
- •1.Креативнысть як особистісна здатність до творчості.
- •2. Психоаналітична теорія творчості.
- •3. Гуманістична теорія творчості.
- •4. Творчість. Зміст поняття. Види творчості.
- •5. Творчість як діяльнісний спосіб життя людини
- •6. Стадії творчого процесу.
- •7. Здібності, обдарування, талант. Психологія геніальності.
- •8. Типологія творчості
- •9. Мотивації творчої діяльності людини.
- •10. Творча уява. Фантазія.
- •11. Вікові особливості прояву творчих здібностей індивіда.
- •12. Методи активізації творчого мислення
- •13. Психофізіологія творчості. Функціональна асиметрія кори великих півкуль.
- •14. Креативне середовище як чинник розвитку особистості.
7. Здібності, обдарування, талант. Психологія геніальності.
Геніальність - найвищий ступінь розвитку обдарованості ПЮ дини в багатьох галузях діяльності, яка може випереджаєм Ц0< ВІ І людства на кілька поколінь і тому часто визнається лише нащадка ми сучасників генія.
Здібність - успадковані анатомо-фізіологічні особливості ЇЮДИНИ які є необхідною умовою для розвитку її здібностей та обдарувань піс ля її народження.
Обдарованість - системна якість, що розвивається впродовж життя, визначає можливості досягнення людиною виключно високих результатів в одному або в декількох видах діяльності у порівнянні з іншими людьми.
Талант - високий рівень розвитку здібностей людини, перш за все спеціальних, що забезпечують досягнення видатних успіхів в тому чи іншому виді діяльності.
Провідне значення у процесі розвитку здібностей відіграє осо-бистісний фактор. Особистісні детермінанти можна виокремити в три групи.
Залежно від природних задатків відбувається різна за формою і ми іація до середовища. В одному випадку середовище приду-ш\( індивідуальність і її творчі задатки, в іншому - людина збері-гає свою творчу індивідуальність за сприятливих соціальних умов, ;і в третьому випадку людина проявляє творчість незалежно від середовища.
Ознаки обдарованості - це ті особливості обдарованої дитини, які проявляються в її реальній діяльності і можуть бути оцінені на час спостереження за її діями. Про обдарованість дитини можна говорити в єдності категорій «хочу» і «можу», тобто ознаки обдарованості охоплюють два аспекти поведінки обдарованої дитини: інструментальний і мотиваційний. Інструментальний характеризує способи діяльності, мотиваційний - ставлення дитини до тієї чи іншої сторони дійсності, а також до своєї діяльності.
Найбільш важливими рисами генія вважається високий інтелект і особливі здібності, причому останні переважають перші (приклад Тернера, який був майже неписьменний). Сучасні дослідники виокремлюють і такі риси як впертість, величезну сміливість, інтелектуальну відвагу, почуття гумору (вміння посміятись над самим
Талант характеризується здібністю до досягнень високого порядку, але таких, що в цілому залишаються в рамках досягнутого і відображеного в культурно-історичному та конкретно-суспільному досвіді людства, окремого суспільства, певної професійної групи і т. д.
Геніальність передбачає здатність створювати щось принципово нове, прокладати дійсно нові шляхи, а не тільки досягати високих результатів на вже проторених дорогах. Високий рівень обдарованості, який характеризує генія, неминуче пов'язаний з небуденністю, незвичайністю самовиявів особистості в різних або навіть в усіх сферах її життєдіяльності.
Геніальність (високий інтелект + ще вища креативність) активність психіки
Геніальність завжди одинична, індивідуальна і неповторна. Тут є беззаперечною роль генотипу, що виступає основою фундаменту розвитку і становлення генія, але, без сумніву, велика роль і оточення, в якому зростає він. Дослідники з психології творчості стверджують, що генієм в будь-якому виді творчості стає тільки та людина, як знайшла свій індивідуальний стиль діяльності.