2.5. Цифровий друк

Повністю керований комп'ютером спосіб перенесення зображення на задруковуваннй матеріал без застосування формних процесів. Видів та способів перенесення зображення у цифровому друці чимало, усі вони базуються на різних фізико-хімічних властивостях застосовуваних матеріалів. Відповідно, з'явилось багато друкарських машин та пристроїв на основі цифрових технологій. Можна зробити спробу класифікувати їх за деякими основними показниками. Загалом процес друку переважно проходить в наступній послідовності:запис/зчитування зображення з носіїв; кольороподіл та растрування зображення з використанням RIP; перенесення зображення на проміжний носій ; перенесення зображення на задруковуваний матеріал з використанням рідкого або сухого тонера (чорнила). Зображення може бути як одно - так і багатоколірним. На сьогоднішній день цифровий друк починає конкурувати з традиційними способами друку, особливо при виготовленні акцидентно-бланкової та етикеткової продукції. Найбільш ймовірною причиною цього є можливість персоналізувати відбитки, тобто друкувати тиражем в 1 примірник, внаслідок чого й з'явився термін Printon Demand («друк на вимогу»). Переваги цифрового друку Високий рівень оперативності — друк виконується в максимально короткий термін (від 1 години), тому у випадку термінових замовлень він незамінний; Висока якість при невеликих тиражах (до 300 копій з одного оригінала); Висока рентабельність; Цифровий друк дозволяє персоніфікувати дані і виводити нумерацію. Незважаючи на ряд переваг, технічні можливості цифрового друку мають обмеження: по якості, асортименту тонерів, набору задрукованих матеріалів (на жаль, не всі види паперу підходять для цифрового друку — фарба на папір може лягти не рівно), швидкості друку (при багатотиражній продукції).

Рис 2.5. Цифровий принтер.

Негативною стороною використання цифрового друку є низька роздільна здатність отримуваних відбитків друку, а це обумовлює друкування невеликих тиражів. Але розробники цифрових поліграфічних технологій наполегливо працюють над вирішенням цих проблем. Цифровий друк вважають одним із найперспективніших. Його частка у виготовленні поліграфічної продукції до 2015 за різними оцінками складатиме до 20 %. Саме на базі цифрового методу друку розвивається широкоформатний друк, основні складові продукції якого це плакати і постери на вулицях, в вітринах магазинів, та на виставокових стендах. Крім «торгово-рекламної» продукції до продукції широкоформатного друку відносять різну картографічну інформацію, презентаційні матеріали (лекційні плакати, схеми і д..т.) і навіть високохудожні витвори (за допомогою широкоформатного друку відтворюють картини для виставок). Іншими словами продукція широкоформатного цифрового друку займає доволі широкий сегмент на ринку поліграфічної продукції. Для сворення такого широкого спектру продукції, повиний бути і широкий вибір обладнання та матеріалів, тобто на чому і чим буде виконуватись такий друк. Якщо ринок обладнання, станом на сьогоднішній день, є одним з найперспективніших, то технологія та її можливості є ще доволі обмеженими, і базується вона на чотирьох основних технологіях друкування. Вибір типу технології друку залежить від типу продукції. В технології домінуючу роль будуть відігравати друкарські фарби — чорнила. Вони бувають: водними aqueous inks — водяний розчин в якому знаходиться фарбовий пігмент, чорнила на основі розчинника solvent inks— пігмент знаходиться в агресивному розчиннику, еко- розчинні чорнила eco-solventinks, так звані сольвенти — проміжний варіант між водними та спиртовими. Новою вважають технологію принтерів з термопереносом — де пігмент воску/каучуку під дією температури переноситься на матеріал з вінілу.

Існує чотири основних типи машин високого друку: тигельні друкарські машини, ротаційні друкарські машини, плоскопечатні машини і пробопечатні верстати (proofing presses). Хоча протягом історії друкарства існували і інші типи машин (дерев'яні друкарські верстати, металеві друкарські преси, колінчасто-важільні преси. В даний час застосовуються машини цих чотирьох основних типів.

Думаючи про високий друк, більшість людей уявляють собі саме такі машини. Їхня назва походить від тигля металевої плити, яка притискає папір до форми. (Обидві поверхні - та, яка несе друковану форму, і та, яка притискає до неї папір, - представляють собою площину).

Принцип роботи машини полягає в тому, що з одної сторони машини утримується форма, а з іншого боку на тиглі утримується папір, причому обидві поверхні змикаються і розмикаються, переносячи зображення з форми на папір.

Ротаційна друкарська машина

Машини цього типу (рис 2.1) були розроблені для друкування великих обсягів продукції, в першу чергу, газет і журналів. У них використовувалися друковані форми у вигляді стереотипу пластини, у вигляді частини циліндричної поверхні, на якій всі окремі частини друкованої форми зібрані воєдино і створюють моноліт для друку на дуже високій швидкості.

Ko-Pack Super CID - вузькорулонна машина високого друку на базі єдиного друкарського циліндра.

Форму покривали вологою масою типу пап'є-маше, яка називалася матричним картоном. Коли маса висихала, за допомогою м'яко щітки знімали - «вибивали» - утворилася матриця.

Потім у неї заливали рідкий метал - друкарський сплав гарт - і відливали стереотипну форму, причому кожна матриця витримувала декілька відливів.

Для того щоб отримати форму для ротаційного друку, виготовляли круглі (ротаційні) стереотипи, поміщаючи плоску матрицю в спеціальний відливний верстат. Такий формовий циліндр використовували для перенесення зображення на папір в ротаційній машині, або «Ротації».

Ще один різновид формного процесу – гальваностереотипи. Використовували воскову (целулоїдну, пластмасову, свинцеву) матрицю, на яку методом електролізу в спеціальних ваннах завдавали покриття з міді (нарощували), потім заливали зі зворотного боку друкарським сплавом, щоб отримати підкладку необхідної товщини (зростання).

Для отримання круглих стереотипів використовували загин стереотипних пластин. Такі форми до цих пір застосовуються, в той час як технологія з литими стереотипами практично пішла з ринку то воскові матриці можна було застосовувати для відтворення дрібного тексту, малорастрові ілюстрації, у тому числі трьох і чотири фарбових репродукцій, а також тонких штрихових малюнків, головним чином, гравюри на дереві.

Для цього створюються кліше – ілюстраційні форми високого друку. Але останнім часом з'явилися ротаційні машини високої друку з шириною полотна до 500 мм, які орієнтовані на друк етикетково-пакувальної продукції на папері.

Як правило, в якості друкованих форм використовуються друковані фарби і фото полімерні матеріали (форми подібні фото полімерних флексографій), за винятком меншої товщини, еластичності і більшої жорсткості.

Ці друкарські машини можуть мати різну побудову, аналогічну флексографічним друкарським машинам.

Листові машини

У листових машинах (рис.2.2) форма (як правило) розташовується в горизонтальній площині. Після нанесення на форму фарби на неї укладають папір, зверху прокочують великий циліндр, що створює тиск, що сприяє перенесенню фарби на папір, так виходить відбиток.

Ці машини зручні для друку тому що вони з комбінованої форми або з кліше (наприклад, репродукцій з витравленими пробільними елементами), оскільки циліндричний друкарський вал (друкований циліндр створює більш сильний тиск, ніж тигельний прес. В основному, машини цього типу не автоматизовані, хоча іноді у них застосовується система автоматичного накату фарби.

Плоскодрукарські циліндрові машини

Плоскодрукарські циліндрові машини широко використовуються в якості копіювально-розмножувальної техніки в коледжах і в невеликих приватних акцидентних друкарнях. Їх також широко застосовують в пробопечатних верстатах, оскільки вони дозволяють друкарням отримувати пробні відбитки з гранок.

Набір в гранках поміщають на підставу, або талер плоского друку, вручну наносять фарбу, прокочують друкований циліндр і отримують пробний відбиток для коректури та попередньої приправки дуже швидко і легко – це набагато простіше, ніж виконувати приправку форми на тигельному пресі.