- •1. Передумови виникнення і форми страхування.
- •2. Зміст, функції та принципи страхування.
- •3. Необхідність і форми страхового захисту.
- •4. Об’єкт, предмет, методи та методологія досліджень у страхуванні.
- •5. Страховий фонд: принципи формування і використання.
- •4. Розкладання збитків серед широкого кола учасників страхування.
- •5. Страховий фонд – це форма поєднання інтересів індивіда і суспільства.
- •6. Роль страхування в ринковій економіці.
- •7. Поняття класифікації страхування та її значення.
- •8. Класифікація страхування за об’єктами.
- •9. Обов’язкова та добровільна форми страхування.
- •11. Зміст та структурна характеристика ризику.
- •12. Концепція управління ризиками.
- •14. Визначення тарифів за договорами загального страхування.
- •15. Становлення та характеристика страхового ринку україни.
- •16. Структура страхового ринку.
- •17. Тенденції розвитку страхового ринку україни.
- •18. Зміст та цілі маркетингу в страховій діяльності.
- •19. Комплекс маркетингу на страховому ринку.
- •20. Стратегія збуту на страховому ринку.
- •21. Страхові посередники.
- •22. Страхова компанія як база ланка страхового ринку.
- •23. Стратегія страхової компанії.
- •24. Організаційна структура страхової компанії
- •25. Ресурси страхової компанії.
- •26. Органи управління страховою компанією.
- •27. Об’єднання страховиків та їх функції.
- •28. Необхідність та зміст державного регулювання страхової діяльності.
- •29. Ліцензування страхової діяльності.
- •30. Оподаткування страховиків.
- •31. Порядок укладання страхового договору.
- •32. Права і обов’язки суб’єктів страхового зобов’язання.
- •34. Функції та повноваження держфінпослуг у нагляді за страховою діяльністю.
- •35. Структура й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.
- •36. Зміст і види страхування життя.
- •37. Змішане страхування життя.
- •38. Стан та перспективи розвитку страхування життя в україні.
- •39. Зміст та структура страхування від нещасних випадків.
- •40. Обов’язкове державне страхування від нещасних випадків.
- •41. Добровільне страхування від нещасних випадків.
- •42. Страхування від нещасних випадків пасажирів.
- •43. Необхідність та структура медичного страхування.
- •44. Обов’язкове медичне страхування.
- •45. Добровільне медичне страхування.
- •46. Страхування ренти (ануїтетів).
- •47. Страхування додаткової пенсії.
- •48. Структура та принципи майнового страхування.
- •49. Вартісна оцінка майна,що підлягає страхуванню
- •50. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків.
- •51. Страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки
- •52. Страхування технічних ризиків.
- •53. Страхування будівель.
- •54. Страхування тварин.
- •55. Страхування домашнього майна.
- •56. Автомобільне страхування.
- •57. Страхування водних транспортних засобів, морське страхування.
- •58. Авіаційне страхування.
- •59. Страхування вантажів на різних видах транспортних засобів.
- •60. Місце страхування в страховому захисті підприємництва.
- •61. Різновиди страхування підприємницьких ризиків
- •62. Страхування підприємницької діяльності в промисловості
- •63. Страхування в системі управління підприємницьким ризиком в аграрному бізнесі
- •64. Економічний зміст страхування кредитів
- •65. Форми страхування кредитів
- •66. Страхування депозитів
- •67. Страхування фінансових гарантій
- •68. Особливості іпотечного страхування банків
- •69. Необхідність, зміст і структура страхування цивільної відповідальності
- •70. Страхування професійної відповідальності
- •71. Страхування джерел підвищеної небезпеки
- •72. Страхування інших видів відповідальності
- •73. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
- •74. Страхування відповідальності перевізника вантажів
- •75. Необхідність та перспективи розвитку співстрахування в україні
- •76. Поняття та значення перестрахування у забезпеченні гарантій страхового захисту
- •77. Види та методи перестрахування
- •78. Стан та перспективи розвитку перестрахування в україні
- •79. Доходи страховика
- •80. Витрати страхової компанії
- •81. Прибуток страховика
- •82. Поняття фінансової надійності
- •83. Джерела забезпечення фінансової безпеки страхової організації
- •84. Платоспроможність страховика та методи її оцінки
17. Тенденції розвитку страхового ринку україни.
Особливістю українського страхового ринку є те, що він останніми роками розвивався на фоні зростання макроекономічних показників (ВВП, доходів населення), формування фінансового ринку
Для українського ринку характерний суттєвий дисбаланс між різними учасниками ринку. Доходи від страхування громадян є значно меншими від корпоративного сектору.
Простежується й дисбаланс у галузевому розрізі. На частку страхування життя припадає лише 3% зібраних премій, хоч і спостерігається тенденція до незначного зростання цієї частки. Ця тенденція свідчить про дуже низьку платоспроможність населення. Зниження обсягів страхування життя провокує зниження у страхових компаній обсягів довгострокових інвестиційних ресурсів.
Обсяги сформованих страхових резервів мають тенденцію до зростання, однак вони, як правило, короткострокові і представлені в основному грошовими коштами на депозитних рахунках у банках та цінними паперами.
Загалом страховому ринку України властиві такі тенденції:
- темпи зростання значно випереджають темпи збільшення макроекономічних показників;
- реально зростають обсяги страхових операцій з усіх видів страхування;
- відбуваються структурні зміни на користь добровільних видів страхування;
- зростає фінансова надійність страховиків;
- низькій рівень збитковості страхових компаній свідчить про невиконання страховиками основної функції – покриття втрат страхувальників;
- низькі обсяги страхування життя.
Обмежують можливості страхового ринку такі чинники:
- низька платоспроможність населення;
- низький рівень компенсації втрат;
- недовіра населення до страхування;
- відсутність цілеспрямованої державної політики у галузі страхування;
- слабкий розвиток інфраструктури страхового ринку;
- низький рівень кваліфікації кадрів;
- відсутність надійних довгострокових інструментів для розміщення страхових резервів;
- низький рівень капіталізації страховиків.
18. Зміст та цілі маркетингу в страховій діяльності.
На сучасному етапі значне місце в діяльності більшості суб’єктів господарювання має маркетинг – система заходів та прийомів, що дає змогу більшою мірою забезпечити задоволення потреб споживачів та відповідно досягти виробнику оптимальної для нього норми прибутку. Страхові компанії як виробники специфічних послуг не залишаються осторонь. Страховий маркетинг нині є важливим інструментом взаємодії страхової компанії та її оточення. Його основне призначення - оптимізація співпраці зі споживачами страхових послуг.
Дослідження особливостей страхового маркетингу вимагає акцентування уваги на таких аспектах: визначення його змісту та цілей; дослідження процесу побудови маркетингової стратегії; розробка основних елементів комплексу маркетингу страхової організації.
Страховий маркетинг – це комплекс заходів, спрямованих на формування та постійне вдосконалення діяльності страхової компанії, а саме:
- розробка конкурентоспроможних страхових продуктів (послуг) для конкретних категорій споживачів;
- впровадження раціональних форм реалізації цих продуктів за належного сервісу та реклами;
- збирання та аналіз інформації щодо ефективності діяльності страховика.
Специфікою страхового маркетингу є:
- довгостроковий характер взаємовідносин між страховиком і страхувальником, що зумовлює ситуацію, коли якість та рентабельність продукту можна оцінити лише через декілька років (страхування життя);
- неподільність страховика та страхової послуги. Якість страхового продукту прямо пов’язана з репутацією та фінансовим станом страхової компанії;
- суттєве державне регулювання ринку страхових послуг та відсутність патентування страхових продуктів, що передбачає безперешкодне копіювання вдалих продуктів конкурентами.
Функції страхового маркетингу:
1) дослідження ринків та клієнтської бази страховика – це дослідження нинішніх та потенційних клієнтів з метою виявлення таких груп споживачів, залучення яких принесе страховику найвищі прибутки;
2) дослідження власного страхового портфеля страхової компанії – це аналіз вірогідності настання страхових випадків від таких характеристик клієнтури, як її географічне положення, стать, професія;
3) розробку вимог до страхових продуктів – процес виявлення їх властивостей, що найбільше відповідають потребам споживачів;
4) просування страхових послуг на ринок.
Маркетинг залежно від часового горизонту, на якому проводяться відповідні маркетингові заходи, можна поділити на оперативний (організаційний, структурний) та стратегічний (товарний, ринковий). Якщо стратегічний маркетинг як система дій покликаний дослідити стан відповідного ринку, визначити потреби певного ринку й на основі цього дослідження розробити відповідний страховий продукт, виділити найбільш прийнятні канали збуту, оптимальну ціну тощо, то оперативний маркетинг має вдосконалювати роботу страхової компанії шляхом коригування її внутрішньої будови (вибір оптимальної системи збуту, вдосконалення поділу праці по горизонталі та вертикалі).
Ефективність діяльності страховика в процесі виведення на ринок та подальшого продажу на ньому нового страхового продукту значною мірою залежить від ефективно побудованої маркетингової стратегії.
Стратегічний маркетинг отримує відображення в маркетинговій стратегії страховика – концентрованому висвітленні всіх маркетингових зусиль страхової компанії.
Маркетингова стратегія страхової організації – це комплексна реалізація даних, отриманих страховиком у процесі дослідження ринку, що дає змогу провести оцінку матеріалів за станом ринку в динаміці та виробити оптимальну стратегію страховика.
Маркетингова стратегія страхової організації реалізовується за допомогою таких інструментів:
- дослідження та сегментація ринку;
- політика в галузі розробки страхових продуктів, позиціонування продукту;
- цінова політика;
- спосіб організації продажу страхових послуг, організація каналів збуту;
- політика формування споживчого попиту(реклама тощо).
Отже, у загальному вигляді маркетингова стратегія зводиться до аналізу стану ринку, потенційної та наявної клієнтури страхової організації, сегментації ринку та розробки ефективного комплексу маркетингу.
Сегментація ринку та позиціонування компанії. Сегментація ринку є інструментом аналізу страхового ринку і становить поділ ринку відповідно до конкретних критеріїв на визначене число складових, всередині яких клієнти будуть максимально схожі між собою.
Сегментація поділяється на маркетингову (поділ ринку відповідно до поведінки страхувальників при придбанні страхового продукту) та технічну (виокремлення сегментів, що є максимально схожими за рівнями ризиків).
Позиціонування – це робота з уявою споживача. Страхова компанія повинна створити певний ринковий імідж своїх послуг, сформувати у свідомості цільових споживачів унікальне їх сприйняття, відмінне від послуг конкурентів.
Отже, сегментація та позиціонування як першочергові інструменти в процесі вироблення маркетингової стратегії дають змогу ретельно проаналізувати стан ринку, висвітлити основні сегменти, в яких доцільним стає проведення подальших маркетингових заходів, та побудувати оптимальний комплекс маркетингу.