1. Відповідь: а

На карті заштриховано територію Північної Буковини, яка ввійшла до складу Австро-Угорщини за Австро-турець-кою конвенцією 1772 р.

(Дод, див.: Кульчицький С. В., Шаповал Ю. І. Новітня історія України. С . 5—7; Турченко Ф. Г. Новітня історія України. С 4—6).

2. Відповідь: в

Дніпрогес було побудовано у роки 1-ї п’ятирічки (10 листопада 1932 р. відбулося урочисте введення в дію). Переїзд вищих партійних установ УСРР з Харкова в Київ, який став столицею України, відбувся у 1934 році. Затвердження нової Конституції УРСР відбулося у січня 1937 р. — в рік найпотужніших масових репресій. Крім того, треба пам’ятати, що назва УСРР проіснувала з 1919 року по січень 1937 року, Акт про незалежність України теж приймала Верховна Рада УРСР.

(Дод. див.: Кульчицький С. В., Шаповал Ю. І. Новітня історія України. С. 220, 246, 251: Турченко Ф. Г. Новітня історія України. С. 263, 290,315).

3. Відповідь: а

Варіанти Б, Г ілюструють події початку XXI ст. Варіант В, зважаючи на транспаранти, належить до радянської доби. Залишається варіант А — перший космонавт незалежної України Л. Каденюк у складі Міжнародного екіпажу на борту космічного корабля «Колумбія» — 1997 р.

(Дод. див.: Кульчицький С, В., Шаповал Ю. І. Новітня історія України. С 309; Турченко Ф. Г., Панченко П. П., Тимченко С. М. Новітня історія України. С. 349).

4. Відповідь: г

Спільною рисою голодних років в Україні були примусові державні хлібозаготівлі, розміри яких перевищували можливості сільського господарства.

(Дод. див.: Кульчицький С. В., Шаповал Ю. І. Новітня історія України. § 13, с . 170-175, § 18, с. 231-235. Кульчицький С. В., Шаповал Ю. І. Новітня історія України. § 8; Турченко Ф. Г. Новітня історія України. § 42, с. 220, § 56. Турченко Ф. Г., Панченко П. П., Тимченко С. М. Новітня історія України. § 14, с 86—88).

5. Відповідь: а

Григоренко Петро Григорович (16.10.1907-21.02.1987) -громадський та військовий діяч, генерал-майор, народився у селі Борисівці (тепер Запорізька область). Служив у Червоній армії, брав участь у Великий Вітчизняній війні. З 1945 р. викладач Військової академії імені Фрунзе (Москва). Виступив з критикою сталінізму та політики М. Хрущова, за що був позбавлений звання, нагород та пенсії і зазнав переслідувань. У травні 1976 року став членом-засновником московської Гельсінкської групи за дотримання прав людини та координував діяльність Української Гельсінкської групи. У листопаді 1977 року виїхав разом з дружиною до США для операції і зустрічі з сином, який емігрував туди раніше. Через кілька місяців його позбавили громадянства і права повернутися на батьківщину. Під час еміграції колишньому генералові пропонували викладати у Вест-Пойнтській військовій академії. Він відповів: «Не можу викладати своїм ворогам. Я радянський — колишній радянський — генерал!». Помер у вигнанні у США 1987 року

(Дод. див.: Кульчицький С. В., Шаповал Ю. І. Новітня історія України. С. 197; Турченко Ф. Г., Панченко П. П., Тимченко С. М. Новітня історія України. С 194).

Відповіді на завдання 6—7