- •1.Поняття Особливої частини Кримінального права, її система і значення.
- •3. Поняття і форми державної зради.
- •4. Шпигунство, поняття і предмет.
- •5.Посягання на життя державного чи громадського діяча.
- •6.Кримінально-правова характеристика та види вбивств
- •Умисне вбивство та його види за чинним кримінальним кодексом.
- •Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
- •9. Умисне вбивство без обтяжуючих обставинах.
- •10. Умисне тяжке тілесне ушкодження
- •Відмінність умисного вбивства і умисного тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть.
- •13. Умисне легке тілесне ушкодження
- •14. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
- •15.Зараження венеричною хворобою
- •16. Незаконне проведення аборту
- •17. Залишення в небезпеці
- •18. Незаконна лікувальна діяльність
- •19. Ненадання допомоги хворому медичному працівнику
- •20. Захоплення заручників
- •21. Незаконне поміщення в психіатричний заклад
- •22. Зґвалтування. Особливо тяжкі наслідки зґвалтування.
- •23. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдуми, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача.
- •24. Порушення недоторканності житла.
- •25. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
- •26. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій.
- •27. Грубе порушення законодавства про працю.
- •28. Порушення авторського права і суміжних прав
- •29. Крадіжка.
- •30. Грабіж. Відмежування грабежу від крадіжки
- •31. Розбій. Відмінність розбою від насильницького грабежу, бандитизму та вимагання.
- •32.Вимагання. Способи вимагання. Відмежування вимагання від розбою та насильницького грабежу
- •Шахрайство. Відмежування шахрайства від крадіжки та грабежу.
- •34. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •35.Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.
- •36.Умисне знищення або пошкодження майна.
- •37. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- •38.Контрабанда. Поняття,склад та види злочину.
- •39.Аналіз складу злочину “ухилення від сплати податків,зборів,інших обов’язкових платежів ”.
- •41. Фіктивне підприємництво. Кваліфікуючі ознаки.
- •42.Шахрайство з фінансовими ресурсами. Відмежування цього злочину від злочинів проти власності
- •43. Розголошення комерційної таємниці.
- •44. Порушення правил охорони вод.
- •45. Незаконна порубка лісу
- •46. Незаконне полювання. Відмежування цього злочину від розкрадання
- •47.Створення злочинної організації. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин
- •48.Бандитизм. Поняття банди, її ознаки
- •50. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
- •50. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •51. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини. Відмежування цього злочину від контрабанди
- •52. Порушення вимог законодавства про охорону праці. Потерпілий від злочину.
- •53. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
- •54. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки
- •55. Незаконне заволодіння транспортним засобом
- •56. Порушення чинних на транспорті правил. Види порушень та їх наслідки.
- •57. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів Стаття 292. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів
- •58. Групове порушення громадського порядку. Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
- •59. Масові заворушення. Відмінність цього злочину від злочину, передбаченого ст.293 кк.
- •60. Поняття,склад та види хуліганства . Відмежування злочину від масових заворушень.
- •61. Наруга над могилою. Види дій.
- •62. Нищення, руйнування чи псування памяток історії або культури. Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури
- •64. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •65. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
- •66. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
- •68. Розголошення державної таємниці. Відмінність цього злочину від державної зради та шпигунства. Стаття 328. Розголошення державної таємниці
- •70. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
- •71. Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів,що підлягають державному експортному контролю.
- •§ 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян
- •73. Наруга над державними символами. Конституція України про шанування її державних символів. Стаття 338. Наруга над державними символами
- •74. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або
- •75. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча. Поняття громадського чи державного діяча як потерпілого. Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
- •79. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.
- •80. Стаття 19 Конституції України про підстави, межі та способи діяльності службових осіб
- •81. Зловживання владою або службовим становищем.
- •82. Перевищення влади або службових повноважень.
- •83. Службове підроблення
- •84. Службова недбалість. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •85. Одержання хабара. Характеристика діяння
- •86. Незаконне збагачення
- •88. Пропозиція хабара або комерційного підкупу.
- •89. Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою.
- •90. Порушення права на захист
- •91. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя.
- •92. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
- •93. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
- •94. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
- •95. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
- •96. Втеча з місця позбавлення волі або з під варти
- •97. Непокора. Відмежування цього злочину від невиконання наказу Стаття 402. Непокора
- •Стаття 403. Невиконання наказу
- •2. Відмова від несення обов'язків військової служби — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Відмінність умисного вбивства і умисного тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть.
Умисле тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, має місце тоді, коли в результаті діяння настає смерть потерпілого. Особливістю цього кваліфікованого виду умисного тяжкого тілесного ушкодження є те, що у ньому присутні два суспільно небезпечні наслідки (первинний - тяжкі тілесні ушкодження і похідний - смерть), психічне ставлення до яких з боку винного є різним. До заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження він ставиться умисно, а до настання смерті потерпілого від такого ушкодження - необережно. При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного. Якщо ж таке усвідомлення відсутнє, вчинене слід кваліфікувати як вбивство через необережність.На практиці особливу складність становить відмежування умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного вбивства. Для відмежування умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, слід ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер І локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, попередню поведінку винного і потерпілого, їхні взаємовідносини.Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, у випадку ж заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, ставлення до настання смерті проявляється в необережності.Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що пройшов з моменту нанесення ушкоджень і до смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
12. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину,-карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.2. ТІ самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій,-караються позбавленням волі від трьох до п'яти років.1. Об'єктом злочину є здоров'я особи.2. Об'єктивну його сторону характеризують: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки у вигляді середньої тяжкості тілесного ушкодження; 3) причинний зв'язок між зазначеними діянням та наслідками.Як випливає з ч. 1 ст. 122, умисним середньої тяжкості тілесним ушкодженням визнається умисне тілесне ушкодження, яке:1) не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121, але при цьому 2) є таким, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.Злочин вважається закінченим з моменту настання вказаних у ч. 1 ст. 122 наслідків.Тривалим слід вважати розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більш як 21 день),Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину розуміється втрата загальної працездатності від 10% до 33% включно. Стійка втрата працездатності на одну третину працездатності або більше є ознакою тяжкого тілесного ушкодження і її спричинення в результаті умисного тілесного ушкодження слід кваліфікувати за ст. 121. Втрата загальної працездатності до 10% визнається незначною стійкою втратою працездатності і є ознакою умисного легкого тілесного ушкодження, відповідальність за яке встановлено ч. 2 ст. 125. Відсоток втрати працездатності визначається судово-медичною експертизою.3. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Найчастіше умисел має н сконкретизований характер. Якщо умисел винного був спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а результатом його дій стало заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вчинене слід визнавати замахом ка заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження і кваліфікувати за відповідними частинами ст. ст. 15 і 121.Мотив цього діяння не мис значення для його кваліфікації. Мета умисного заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження впливає на кваліфікацію діяння у двох випадках - коли нею є:1) залякування потерпілого або його родичів, 2) їх примус до певних дій (ч 2 ст. 121). Водночас встановлення мотиву і мети при вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження є обов'язковим, оскільки у ряді випадків наявність певних мотиву чи мети є підставою для кваліфікації такого діяння за іншими статтями КК (наприклад, за наявності відповідного мотиву такі тілесні ушкодження підлягають Кваліфікації за ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 350, ч. 2 ст. 3?7, ч. 2 ст. 398). Кваліфікувати дії винних у таких випадках ще й за ч. 1 ст. 122 не потрібно.5. Кваліфікованими видами умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження (ч. 2 ст. 121) є вчинення Його з метою: 1) залякування потерпілого або його родичів; 2) їх примусу до певних дій.Залякування у складі цього злочину за своїм змістом є близьким до залякування у складі умисного тяжкого тілесного ушкодження, передбаченого ч. 2 ст. 121 (про його поняття див. коментар до ст. 121).Особливістю цієї ознаки при заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження є те, що залякування спрямовується, крім потерпілого, лише на його родичів, у той час, коли при вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження воно спрямовується проти будь-яких інших осіб. Крім того, особливістю залякування при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 122, є те, що воно не охоплює собою дій, які утворюють примус потерпілого чи його родичіа до певних дій. Ця ознака як кваліфікуюча умисне середньої тяжкості тілесних ушкоджень виділена окремо у ч. 2 ст. 122, тоді як у ч. 2 ст. 121 вона не передбачена,У складі злочину, передбаченого ч. 2 ст 122, примус означає домагання від потерпілого або його родичів вчинення або утримання від вчинення певних дій шляхом заподіяння потерпілому умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження. Якщо в результаті примусу потерпілим або його родичем було вчинено діяння, яке містить ознаки злочину, його слід оцінювати з урахуванням положень ст. 40.Такий примус, якщо він поєднаний з вимогою щодо потерпілого або його родичів - передати чуже майно чи право на майно або вчинити будь-які дії майнового характеру; припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю; виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання - слід кваліфікувати, відповідно, за ч. З ст. 189, ч. З ст. 206, ч. З ст. 355.Під родичами у цій статті слід розуміти не лише близьких родичів (поняття яких розкрито в коментарі до ст. 115), а й інших родичів потерпілого. Постанова ПВС "Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини" № 1 від 1 квітня 1994 p. (п. 26).