Орг. Туризму (Туроперейтинг)

8. Робота з новими сегментами туристичного ринку

Сегментування ринку - це процес моделювання або розробки товару або послуги, при якому вони адресуються якоїсь упізнаваний частини цільового ринку. Альтернативу сегментування називають агрегованим (сукупним) ринком або масовим маркетингом, при якому всім споживачам пропонуються ідентичні товари або послуги.

Маркетингові дослідження дозволяють виявити сегментацію ринку і визначити найбільш вигідний для конкретної фірми ринковий

сегмент.

Сегментація туристичного ринку по декількох ознаках

Всесвітня туристична організація (ВТО, http://www.world-tourism.org/) пропонує сегментацію туристичного ринку на основі двох ознак – рівня доходу та рівня обслуговування.

1 сегмент – люди із середнім та низьким рівнем доходу. Основною метою їх подорожей є недорогий відпочинок на морі. Вони зупиняються в недорогих готелях та пансіонатах, за свої гроші хочуть отримати все сповна. Цей сегмент становить основу всього туристичного потоку.

2 сегмент – люди із доходом, вищим від середнього. В основному ці люди мають вищу освіту і головною метою їх подорожей є відпочинок у поєднанні з пізнанням, можливості займатися спортом, екскурсії, відвідання театрів та концертів. Ці люди – любителі далеких закордонних подорожей.

3 сегмент – особи з високим рівнем доходу та вищою освітою. Вік їх в основному середній або старший (туристи третього віку). Надають перевагу закордонним поїздкам, цікавляться сувенірами, антикварними речами, предметами розкоші.

4 сегмент – високоосвічені люди, які виявляють інтерес до вивчення пам'яток природи, культури, звичаїв різних народів. Цей сегмент є нечисленний.

Система "Євростиль”. Одним із критеріїв вивчення сегментів споживачів є стиль їх життя. Цей критерій набув популярності у Західній Європі у 70-х роках ХХ століття і поширився в туризмі на початку 90-х. При розробці туристичного продукту спеціалісти виходили з того, що туристичний центр повинен пропонувати особливий стиль відпочинку, що відповідає стилю життя туристів. Відмінності у стилях життя передбачають споживання різних товарів та послуг, зокрема, різні стилі відпочинку та оздоровлення.

До системи "Євростиль” входять 16 стилів життя, отриманих в результаті багатьох досліджень, зокрема, з використанням кластерного, факторного та інших аналізів. На рис. наведена карта системи "Євростиль”, складена французькою фірмою "Сентр де Комунікассіон Аванс” (рис. 6.1.).

Орг. Екскурсій

9. Особливості підготовки тематичних екскурсій

Методика екскурсійної роботи складається із двох головних частин - методики підготовки екскурсії й методики її проведення. Підготовка екскурсії включає розробку нової теми екскурсії й підготовку екскурсовода до нового для нього теми. У методиці проведення екскурсій можна виділити загальну й приватні методики. Загальна методика являє собою систему прийомів показу й розповіді, застосовуваних у будь-якій екскурсії, частки ж поєднують прийоми проведення екскурсій залежно від їхньої класифікації.

У процесі підготовки екскурсії при відборі об'єктів проводиться їхня оцінка за наступними показниками (критеріям):

1. пізнавальна цінність;

2. популярність (популярність);

3. незвичайність (екзотичність), неповторність;

4. виразність (зовнішня виразність самого об'єкта або взаємодія екскурсійного об'єкта з навколишнім його середовищем);

5. схоронність (стан об'єкта в цей момент, його підготовленість до показу);

6. місце розташування (відстань до об'єкта, зручність під'їзду до нього, придатність дороги для автотранспорту, наявність місця для зручного розташування групи біля об'єкта).

Вивчення об'єктів екскурсоводами не повинне обмежуватися знайомством з літературними джерелами. Обов'язковий безпосередній ретельний огляд об'єкта на місці, у природній обстановці, що допоможе екскурсоводові в майбутньому вільно орієнтуватися в об'єкта, кваліфіковано вести показ.

У міру збору відомостей про об'єкт рекомендується заносити їх у спеціальні картки, які є гарним довідковим матеріалом для екскурсоводів. У картку вносяться наступні відомості:

1. найменування об'єкта (первісне й сучасне);

2. історична подія, з яким зв'язаний об'єкт, дата події;

3.місцезнаходження об'єкта й на чиїй території він розташований (місто, селище, промислове підприємство, радгосп, колгосп);

4. опис об'єкта (автор, дата спорудження, з яких матеріалів виготовлений, текст меморіального напису);

5. джерела відомостей про об'єкт: літературні й архівні дані, усні перекази (вказуються основні друковані праці й місце зберігання неопублікованих робіт);

6. схоронність пам'ятника (стан пам'ятника й території, на якій він перебуває, дата реставрації);

7. охорона пам'ятника (на кого покладена, яким рішенням);

8. у яких екскурсіях пам'ятник використовується як об'єкт показу;

9. дата складання картки, прізвище й посада укладача.

3. Етапи підготовки екскурсії

Підготовка екскурсії починається з визначення й розробки її теми. На цьому етапі робота проходить у двох напрямках:

1) вивчення джерел і літератури;

2) вивчення експозиції музею, у першу чергу, музейних предметів.

Наступний етап підготовки - складання плану екскурсії. У ньому розкриваються мета екскурсії, основні завдання, структура екскурсії (маршрут, тематичні, організаційні блоки), зміст тексту, склад експонатів, що демонструють, склад додаткових матеріалів, методи й прийоми проведення екскурсії.

Тематична екскурсія присвячується одній темі. Тематичні екскурсії поділяються на ряд груп: історичні, істерико-революційні, воєнно-історичні, виробничі, природознавчі, мистецтвознавчі, літературні і архітектурно-містобудівні. Кожна з зазначених груп має відповідні підгрупи.

Так, за змістом історичні екскурсії поділяються на підгрупи: історико-краєзнавчі, археологічні і етнографічні. В екскурсіях на історико-революційні теми виділяють підгрупи, присвячені видатним революційним діячам, певним періодам боротьби. Воєнно-історичні екскурсії поділяються на екскурсії по пам'ятним місцям, де проходили бої; по місцям, пов'язаним з подвигами народних героїв; екскурсії до музеїв.

Виробничі екскурсії поділяються на історичні, виробничо-економічні, виробничо-технічні. Екскурсії на природознавчі теми поділяють на геологічні, географічні, гідрологічні, біологічні, ландшафтні.

В групі мистецтвознавчих екскурсій виділяють: театральні, історико-музичні, екскурсії до музеїв, на виставки, по місцям життя та діяльності майстрів мистецтва.

Літературні екскурсії доцільно групувати наступним чином:

• літературно-біографічні — по місцям, що зберігають пам'ять про життя та творчість певного письменника;

• історико-літературні — розкривають певні періоди розвитку літератури;

• літературно-краєзнавчі — присвячені вивченню природного або культурного комплексу за допомогою літературних творів;

• літературні екскурсії на природу — побудовані на літературному матеріалі, художньо описаних природних об'єктах.

Щодо екскурсій на архітектурно-містобудівну тематику існує наступна класифікація:

♦ екскурсії, пов'язані з показом пам'яток архітектури певного періоду;

♦ екскурсії, що дають уявлення про творчість одного архітектора;

♦ екскурсії, що знайомлять з плануванням та забудовою

міст за генеральними планами.

Тематичні екскурсії певного виду рідко існують ізольовано одна від одної.