3.2. Особливості підготовки та організації харчування і обслуговування учасників спортивних заходів в ресторані “Terracota”

Як зазначалося, особливістю обслуговування є те, що час, проведення учасниками спортивних змагань за їжею, є суворо регламентованим і включається до розпорядку денного. Також кухарі ресторану повинні слідувати всім рекомендаціям дієтолога команди, не ігноруючи жодної. Також для ресторану принципово неприпустимо використовувати неякісну сировину, заощаджувати на якості харчових продуктів, а також готової продукції.

Роль харчування в підготовці висококваліфікованих спортсменів важко переоцінити. Рівень рекордів сучасного спорту вимагає і відповідної підготовки спортсменів. Підвищення тренувальних навантажень та інтенсифікація змагальної діяльності, часта зміна кліматичних умов і тимчасових поясів, проведення тренувань у середньогір'ї, А також підвищення технічної оснащеності спортсменів-все це входить в поняття спорту вищих досягнень і вимагає від спортсменів колосального напруження фізичних і моральних сил. Одним з найважливіших компонентів забезпечення високого рівня функціонального стану спортсменів є раціональне збалансоване харчування.

Дієти, рекомендовані для спортсменів різних видів спорту, складені з урахуванням етапу підготовки спортсмена, пори року (у зимовий час потреба в енергії вище приблизно на 10%) і кліматичних умов, а також віку, статі, ваги, спортивного стажу та інших індивідуальних показників спортсмена. При цьому раціон спортсмена повинен:

1) відповідати його енерговитратам в даний момент часу;

2) бути збалансованим, тобто. містити всі необхідні поживні речовини (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі, біологічно активні речовини) в необхідних пропорціях;

3) містити продукти як тваринного, так і рослинного походження;

4) легко засвоюватися організмом.

Дуже важливою саме для спортивних дієт є кулінарна обробка їжі. Особливу увагу тут слід приділяти максимальному збереженню природних властивостей продуктів, їх різноманітності і оформленню страв.

Звичайний режим харчування передбачає триразовий прийом їжі, однак для висококваліфікованих спортсменів переважно 4-х або 5-разове харчування. [19]

Калорійність харчування повинна відповідати енерговитратам спортсмена, які в свою чергу визначаються віком, статтю, спортивним стажем і кваліфікацією. Тому в кожній команді є свій лікар-дієтолог, який визначає оптимальний раціон для спортсменів, відповідно складає для них меню. Меню кожного виду харчування складається залежно від виду спортивних ігор, статі, віку, специфічних особливостей спортсменів тощо. До меню включаються такі страви, які б забезпечували організм спортсменів відповідною кількістю білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей тощо.

Лікар-дієтолог надсилає вимоги та рекомендації до раціону спортсменів адміністрації ресторану. Цим рекомендаціям кухарі ресторану зобов’язані слідувати.

І справді, меню може бути найрізноманітніше, адже в ресторані зупиняються найрізноманітніші спортивні команди, збірні та спортсмени. За час праці ресторану там зупинялися такі команди як «Шахтар», «Металіст» та ін.

Також враховуючи точність часу харчування, в ресторані можуть закриваються одночасно 2 VIP- зали, де спортсменів обслуговують офіціанти. Якщо група спортсменів невелика ( до 5 чоловік), то їм резервують столик. Сервіровка столу проводиться зараннє, за 15 хвилин до початку обслуговування офіціанти ставлять на столи хліб. [16]

Висновок: Ресторан «Terracotta» має досвід у прийомі спортсменів та пасивних учасників спортивних заходів. Головними правилами прийому спортсменів є:

• Чітке слідування вказівкам дієтолога команди;

• Своєчасне обслуговування спортсменів.

В протилежному випадку, невиконання вимог та рекомендацій може призвести до погіршення результатів змагань та загального стану здоров'я. В ресторані надається високий рівень послуг, широкий, різноманітний асортимент страв, якість яких відповідає стандартам, з повною матеріально-технічною базою і високим рівнем обслуговування.

РОЗДІЛ IV. РЕЗЕРВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ ДОСЛІДЖУВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА.

4.1 Резерви вдосконалення організації харчування учасників спортивних заходів в ресторані “Terracota”

Досягнення людини у спортивних змаганнях визначають ряд особистих, соціально-економічні, культурні та екологічні чинників. Харчування є одним з цих факторів навколишнього середовища, управляти яким можна в повному обсязі особою. Хоча правильне харчування має важливе значення для нормального розвитку, росту і для підтримки здоров'я, харчовий раціон спортсмена міжнародного класу може зробити різницю в продуктивності його діяльності, при інших рівних умовах. Існує думка, що спортсмени є втіленням фізичного здоров'я. Проте дослідження показали, що харчові звички елітних спортсменів, аналогічні звичкам сидячих людей. Це гостро ставить проблему організації раціонального харчування спортсменів під час спортивних змагань. [1; 213]

Раціоналізація харчування спортсменів вимагає рішення таких питань, як організація харчування на різних етапах річного циклу тренувань і змагань. Тому метою створення певних раціонів (раціон – норма продуктів харчування для людини на одну добу), меню або розробки конкретного режиму харчування є, перш за все, досягнення максимальної відповідності між можливим впливом дієти на організм спортсмена і завданнями які, поставлені спортивними педагогами на даний період тренувань або змагань. Такої відповідності можна досягти за наявності конкретних біохімічних і фізіологічних даних про обмін речовин і стан організму спортсменів при виконанні фізичної роботи різної тривалості та інтенсивності з урахуванням таких чинників, як нервово-емоційна напруга, клімато-географічні умови місця проведення тренувань і змагань, антропометричні та інші індивідуальні характеристики спортсменів. Існуючі рекомендації щодо харчування спортсменів, раціони для осіб, які займаються різними видами спорту, не відповідають даним вимогам у повній мірі, оскільки вони, як правило, враховують валові показники витрат енергії, потреби щодо основних незамінних чинників їжі, які є середніми для всього річного циклу тренувань і змагань. Тому створення раціонів харчування спортсменів на конкретний період тренувань – завдання досить актуальне. [15]

Як показала практика, формування адекватних раціонів харчування, які враховують особливості педагогічного завдання в кожний конкретний період тренувального циклу, доцільно проводити з позиції умовного поділу всіх харчових продуктів (за своєю хімічною спрямованістю) на шість основних груп.

Перша група – молоко і молокопродукти: сир, творог, кефір та ін.

Друга група – м’ясо, риба, птиця, яйця і продукти, які виготовлені з них.

Третя група – хлібобулочні вироби, крупи, макаронні вироби, борошно, кондитерські вироби, картопля.

Четверта група – вершкове масло, інші тваринні жири, рослинні масла.

П’ята група – овочі.

Шоста група – фрукти, ягоди, плодово-ягідні соки.

Продукти 1 і 2 груп – найважливіші постачальники повноцінного тваринного, такого що добре засвоюється білку, частка якого у білковій частині раціону спортсмена повинна становити не менше 50%, що забезпечує необхідний якісний оптимум за амінокислотним складом їжі.

Основне призначення продуктів 3 групи – забезпечення організму енергією, оскільки вони містять багато вуглеводів. Вважають доцільним основну масу вуглеводів (2/3 загальної кількості) вводити в їжу у вигляді складних вуглеводів, джерелами яких є крупи, хлібобулочні та макаронні вироби, борошно, картопля.

Жири тваринного та рослинного походження належать до 4 групи. Біологічна цінність жирів обумовлена, перш за все, їх високою енергетичною цінністю і вмістом поліненасичених жирних кислот, основними постачальниками яких є свіжі нерафіновані масла: соняшникове, кукурудзяне, оливкове та ін. Разом із жирами до організму надходять найважливіші жиророзчинні вітаміни: А, D, Е. Тому частка рослинних масел у раціоні спортсмена повинна становити 20-25% від всіх жирів їжі.

5 і 6 групи продуктів, які представленні овочами й фруктами, є найважливішими джерелами вітамінів С, Р, Е, деяких вітамінів групи В, каротину – провітаміну А, мінеральних солей, мікроелементів, вуглеводів.

Коротка характеристика кожної групи продуктів показує, що вони різняться за своїм хімічним складом. Тому використання у більшій мірі тих чи інших продуктів дозволяє надати дієті потрібну спрямованість. [15;243]

При складанні добових раціонів для спортсменів потрібно, перш за все, провести попередню оцінку їх потреб у харчових речовинах і енергії. Це дозволить отримати кількісну характеристику раціону.

Варто зазначити, що міра потреби спортсменів у харчових речовинах в окремі періоди тренувального процесу визначається конкретною структурою і змістом даного періоду (або кожного окремого мікроциклу), а також метаболічних характеристик навантажень, які застосовуються. Так, відомо, що робота в глибокому анаеробному режимі (максимальні і субмаксимальні навантаження) характеризується високим рівнем лактату, некомпенсованим ацидозом і високим рівнем сечовини. Робота у змішаному аеробно-анаеробному режимі може супроводжуватися більш низьким рівнем молочної кислоти в крові, компесованим ацидозом і неповним використовуванням лужних речовин. Робота в анаеробному режимі (швидкісно-силова і власне-силова) потребує збереження в раціоні великої кількості білка та вітамінів групи В, С. Це пов’язано з інтенсивністю в організмі обміну білків – як структурного, так і білково-ферментного. Харчування під час роботи в змішаному режимі потребує збереження пропорції між білками, жирами та вуглеводами 1:0,9:4, в той час коли робота в аеробному режимі на витривалість вимагає підвищеної енергетичної цінності їжі та збільшення долі вуглеводів і жирів, які містять біологічно активні компоненти. [2; 145]

Індивідуалізація харчування спортсменів. Вірне харчування спортсменів передбачає врахування тих чинників внутрішнього та зовнішнього середовища, які у даний момент стають найсприятливішими для здоров’я, високої фізичної працездатності та нервово-емоційного стану.

1. У спортсменів різної кваліфікації при виконанні близької за об’ємом та інтенсивністю роботи ефективність використання енергії збільшується з ростом майстерності. При спостереженні за важкоатлетами було встановлено, що енерговартість однакової роботи зменшувалась із зростанням кваліфікації спортсменів. Фізіологічні та біохімічні механізми цього явища, ймовірно, пов’язані з економізацією енерговитрат на всіх рівнях і у всіх системах організму, які активно адаптуються до виконання даного фізичного навантаження.

Різниця в рівні енерговитрат спостерігається також у дітей, юнаків і дорослих спортсменів. Отже, їх добовий раціон повинен мати різну енергоємність.

2. Раціональне харчування створює умови для нормального розвитку і росту дітей. Встановлено, що розвиток мозку, інтелекту дитини, функціонального стану ЦНС залежать від якості харчування, в першу чергу, від збалансованості дієти (раціону, меню) щодо незамінних факторів їжі.

Для дитячого організму, який росте і розвивається збалансованість відрізняється за своїми кількісними характеристиками від відомої формули збалансованого харчування для дорослої людини. Активні заняття ФКС вимагають додаткових корективів у харчуванні дітей і підлітків. У першу чергу, це стосується забезпечення юного організму білком. Доля білків тваринного походження (молоко, яйця, м’ясо, риба) в раціоні дітей-спортсменів усіх вікових груп повинна бути максимально високою до 80%. Дуже важливо забезпечити широкий асортимент продуктів, які містять білок, що дозволить найповніше задовольнити потреби організму, який розвивається в наборі незамінних амінокислот. Для дитячого організму притаманна висока потреба в мінеральних речовинах і особливо в таких елементах, як кальцій, магній, калій, фосфор, залізо, мідь тощо. Під час занять спортом ці потреби зростають. Є дані про те, що дефіцит заліза у дітей-спортсменів часто призводить до анемії, а дефіцит калію спричинює негативні відхилення в кардіограмі юних спортсменів. 300-400 г на добу овочів і 500 г фруктів і фруктових соків дозволяє ліквідувати такі дефіцити. Щодо залізодефіцитних анемій різної форми, то тут головне дієтичне правило полягає в тому, щоби поєднувати м’ясну (але не жирну) їжу з овочами та фруктами. [6; 198]

Для дітей рекомендується обов’язкове п’ятиразове щоденне харчування. При цьому важливо поєднувати у часі підвищену фізичну та харчову активність. Діти-спортсмени не повинні приходити на тренування голодними, а після тренування прийом їжі треба організувати якомога скоріше.

3. Питання індивідуалізації харчування включають в себе і поняття про біохімічну індивідуалізацію організму. Часто до фахівців по харчуванню звертаються з проханням визначити режим, раціон або дієту харчування, щоби збільшити м’язову масу, силу скелетних м’язів або розвинути витривалість (дивися відповідні розділи посібника). Варто зазначити, що такі фізичні якості, як сила і витривалість скелетних м’язів, як правило генетично обумовлені. Вони залежать від співвідношення різних за характером біохімічного обміну волокон в кожному окремому м’язі. Наприклад, більшого успіху у видах спорту на витривалість може досягнути та людина, у якої в м’язах, які виконують основне навантаження більше волокон з високою окислювальною спроможністю. М’язи, які містять більше волокон з високою гліколітичною активністю, більш характерні для спортсменів у швидкісно-силових і власне силових видах спорту. Тому врахування схильності обміну речовин у м’язах до аеробного або анаеробного типу – важлива передумова успіху в спорті.

4. Важливим питанням диференціації харчування є питання про статеві відмінності – про особливості режиму та раціону харчування дівчат і жінок. Потрібно пам’ятати, що залізодефіцитна анемія зустрічається у 20% жінок , а серед спортсменок ця цифра ще більша.

5. Підвищена схильність (як результат особливого біохімічного статусу) до повноти у жінок, змушує спортсменок застосовувати різні хитрощі в дієті. При цьому дуже небезпечними є спровоковані дефіцити або дисбаланси в незамінних факторах їжі. Наприклад, відмова від усього жирного призводить до дефіциту в дієті поліненасичених жирних кислот, жиророзчинних вітамінів. Відмова від хлібу, картоплі сприяє розвитку дефіциту щодо водорозчинних вітамінів, мікро- і макроелементів. Стан ускладнюється ще й тим, що часто дієта супроводжується нестачею в раціоні фруктів і овочів. Подібні ситуації виникають при захопленні модними дієтами з вираженою харчовою спрямованістю. Концепція раціонального та збалансованого харчування застерігає, що будь-який надлишок спричинює дефіцит.

6. У харчуванні спортсменів потрібно враховувати особливості їх смаків і національної кухні, релігійні заборони, антропометричні особливості організму. Потрібно враховувати навіть емоційний стан спортсмена. Так, в залежності від результату гри у одного й того ж спортсмена може бути різний настрій, який впливає на його ставлення до їжі .

Отже, при організації харчування – цього важливого засобу відновлення розумової та фізичної працездатності людини – потрібно враховувати всі сторони взаємодії їжі та живого організму.

Теоретичний і практичний досвід фахівців з харчування, спортивної біохімії та медицини свідчить про те, що в умовах сучасного спорту вищих досягнень у зв’язку з необхідністю прискорення процесів відновлення і підвищення спортивної працездатності вимагається застосування спеціальних продуктів підвищеної біологічної цінності. У наш час з’явилась можливість за допомогою таких продуктів організувати раціональне та збалансоване харчування спортсменів у різні періоди тренувань і змагань з урахуванням індивідуальних особливостей на рівні сучасних вимог науки про харчування людини. [17]

Застосування ППБЦ дозволяє забезпечити високий рівень працездатності, підвищити ефективність спортивного тренування. Використовують ППБЦ, як під час виконання фізичних навантажень (харчування на дистанції), так і у відновний період після навантажень. В залежності від цих умов змінюється й тактика використання ППБЦ. Застосування ППБЦ дозволяє вирішувати різні завдання :

1. Підвищення фізичної працездатності на дистанції.

2. Прискорення процесів відновлення.

3. Регуляція водно-сольового обміну.

4. Регуляція маси тіла.

5. Спрямований розвиток м’язової маси тіла.

6. Зниження об’єму добових раціонів в період змагань.

7. Зміна якісної орієнтації добового раціону в залежності від спрямованості тренувальних навантажень або при підготовці до змагань.

8. Індивідуалізація харчування, особливо в умовах великих нервово-емоційних напружень.

9. Термінова корекція незбалансованих добових раціонів.

10. Збільшення кратності харчування в умовах багаторазових тренувань.

Сучасні вимоги науки про харчування спортсменів передбачають як мінімум п’ятиразовий прийом їжі. В умовах багаторазових тренувань важко, а деколи і неможливо організувати п’ятиразове харчування без включення в асортимент ППБЦ. В залежності від конкретного завдання можна рекомендувати різні ППБЦ і схеми їх прийому.[19]

4.2.Резерви вдосконалення обслуговування учасників спортивних заходів в ресторані “Terracota”

Організовуючи спортивні змагання будь-якого рівня, організатори неодмінно повинні проконсультуватися з підприємствами ресторанного господарства, аби визначити яку кількість учасників вони зможуть обслужити. Повинні бути забезпечені як

Так, для організації харчування учасників та гостей Олімпіади 2014 року планується відкрити 62 ресторану і 40 їдалень, а також 27 точок громадського харчування категорії "фаст-фуд". Про це було повідомлено 1 квітня в Сочі професійного галузевого форуму "Олімпійські горизонти для російської індустрії харчування і клінінгу".

Міжнародні консультанти професори Девід Рассел і Крейг Ловетт повідомили учасникам зустрічі про світовий досвід планування організації харчування, прибирання та видалення відходів. На думку експертів, харчування під час Ігор чи не найважливіший аспект після самої організації свята спорту.

«Спортивні заходи будь яких рівнів повинні неодмінно супроводжуватися високим рівнем стандартів, якістю сервісу і різноманіттям у харчуванні. Все це має бути пов'язано з доступним рівнем цін на послуги харчування та забезпеченням безпечних технологій приготування продуктів», - підкреслили експерти, - «У центр загальної концепції харчування організатори змагань ставлять безпеку і різноманітність - повинні бути представлені найкращі страви світових кухонь. Безсумнівно, акцент повинен ставитися також на національний колорит і традиції, використання натуральних, екологічно чистих і переважно місцевих продуктів».

Для правильної організації харчування спортсменів, керівництво ресторану повинно чітко узгодити всі важливі аспекти обслуговування спортсменів. Адже, якщо захід масштабний, то ресторан зможе приймати декілька замовлень відрізних команд (різних країн), враховуючи їхні уподобання і культурні традиції.

Тому, як зазначалося раніше, вказівку на харчування учасників адміністрація ресторану отримує ще до приїзду гостей разом із грошовим перечисленням. Залежно від виду спорту, яким займаються учасники, меню може бути складане дієтологом, або розроблене працівниками ресторану, на основі вказівок дієтолога.

Також до ресторану відправляються вказівки стосовно режиму харчування – трьохразове, чотирьохразове чи п’ятиразове, його форм та методів. Ця вказівка затверджується лікарем команди і тренером, а адміністрація ресторану повинна забезпечити наявність вільних місць саме в ці години і звичайно, повно сервісне обслуговування. [21]

Удосконаленню процесу надання послуг ресторанного господарства споживачам в закладах ресторанного господарства може допомогти система стандартів обслуговування.

Ця система включає в себе:

1. Стандартизацію роботи персоналу - детальний опис того, що, як і в яких ситуаціях повинен робити персонал ресторану. Варто відзначити: стандарти обслуговування спочатку розробляються для того, щоб їх було зручно використовувати в процесі контролю сервісу, мотивації і навчання персоналу надалі. При цьому не варто забувати, що всі стандарти сервісу повинні бути об'єктивними, вимірюваними, зрозумілими і відповідати очікуванням споживачів.

2. Навчання кадрів. Персонал повинен знати продукцію ресторану та правила роботи з клієнтом; тренінги і семінари такої спрямованості необхідно проводити систематично.

3. Контроль. Перевіряючий в ролі звичайного клієнта відвідує заклад ресторанного господарства і оцінює роботу співробітників, якість продукції, швидкість обслуговування і т.д. Результати контролю можуть бути успішно інтегровані в систему мотивації співробітників.

4. Система мотивації повинна використовувати інструменти матеріальної та нематеріальної зацікавленості співробітників і погоджувати ефективність його роботи з винагородою. Наприклад, ефективні номінації за найкращі результати: кращий продавець, кращий ресторан, самий доброзичливий персонал і т.д.

5. Якість виконання стандартів обслуговування. Необхідно переконати співробітників, що якість обслуговування - це те, що дійсно потрібно закладу, що це гідно - забезпечувати людям гідний сервіс. Всі призи, заохочення, події, пов'язані з роботою компанії над якістю обслуговування, повинні висвітлюватися на зборах, у листах, внутрішніх газетах, сайті компанії і по можливості у зовнішніх ЗМI. [20]

Нині поширене розуміння культури обслуговування у вузькому змісті як сукупності правил ввічливості (етики поводження). Однак це поняття варто розглядати значно ширше, в усіх проявах складових його елементів.

Культура обслуговування - це складне комплексне поняття. Його складові:

- безпека та екологічність при обслуговуванні;

- естетика інтер'єру, створення комфортних умов обслуговування;

- наявність достатньої кількості столового посуду, приладів і столової білизни;

- знання психологічних особливостей особистості і процесу обслуговування;

- знання і дотримання персоналом етичних норм обслуговування;

- знання і дотримання правил, що встановлюють порядок і черговість обслуговування гостей;

- знання спеціальних правил пропозиції і відпустки різних блюд і напоїв, а також технічних навичок і прийомів їхньої подачі;

- знання основних правил сервіровки, столу.

Якість послуг залежить від значної кількості факторів. Саме цих факторів необхідно дотримуватися ресторану “Terracota”, щоб досягти помітного ефекту:

• технічні фактори, до яких належать конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення та ін.;

• організаційні фактори – це розподіл праці, спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації та ін.;

• до економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень витрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та ін.;

• суб’єктивні фактори. В забезпеченні якості продукції значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними й психологічними особливостями, які по-різному впливають на перелічені вище фактори.

Можна впровадити в ресторані метод Mystery Shopping, який розглядається як інструмент поліпшення якості сервісу.

Mystery Shopping - це метод виключного спостереження (participant observer). Mystery Shopping використовується у формі довгострокових чи постійних програм контролю сервісу і мотивації персоналу в мережах сервісних. Модифікації програми включають використання аудіо і відеозапису процесу обслуговування.

Висновок: запропоновані нововведення щодо підвищення якості послуг і заходи прикликані виправити недоліки у роботі обслуговуючого персоналу.

Були запропоновані наступні шляхи удосконалення надання послуг в ресторані:

• Раціоналізація харчування спортсменів, використання продуків ППБЦ;

• Вивчення рекомендацій міжнародних консультантів професорів Девіда Рассела і Крейг Ловетт;

• Впровадити метод Mystery Shopping;

ВИСНОВОК:

Якість обслуговування споживачів – визначальний фактор конкурентоспроможності підприємства ресторанного господарства. Надання широкого спектру послуг поряд із високою їх якістю може забезпечити високу ефективність діяльності підприємства. На сьогодні особливо актуальною є підготовка України до футбольного чемпіонату Євро-2012, тому саме зараз для всіх підприємств готельного господарства принциповим є детальне вивчення особливостей організації харчування і обслуговування учасників спортивних заходів. Тому тема роботи актуальна та доцільна.

В роботі проведені широкі теоретичні дослідження організації харчування і обслуговування учасників спортивних заходів на підприємстві ресторанного господарства. Результати аналізу довели, що якість обслуговування є визначальним фактором у ефективній діяльності закладу ресторанного господарства. Якість – невід’ємна складова успішності підприємства, особливо ресторану, де якості обслуговування повинна приділятися особлива увага.

Підвищення якості організації харчування і обслуговування учасників спортивних заходів у закладах ресторанного господарства є необхідним заходом задля підвищення ефективності роботи підприємства, а також для розвитку індустрії гостинності в Україні.

Виявлено, що харчування – це один з факторів успіху на шляху досягнення перемог в тих чи інших видах спорту. Міжнародний досвід свідчить про необхідність надання якісного і раціонального харчування учасникам, дотримуючись вказівок дієтологів та тренерів.

Проведений аналіз та характеристика послуг ресторанного господарства, що надає ресторан. Запропоновані заходи, щодо підвищення рівня якості обслуговування споживачів у ресторані “Terracota”. Запропоновано введення системи контролю роботи персоналу Mystery Shopping , на базі якої впроваджена системи премій та штрафів, а також, слідуючи порадам дієтологів, максимально збагатити раціон спортсменів ППБЦ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.Бородина В.В. Ресторанно-гостиничный бизнес: учет, налоги, маркетинг, менеджмент - М.: Книжный мир, 2006

2.Гвозденко А.А. Гостиничный и туристский бизнес, учебник - М.: Ассоциация авторов и издателей "Тандем", 2006.

3.Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003

4.Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства / Н.О.П’ятницька (ред.). – К.: КНТЕУ

5.Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны) М.: Экономика, 2000.

Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах: Зб. наук. пр. / М.І. Пересічний (відп.ред.). – К.: КНТЕУ 2004

6.Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту . – К.: Кондор, 2005.

7.Ткаченко О.П. Менеджмент підприємств ресторанного господарства [Текст]: навч. пос. / О.П. Ткаченко, С.С. Ткачова; 8.Харк. держ. університет харчування та торгівлі. – Х.: ХДУХТ, 2009

Шматько Л.П.

9.Ахмедов Н.А., Карпушенко П.Б., Маркетинг ресторанных услуг, Опубликовано: Маркетинг в России и за рубежом. - 2004. - №3.

Журнал «Primier Club Magazine» №4, 2009 ст 10

10.Сватюк О.Р. Удосконалення управління підприємствами громадського харчування. - Львів, 2002

11.Сокол Т.Г. Організація обслуговування в готелях і туристичних комплексах Підручник. – К.: Альтерпрес, 2009

12.Стаценко – „Главная технология успеха ресторанного бизнеса” - — Херсон: [Олди-плюс], 2002

13.Насонова О., Даниленко Л. Тенденции развития ресторанного бизнеса на Украине: "Дешево и сердито"

14. http://www.worldboxing.ru

15.http://www.marketing-ua.com/

www.premier-palace.com

16. www.restoran.ua

17.www.terrakota.com.ua

18.http://www.itartass-sib.ru