- •1.Лінійні операції над векторами та їх властивості. Скалярний добуток векторів його властивості та застосування.
- •Афінна система координат. Координати точок. Знаходження координат вектора
- •Полярна система координат. Перехід від полярної до прямокутної системи координат і навпаки
- •3. Пряма лінія в афінній системі координат
- •4. Рівняння площини в афінній системі координат
- •5. Пряма лінія у просторі
- •Взаємне розташування двох прямих у просторі
- •Взаємне розташування прямої і площини
- •6. Метричні задачі на пряму і площину
- •Гіпербола.
- •8.Еліпсоїд, гіперболоїди, параболоїди. Дослідження їх форм методом перерізів, їх побудова.
- •9. Циліндричні та канонічні поверхні, їх властивості. Класифіфкація поверхонь 2-го порядку.
- •10. Рух 1 і 2 роду. Класифікація рухів площини та їх аналітичне задання. Групи рухів та їх підгрупи.
- •11. Перетворення подібності. Гомотетія. Аналітичне задання подібності. Група подібності та її властивості.
- •12. Група афінних перетворень площини і її підгрупи.
- •13. «Начала» Евкліді. Проблема 5-го постулату. Огляд аксіоматики гільберта евклідової геометрії.
- •1. Аксіоми належності та наслідки з них :
- •2. Аксіоми порядку і деякі наслідки:
- •5. Аксіома паралельності (Плейфера).
- •14. Аксіоматика Вейля. Доведення несуперечності та повноти аксіоматики Вейля.
- •15. Геометрія Лобачевского. Основні факти. Несуперечливість системи аксіом площини Лобачевского незалежність V постулату.
- •16. Різні види рівняння кривої у просторі. Тригранник Френе.
- •17. Кривина та скрут просторової кривої. Формули Френе.
- •18. Поверхні в евклідовому просторі. Криволінійні координати на поверхні. Дотична площина і нормаль поверхні.
- •19. Перша та друга квадратичні форми поверхні та їх застосування.
- •20. Топологічні простори та їх основні властивості. Приклади. Предмет топології.
- •21.Ейлерова характеристика поверхні.Орієнтовні та неорієнтовні двовимірні многовиди. Рід многовида та число його контурів
- •22. Існування 5 типів правильних многогранників. Топологічна класифікація многогранників
11. Перетворення подібності. Гомотетія. Аналітичне задання подібності. Група подібності та її властивості.
Перетворення площини наз. перетворенням подібності (подібністю), якщо існує число таке, що для будь-яких точок А і В і їх образів і виконується умова .
Якщо , то отримаємо рух площини.
Тобто рух – це частковий випадок перетворення подібності.
Розг. приклад перетворення подібності, відмінного від руху.
Зафіксуємо точку і число µ .
Кожній точці М площини поставимо у відповідність точку таку, щоб виконувалась рівність: (2) (рис.5).
Т аке перетвор. площини наз. гомотетією з центром в т. і коефіцієнтом m.
Покажемо, що гомотетія є перетвор.подібності.
Розг. ще одну т.N площ. та її образ – т. (рис.5). Тоді .
Отже,
(3)
Таким чином гомотетія є перетвор.подібності з коефіцієнтом k= .
якщо , то маємо тотожне перетворення,
якщо , то це перетворення – центральна симетрія відносно т. ,
якщо , то гомотетія відмінна від руху.
З адамо на площині с-му коор. , і розг. т.М та її образ т. п ри гомотетії з центром в т.О(0,0) (рис.6). Одерж. аналітич. задання такої гомотетії.
Нехай точка М має координати x, y, а точка має координати Тоді за означенням гомотетії . Перейшовши до координат, отримаємо:
(4)
Розглянемо властивості гомотетії.
Гомотетія з коефіцієнтом переводить пряму, яка не проходить ч/з центр гомотетії в || їй пряму, а пряму яка проход. ч/з центр гомотетії –в себе.
Доведення. Нехай пряма l в деякій с-мі коор. має р-ня: . Для знаходж. р-ня її образа викорис. ф-ли (4). З них отрим.: і підставивши в р-ня прямої l одержимо рівняння . Отже, – пряма || до прямої l, якщо С≠0, тобто якщо пряма не проходить ч/з поч.. с-ми коор. і , якщо С=0 (пряма l проходить ч/з поч.. координат).
Гомотетія зберігає просте відношення трьох точок.
Доведення. Нехай при гомотетії точки .
Розг. їх прості відношення і , або
.
Але, згідно рівності (3) . Отже,
, або Таким чином
Гомотетія перевод. відріз. у відріз., промінь у пром., півплощ. в півплощ.
Доведення випливає з перших двох властивостей.
Гомотетія переводить кут у рівний йому кут.
Доведення.
Нехай АВС даний кут, а А'В'С' – його образ. За формулою (3) отримаємо: .
Гомотетія зберігає орієнтацію площини.
Доведення. Розглянемо репер R=(B,A,C) і його образ при гомотетії = Так як , а , то R і однаково орієнтовані, тобто гомотетія зберігає орієнтацію площини.
Отже, гомотетія має такі ж властивості як і рухи першого роду.
Покаж., що послідовне викон. двох перетворень подібності (їх композиція) є перетвор. подібності. Розгул. два перетвор. подібності f з коефіц. подібності k1 і g з коефіц. k2 та довільні дві точки А і В площини. Тоді :
. За означ. подібності Отже , .
Таким чином композиція двох перетворень подібності з коефіц. k1 і k2 буде перетвор. подібності з коефіц.
Теор3. Якщо f – перетвор. подібності з коефіц. k, а h – гомотетія з цим же коефіц. k і з центром в т. , то існує єдиний рух , такий що . (5)
Доведення. Покаж., що такий рух існує. Розг. перетворення (6) Тоді g – це перетвор. подібності з коефіц. , тобто є рухом. Помнож. обидві частини рівності (6) на h справа :
. Отже, і існування руху g доведено.
Покажемо, що такий рух єдиний.
Припус., що існує ще один рух , такий, що . Помнож. обидві частини цієї рівності на : або
Отже, ми довели, що перетворення подібності – це композиція гомотетії і руху.
Так як гомотет. має такі ж влас. як і рух, то з урах. теор. і подібність має влас.:
Подібність переводить пряму в пряму, паралельні прямі в || прямі.
Подібність зберігає просте відношення трьох точок.
При перетворенні подібності кут переходить в рівний йому кут.
При подібності півплощина переходить у півплощину.
Подібність змін. орієнтацію площини, якщо рух змін. орієнтацію площини (рух невласний) і не змін. в противному (якщо рух власний). В першому випад. перетвор.подібності наз. невласним (перетвор. подібності 2-го роду ), в другому – власним (перетвор. подібності 1-го роду ).
Нехай перетвор. подібності з коефіц. k. Задамо на площині деяку с-му коор. і отрим. в ній аналіт. задання подібності .
Скор. теор3. Розг. гомотетію h з центром в т.О і коеф. k. Її аналіт. задання
Нехай g – рух, який задовол. рівність (5). Аналіт. задання руху
Якщо т.М(x,y) при перетвор. подібності перейде в т. , то аналіт. задання подібності матиме вигляд: (7)
Теоре4. Будь-яке перетвор. подіб., відмін. від руху, має тільки 1 нерухому точ.
Доведення. Нехай перетвор. подібності має аналіт. задання (7). Т.М(х,у) буде нерухом. точкою цього перетвор. ↔, коли
Розг. визначник C цієї с-ми :
Якщо ε=1, то а якщо ε= -1, то C=1–k2. Отже, при Таким чином с-ма має єдиний розв’яз. – єдину нерух. точ. перетвор.
Наслід. Перетвор. подібності, яке не має нерухом. точок, або має більше ніж одну нерух. точку є рухом.
Класифікацію перетвор. подібності Власні перетворення подібності.
Нехай перетвор. подібності з коеф. k має тільки 1 нерух. точку, познач. її О. Познач. h - гомотетію з центром О і коеф. k. За теор3 існує такий рух g, що . Оскільки і h власні перетвор. подібності то і рух g – власний причому . Таким чином – поворот навколо т.О. Можливі 3 випадки :
g – тотож. перетвор. В цьому випад. f=h, отже, f- гомотетія з додат. коеф.
g – центральна симетрія. Тоді - гомотетія з від’єм. коеф. .
g – поворот на кут , і . В цьому випад. f- композиц. гомотетії і повороту. Вона наз. центрально-подібним поворотом.
Отже, власне перетвор. подібності, відмінне від руху гомотетія, або центрально-подібний поворот.
Невласні перетворення подібності.
Згідно теор4 перетвор. подібності f з коеф.k має єдину нерух. т.О ( ). За теор.3 , де g – невлас. рух. Так як О – нерух. точка руху g, то g – осьова симетрія. У цьому випад. f – композиц. гомотетії і осьової симетрії і наз. центрально-подібною симетрією.
Отже, існує три типи перетворення подібності, відмінного від руху:
Гомотетія.
Центрально-подібний переворот.
Центрально-подібна симетрія.
Познач. Р – множину всіх перетворень подібності. Покажемо, що Р – група. Потрібно перевірити 2 умови: замкненість і існув. обернен. елемента. Композит. двох перетвор. подібності буде подібністю (коеф. подібності ).
Очевидно, що для будь-якого перетворення подібності f з коефіцієнтом k існує обернене з коеф. . Отже, множина Р всіх перетвор. подібності утвор. групу. Операція тут – послідовне викон. двох перетворень подібності (їх композиція).
Наз. вона групою подібностей.
Так як будь-який рух є частков. випад. перетвор. подібності ( подібність з коеф. k=1), то група рухів є підгрупою групи подібнос. Ясно що всі підгрупи групи рух і будуть в свою чергу підгрупами і групи подібностей.