- •1. Передумови виникнення і форми страхування.
- •2. Зміст, функції та принципи страхування.
- •3. Необхідність і форми страхового захисту.
- •4. Об’єкт, предмет, методи та методологія досліджень у страхуванні.
- •5. Страховий фонд: принципи формування і використання.
- •4. Розкладання збитків серед широкого кола учасників страхування.
- •5. Страховий фонд – це форма поєднання інтересів індивіда і суспільства.
- •6. Роль страхування в ринковій економіці.
- •7. Поняття класифікації страхування та її значення.
- •8. Класифікація страхування за об’єктами.
- •9. Обов’язкова та добровільна форми страхування.
- •11. Зміст та структурна характеристика ризику.
- •12. Концепція управління ризиками.
- •14. Визначення тарифів за договорами загального страхування.
- •15. Становлення та характеристика страхового ринку україни.
- •16. Структура страхового ринку.
- •17. Тенденції розвитку страхового ринку україни.
- •18. Зміст та цілі маркетингу в страховій діяльності.
- •19. Комплекс маркетингу на страховому ринку.
- •20. Стратегія збуту на страховому ринку.
- •21. Страхові посередники.
- •22. Страхова компанія як база ланка страхового ринку.
- •23. Стратегія страхової компанії.
- •24. Організаційна структура страхової компанії
- •25. Ресурси страхової компанії.
- •26. Органи управління страховою компанією.
- •27. Об’єднання страховиків та їх функції.
- •28. Необхідність та зміст державного регулювання страхової діяльності.
- •29. Ліцензування страхової діяльності.
- •30. Оподаткування страховиків.
- •31. Порядок укладання страхового договору.
- •32. Права і обов’язки суб’єктів страхового зобов’язання.
- •34. Функції та повноваження держфінпослуг у нагляді за страховою діяльністю.
- •35. Структура й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.
- •36. Зміст і види страхування життя.
- •37. Змішане страхування життя.
- •38. Стан та перспективи розвитку страхування життя в україні.
- •39. Зміст та структура страхування від нещасних випадків.
- •40. Обов’язкове державне страхування від нещасних випадків.
- •41. Добровільне страхування від нещасних випадків.
- •42. Страхування від нещасних випадків пасажирів.
- •43. Необхідність та структура медичного страхування.
- •44. Обов’язкове медичне страхування.
- •45. Добровільне медичне страхування.
- •46. Страхування ренти (ануїтетів).
- •47. Страхування додаткової пенсії.
- •48. Структура та принципи майнового страхування.
- •49. Вартісна оцінка майна,що підлягає страхуванню
- •50. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків.
- •51. Страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки
- •52. Страхування технічних ризиків.
- •53. Страхування будівель.
- •54. Страхування тварин.
- •55. Страхування домашнього майна.
- •56. Автомобільне страхування.
- •57. Страхування водних транспортних засобів, морське страхування.
- •58. Авіаційне страхування.
- •59. Страхування вантажів на різних видах транспортних засобів.
- •60. Місце страхування в страховому захисті підприємництва.
- •61. Різновиди страхування підприємницьких ризиків
- •62. Страхування підприємницької діяльності в промисловості
- •63. Страхування в системі управління підприємницьким ризиком в аграрному бізнесі
- •64. Економічний зміст страхування кредитів
- •65. Форми страхування кредитів
- •66. Страхування депозитів
- •67. Страхування фінансових гарантій
- •68. Особливості іпотечного страхування банків
- •69. Необхідність, зміст і структура страхування цивільної відповідальності
- •70. Страхування професійної відповідальності
- •71. Страхування джерел підвищеної небезпеки
- •72. Страхування інших видів відповідальності
- •73. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
- •74. Страхування відповідальності перевізника вантажів
- •75. Необхідність та перспективи розвитку співстрахування в україні
- •76. Поняття та значення перестрахування у забезпеченні гарантій страхового захисту
- •77. Види та методи перестрахування
- •78. Стан та перспективи розвитку перестрахування в україні
- •79. Доходи страховика
- •80. Витрати страхової компанії
- •81. Прибуток страховика
- •82. Поняття фінансової надійності
- •83. Джерела забезпечення фінансової безпеки страхової організації
- •84. Платоспроможність страховика та методи її оцінки
21. Страхові посередники.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про страхування» страхова діяльність в Україні може проводитись за участю страхових посередників.
Страхові посередники допомагають страхувальникам перекласти витрати у зв'язку з різноманітними ризиками на професіоналів -страховиків.
Страховими посередниками можуть бути страхові та перестрахові брокери, а також страхові агенти.
Діяльність страхових агентів і страхових брокерів дуже схожа між собою, але їхній юридичний статус чітко розрізняється.
Під агентською діяльністю розуміють діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення робіт, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів страхування (підготовка й укладення договорів страхування, роботи, пов'язані з обслуговуванням договорів), у тому числі оформлення всіх потрібних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.
Брокерська діяльність – це професійна діяльність суб'єктів підприємницької діяльності на користь страхувальника або перестрахувальника (цедента), спрямована на визначення його потреби в отриманні страхових послуг, консультування, надання допомоги у розробці умов договору страхування, пошук страховиків, які відповідають вимогам страхувальника, ведення переговорів та укладення договорів страхування за дорученням страхувальника, проведення розрахунків за договорами страхування, підготовка документів для врегулювання питання про збитки у разі настання страхового випадку.
Страховими брокерами можуть бути юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.
Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів здійснюється як виключний вид діяльності і може включати: консультування; експертно-інформаційні послуги; роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування); інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом.
Перестрахові брокери – це юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди зі страховиком, який має потребу в перестрахуванні як перестрахувальник.
Страховими агентами можуть бути громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов’язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування).
Тобто страхові агенти, на відміну від страхових (перестрахових) брокерів, які є уповноваженою особою покупця, тобто страхувальника (перестрахувальника) як їхній представник чи консультант, є представниками продавця - страховика і діють в його інтересах за винагороду згідно з агентською угодою (договором доручення).
Водночас, незважаючи на те, що основною загальною функцією страхових агентів і страхових брокерів є сприяння продажу страхових послуг, їм притаманні свої, специфічні функції. Функції страхових посередників
Страховий агент |
Страховий брокер |
Від імені та за дорученням страховика укладає договори страхування та продає страхові поліси |
Визначає об'єкт страхування та страхові ризики, які необхідно застрахувати страхувальнику |
Оформляє страхову документацію |
Проводить порівняльний аналіз послуг і фінансового стану страховиків |
Має право проводити страхові виплати |
Підбирає клієнту кращого, зі своєї точки зору, страховика |
Виконує представницькі функції |
Оформляє договір страхування |
Забезпечує своєчасне перерахування страхових внесків страховику |
Здійснює контроль за своєчасним надходженням внесків |
До професіоналів страхового ринку відносять:
спеціалістів з оцінювання ризику (андеррайтерів та сюрвейерів);
спеціалістів з оцінювання збитків (аварійних комісарів і диспашерів);
спеціалістів з розрахунку страхових тарифів (актуаріїв);
Андерайтер – висококваліфікована й відповідальна особа страховика, уповноважена виконати необхідні процедури з розгляду пропозицій і прийняття ризиків на страхування (перестрахування). Андерайтер оцінює ризик, визначає ціну та інші умови страхування.
Сюрвейер – експерт, який оглядає судна, вантажі та інше майно, що приймається на страхування. На підставі висновку сюрвейера страховик приймає рішення про укладання договору страхування.
Аварійний комісар – особа, яка на доручення страховика з'ясовує причини настання страхового випадку та розмір збитків (у страхуванні переважно транспортних ризиків
Диспашер – фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат при аварії між заінтересованими сторонами: власником судна, вантажу і фрахтівником.
Актуарій – офіційно вповноважена особа, котра, маючи відповідну фахову підготовку, з допомогою методів математичної статистики обчислює страхові тарифи (докладно було розглянуто раніше).