7. Відповідь: а, в

Треба пам’ятати, що НЕП базувався на економічних методах господарювання, принципах матеріального стимулювання та поверненні до ринкових відносин.

(Дод. див.: Кульчицький С. В., Шаповал Ю. І. Новітня історія України. § 14, с.176—178; Турченко Ф. Г., Панченко П. П., Тимченко С. М. Новітня історія України. § 42, с 217).

Відповідь на завдання 8

8. Відповідь: в, г, ж

Микола Олексійович Скрипник (1872—1933) - радянський державний і партійний діяч. В 1927—1933 pp. — народний комісар освіти УСРР. Особливо значні заслуги М. Скрипника у здійсненні політики українізації. 1921—1933 pp. — член ЦК КП(б)У, 1925-1933 pp. - член Політбюро ЦК КП(б)У. У лютому 1933 р. призначений головою Держплану і заступником голови РНК УСРР. В умовах кампанії зі звинувачення в націоналістичних ухилах покінчив життя самогубством. 1990 р. реабілітований.

(Дод. див.: Кульчицький С. В., Шаповал Ю. І. Новітня історія України. § 16, с. 198).

Відповідь на завдання 9

«Шістдесятники» зосередили свою увагу на відродженні національної культури українського народу. Вони пропагували твори українських митців, досліджували «білі плями» вітчизняної історії, ставали на захист рідної мови. Покоління митців — «шістдесятників», які відійшли від шаблонної тематики попередніх часів, помітно вплинуло на літературно-мистецьке життя.

Відповідь на завдання 10

У документі йдеться про переговори делегації УНР з представниками країн Четверного союзу. Автором документа є учасник цих переговорів — член делегації УНР О. Сев-рюк, який вів безпосередньо переговори з Австрійським аристократом графом Черні ним. Він розповідає про намагання голови делегації російського Раднаркому Л. ‘Грецького замінити делегацію УНР на переговорах представниками Народного Секретаріату — радянського уряду УНР. Після раптової відмови Л. Троцького від своїх намірів угоду було підписано. Автор документа пишається тим, що Україна отримала міжнародне визнання. Проте такий опис переговорів та оцінка їх результатів є не повними та об’єктивними.

27 січня (9 лютого) 1918 р. між УНР і Німеччиною та її союзниками було підписано мирний договір. Він засвідчував завершення війни між договірними сторонами без анексій і контрибуцій. Кордони між УНР і Австро-Угорщиною визнавалися за угодами довоєнного часу, а з Польщею планувалося визначити їх під час подальших перемовин на підставі етнографічних узгоджень та з урахуванням побажань населення. Сторони відмовлялися від претензій на відшкодування збитків, спричинених війною, передбачався обмін військовополоненими та поновлення взаємних економічних відносин.

Окрім того, УНР зобов’язалася поставити Німеччині та Австро-Угорщині 60 млн пудів хліба, 2 млн 750 тис пудів м’яса та іншу сільськогосподарську продукцію і промислову сировину. Німеччина й Австро-Угорщина пообіцяли надати Україні сільськогосподарську техніку, вугілля та іншу необхідну для УНР сировину і товари.

На момент підписання договору українська делегація вже знала про захоплення Києва більшовицькими військами. Вона звернулася до країн Четверного союзу з проханням надати Україні збройну допомогу проти експансії з боку радянської Росії. Союзники добре розуміли, що отримати продовольство з України вони зможуть лише за умов окупації її своїми військами. Саме тому Німеччина разом із союзниками поставила перед урядом Росії вимогу вивести радянські збройні формування з України. Більшовицька влада на чолі з В. Леніним, не маючи достатніх сил протистояти німцям, вимушена була підкоритися. Так Центральна Рада, шукаючи порятунку для України від більшовиків, віддала її під окупацію Німеччини та Австро-Угорщини.

ВАРІАНТ 2

Відповіді на завдання 1 —5