментів

Форматирование.

Поняття формату включає такі параметри: шрифт (тип, розмір, накреслення,

колір); формат чисел; спосіб вирівнювання; розміри (ширина і висота)

клітинок; обрамлення клітинок; візерунок фону.

Для встановлення типу і розмірів шрифту використовують вкладку Шрифти

вікна діалогу Формат ячеек, яке відкривається при виконанні команди

Формат/ячейка. На цій вкладці можна вибрати тип шрифту, його накреслення і

розмір, колір символів. У полі Образец відображається вигляд символів для

встановлених параметрів. Відповідні параметри можна встановити і кнопками

панелі Форматировние.

Вирівнювання даних у клітинках. За замовчуванням Exceses вирівнює вміст

клітинки по нижньому краю, при цьому текст — по лівій межі колонку, число —

по правій. Користувач може змінити ці установки, використовуючи вкладку

Виравнивание вікна діалогу Формат ячеек або відповідні кнопки панелі

інструментів Форматирование.

Розміри колонок і рядків. Excel за замовчуванням встановлює ширину

колонки, що дорівнює 8.43 символу, а висоту — за розміром найвищого шрифта у рядку. Команди Формат/Строка/Висота строки і Формат/Стол-бец для встановлення ширини і висоти комірки.

153. Формати даних у Excel.Умовне форматування

Клітинка може бути порожньою або містити один з таких типів даних:

. числовий, включаючи дату і час;(..)

. текст;(…)

. формула.(…)

Форматування клітинок і діапазонів. Форматуванням клітинки називають встановлення вигляду відображення вмісту клітинки. Для форматування клітинки або виділеного діапазону клітинок використовують команду Формат або кнопки панелі інструментів Форматирование.

Поняття формату включає такі параметри: шрифт (тип, розмір, накреслення,

колір); формат чисел; спосіб вирівнювання; розміри (ширина і висота)

клітинок; обрамлення клітинок; візерунок фону.

Для встановлення типу і розмірів шрифту використовують вкладку Шрифти

вікна діалогу Формат ячеек, яке відкривається при виконанні команди

Формат/ячейка. На цій вкладці можна вибрати тип шрифту, його накреслення і

розмір, колір символів. У полі Образец відображається вигляд символів для

встановлених параметрів. Відповідні параметри можна встановити і кнопками

панелі Форматировние.

Вирівнювання даних у клітинках. За замовчуванням Exceses вирівнює вміст

клітинки по нижньому краю, при цьому текст — по лівій межі колонку, число —

по правій. Користувач може змінити ці установки, використовуючи вкладку

Виравнивание вікна діалогу Формат ячеек або відповідні кнопки панелі

інструментів Форматирование.

Розміри колонок і рядків. Excel за замовчуванням встановлює ширину

колонки, що дорівнює 8.43 символу, а висоту — за розміром найвищого шрифта у рядку. Команди Формат/Строка/Висота строки і Формат/Стол-бец для встановлення ширини і висоти комірки.

Умовне форматування - це засіб Microsoft Excel, який установлює формат клітинок залежно від указаних користувачем умов. Завдяки умовному форматуванню можна відобразити числові дані різними кольорами; наприклад, можна поставити яскравість клітинок у залежність від того, яке значення відображається в них: менше нуля, нульове або більше нуля.

Тобто, це форматування, при якопу Ексель автоматично застосовує обраний формат(колір шрифту або комірки), якщо виконується певна умова. Команда Формат----Умовне форматування.

154.Форми в СУБД MS Access.Методика створення і використання

Форма - це об'єкт БД, призначений для введення і відображення інформації. Форми дозволяють виконати перевірку коректності даних при введенні, проводити обчислення, забезпечують доступ до даних в зв'язаних таблицях за допомогою підлеглих форм. Робота з формами може відбуватись у трьох режимах: у режимі Форми, в режимі Таблиці, в режимі констріктор. Вибрати режим роботи можна за допомогою кнопки Вид панелі інструментів Конструктор форм або за допомогою команди меню Вигляд. У режимах Форми та таблиці можна здійснювати додавання, видалення і редагування записів в таблиці або у запиті, що є джерелом даних для форм. У режимі Конструктора можна проводити зміну зовнішнього вигляду форми, додавання і видалення елементів управління, розробку. Види форм. У Access можна створити форми таких видів: • форма в стовпець або повноекранна форма; • стрічкова форма; • таблична форма; • форма головна / підпорядкована; • зведена таблиця; • форма-діаграма. Форма в стовпець представляє собою сукупність певним чином розташованих полів введення з відповідними їм мітками і елементами управління. Найчастіше ця форма використовується для введення і редагування даних. Стрічкова форма служить для відображення полів групи записів. Поля не обов'язково розташовуються у вигляді таблиці, проте для одного поля відводиться стовпець, а мітки поля розташовуються як заголовки стовпців. Таблична форма відображає дані в режимі таблиці. Форма головна / підпорядкована являє собою сукупність форми в стовпець і табличною. Її має сенс створювати при роботі з пов'язаними таблицями, в яких встановлено зв'язок типу один-до-багатьох. Форма Зведена таблиця виконується майстром створення зведених таблиць Excel на основі таблиць і запитів Access (майстер зведених таблиць є об'єктом, впровадили в Access, щоб використовувати його в Access, необхідно встановити Excel). Зведена таблиця являє собою перехресну таблицю даних, в якій підсумкові дані розташовуються на перетині рядків і стовпців з поточними значеннями параметрів. Форма з діаграмою. У Access у форму можна вставити діаграму, створену Microsoft Graph. Graph є впроваджуються OLE-додатком і може бути запущений з Access. З впровадженої діаграмою можна працювати так само, як і з будь-яким об'єктом OLE. Для створення форм в Access використовуються наступні види. • Автоформа - автоматизоване засіб для створення форм трьох стандартних типів: у стовпець, стрічкова, таблична. При цьому у форму вставляються всі поля джерела даних. , • Майстер форм - програмний засіб, що дозволяє створювати структуру одного з трьох стандартних типів форми в режимі діалогу з розробником форми. При цьому у форму вставляються вибрані користувачем поля з джерела даних. • Конструктор форм - дозволяє конструювати форму користувачем у вікні конструктора форм. Найзручнішим способом створення нової форми є наступна технологія: форма створюється з використанням автоформи або майстром форм, а потім допрацьовується в режимі конструктора.

Кнопкову форму створюють за допомогою диспечера кнопкових форм. Можна створювати до 8 кнопок. Для активізації виконують: Сервис—Диспечер кнопочных форм.(Перевірка наявності кнопкоих форм). Увипадку відсутності кнопкових форм з’являється повідомлення з запитом, чи створити таку форму. З’являється вікно диспечера кнопочних форм, в якому натискають кнопку Изменить. В полі Название кнопочной формы вводять назву цієї форми. Натискають кнопку Создать. З’являється вікно Изменение страницы кнопочной формы, де у полі Текст вводять коментар, у другому полі вибирають потрібну команду( наприклад відкриття форми в режимі редагування), в третьому полі вибирають назву форми. Натискають ОК. Потім повертаються у попререднє вікно, натискають Создать, тобто створюють другий об’єкт.

Для того, щоб автоматично завантажувалась кнопкова форма, після активізації бази даних необхідно змінити параметри запуску( Сервис—Параметры запуска). У полі Форми серед переліку вибирають потрібну кнопкову форму. Для того щоб параметри запуска не діяли при відкритій базі даних, її активізують при відкритій клавіні SHIFT.

155.