- •1.Лінійні операції над векторами та їх властивості. Скалярний добуток векторів його властивості та застосування.
- •Афінна система координат. Координати точок. Знаходження координат вектора
- •Полярна система координат. Перехід від полярної до прямокутної системи координат і навпаки
- •3. Пряма лінія в афінній системі координат
- •4. Рівняння площини в афінній системі координат
- •5. Пряма лінія у просторі
- •Взаємне розташування двох прямих у просторі
- •Взаємне розташування прямої і площини
- •6. Метричні задачі на пряму і площину
- •Гіпербола.
- •8.Еліпсоїд, гіперболоїди, параболоїди. Дослідження їх форм методом перерізів, їх побудова.
- •9. Циліндричні та канонічні поверхні, їх властивості. Класифіфкація поверхонь 2-го порядку.
- •10. Рух 1 і 2 роду. Класифікація рухів площини та їх аналітичне задання. Групи рухів та їх підгрупи.
- •11. Перетворення подібності. Гомотетія. Аналітичне задання подібності. Група подібності та її властивості.
- •12. Група афінних перетворень площини і її підгрупи.
- •13. «Начала» Евкліді. Проблема 5-го постулату. Огляд аксіоматики гільберта евклідової геометрії.
- •1. Аксіоми належності та наслідки з них :
- •2. Аксіоми порядку і деякі наслідки:
- •5. Аксіома паралельності (Плейфера).
- •14. Аксіоматика Вейля. Доведення несуперечності та повноти аксіоматики Вейля.
- •15. Геометрія Лобачевского. Основні факти. Несуперечливість системи аксіом площини Лобачевского незалежність V постулату.
- •16. Різні види рівняння кривої у просторі. Тригранник Френе.
- •17. Кривина та скрут просторової кривої. Формули Френе.
- •18. Поверхні в евклідовому просторі. Криволінійні координати на поверхні. Дотична площина і нормаль поверхні.
- •19. Перша та друга квадратичні форми поверхні та їх застосування.
- •20. Топологічні простори та їх основні властивості. Приклади. Предмет топології.
- •21.Ейлерова характеристика поверхні.Орієнтовні та неорієнтовні двовимірні многовиди. Рід многовида та число його контурів
- •22. Існування 5 типів правильних многогранників. Топологічна класифікація многогранників
16. Різні види рівняння кривої у просторі. Тригранник Френе.
Відображ. фігури F у фігуру F’ наз. неперерв., якщо воно близькі точки фігури F перевод. у близькі точки фігури F’.
Відображ. f фігури F у фігуру F’ наз. топологічним(гомеоморфним), якщо воно бієктивне і взаємно неперервне.
Відображ. фігури наз. локально-топологічним, якщо воно є гомеоморфним в околі кожної її точки.
Множина γ точок простору наз. елементарною кривою, якщо ця множина є образом відкритого відрізка прямої при його топологіч. відображ. в просторі.
Простою кривою наз. фігура, кожна точка якої має такий просторовий окіл, що частина фігури, яка міст. в цьому околі, є елемент. кривою.
Загальною кривою наз. фігуру, що одерж. локально топологіч. відображ. простої кривої, тобто таку криву можна покрити закінч. або зчислен. множ. елемент. кривих.
Нехай у прямокут. репері - елемент. крива, яка є тополог. образом відрізка АВ. Якщо на прямій АВ як числовій осі ввести координату t, то відображ. відрізка АВ в криву γ можна задати р-нями:
(1), де x(t), y(t), z(t) неперер. ф-ії
(1) – параметрич. р-ня кривої
(2) векторне р-ня кривої
Дві параметриз наз. еквівалентними, якщо існує допустима заміна параметра t=t(u):
Якщо лінію можна задати р-ням: явне (канонічне) задання кривої.
У цьому випад. лінія є перетином 2-х циліндрів.
неявне задання кривої. Перетин будь-яких 2-х поверхонь.
Пряму наз. регулярною класу Ck, де k≥1 (k раз диференційовано), якщо вона допускає регулярну параметриз., тобто задання її параметрич. р-нями (1)
наз. натуральною параметризацією, де
В кожній точці регул. прямої класу C2 існує так званний тригранник Френе.
lv - головна нормаль
lβ - бінормаль
lτ - дотична
На кожній з прямих тригран. вказ. одиничний вектор:
v – одинич. вектор дотичної
β - одинич. вектор головної нормалі
τ - одинич. вектор бінормалі
визнач. стичну площину, lv, що лежить в стичній площині і перпендик. до дотичної lτ наз. головною нормалю кривої. lβ, що проход. ч/з т.М0 і перпендик. до стичної площини наз. бінормаллю. lβ і lv перпендик. до дотичної визнач. нормальну площину. Дотична і нормаль визнач. спрямну площину.
В кожній точці кривої тригранник Френе , який визнач. 3-ма площинами, які попарно перетин. по 3-м прямим, при цьому в кожній точці кривої існує прямо кут. декартовий базис, за базисні вектори беремо (τ, v, β)
Рівняння елементів тригран. Френе:
Дотична
напрямлений вектор =
канонічне рівняння
Бінормаль
- напрямлений вектор =
канонічне рівняння
Головна нормаль
- напрямлений вектор =
канонічне рівняння
Нормальна площина
Спрям на площина
Стична площина
17. Кривина та скрут просторової кривої. Формули Френе.
Якщо крива , то визнач. її кривина k – модуль швидкості обертання дотичної по віднош. до довжини дуги: .
Кривина кривої обчисл. за ф-лою . (1)
Якщо крива задана параметрич. р-нями то (2)
Зокрема, якщо в ролі параметра кривої вибраний натур. параметр s, то , а в корд. . (3)
Точки в яких k = 0, наз. точками розпрямлення. Ця назва виправдана такою властив.: для того, щоб крива γ була прямою лінією, необх. і досить, щоб у кожній її точці k = 0.
Величина наз. радіусом кривини кривої. Якщо від т.М кривої на голов. нормалі в додат. напрямку відклас. відрізок довжиною R, тот одержана т.C носить назву центра кривини кривої, що відпов. т.М.
Якщо крива, , то скрут χ цієї кривої (без урахування знаку) – це швидкість обертання стичної площини навколо дотичної або, що те саме, швид. зміни напряму бінормалі: .
Скрут кривої, заданої р-ням визнач. ф-лою (4) або в корд. вигляді (5)
У випад. натур. параметриз. кривої, тобто , то (6) або (7)
Рівність нулю скрута кривої у всіх точках є необх. і достат. умовою того, щоб крива була плоскою.
Точки, в яких χ = 0, наз. точками сплощення кривої.
Як виплив. із ф-ул для визнач χ,в точках розпрямлен. кривої (тобто в точках, де k = 0) скрут невизначю
ТеорФрене: похідні від базисних векторів в локальній системі координат є лінійними комбінаціями цих базисних векторів.
, , - формули Френе
Вивід формул Френе:
1) ; - залежать від .
2)
3).