- •1.Поняття Особливої частини Кримінального права, її система і значення.
- •3. Поняття і форми державної зради.
- •4. Шпигунство, поняття і предмет.
- •5.Посягання на життя державного чи громадського діяча.
- •6.Кримінально-правова характеристика та види вбивств
- •Умисне вбивство та його види за чинним кримінальним кодексом.
- •Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
- •9. Умисне вбивство без обтяжуючих обставинах.
- •10. Умисне тяжке тілесне ушкодження
- •Відмінність умисного вбивства і умисного тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть.
- •13. Умисне легке тілесне ушкодження
- •14. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
- •15.Зараження венеричною хворобою
- •16. Незаконне проведення аборту
- •17. Залишення в небезпеці
- •18. Незаконна лікувальна діяльність
- •19. Ненадання допомоги хворому медичному працівнику
- •20. Захоплення заручників
- •21. Незаконне поміщення в психіатричний заклад
- •22. Зґвалтування. Особливо тяжкі наслідки зґвалтування.
- •23. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдуми, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача.
- •24. Порушення недоторканності житла.
- •25. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
- •26. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій.
- •27. Грубе порушення законодавства про працю.
- •28. Порушення авторського права і суміжних прав
- •29. Крадіжка.
- •30. Грабіж. Відмежування грабежу від крадіжки
- •31. Розбій. Відмінність розбою від насильницького грабежу, бандитизму та вимагання.
- •32.Вимагання. Способи вимагання. Відмежування вимагання від розбою та насильницького грабежу
- •Шахрайство. Відмежування шахрайства від крадіжки та грабежу.
- •34. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •35.Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.
- •36.Умисне знищення або пошкодження майна.
- •37. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- •38.Контрабанда. Поняття,склад та види злочину.
- •39.Аналіз складу злочину “ухилення від сплати податків,зборів,інших обов’язкових платежів ”.
- •41. Фіктивне підприємництво. Кваліфікуючі ознаки.
- •42.Шахрайство з фінансовими ресурсами. Відмежування цього злочину від злочинів проти власності
- •43. Розголошення комерційної таємниці.
- •44. Порушення правил охорони вод.
- •45. Незаконна порубка лісу
- •46. Незаконне полювання. Відмежування цього злочину від розкрадання
- •47.Створення злочинної організації. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин
- •48.Бандитизм. Поняття банди, її ознаки
- •50. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
- •50. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •51. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини. Відмежування цього злочину від контрабанди
- •52. Порушення вимог законодавства про охорону праці. Потерпілий від злочину.
- •53. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
- •54. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки
- •55. Незаконне заволодіння транспортним засобом
- •56. Порушення чинних на транспорті правил. Види порушень та їх наслідки.
- •57. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів Стаття 292. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів
- •58. Групове порушення громадського порядку. Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
- •59. Масові заворушення. Відмінність цього злочину від злочину, передбаченого ст.293 кк.
- •60. Поняття,склад та види хуліганства . Відмежування злочину від масових заворушень.
- •61. Наруга над могилою. Види дій.
- •62. Нищення, руйнування чи псування памяток історії або культури. Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури
- •64. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •65. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
- •66. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
- •68. Розголошення державної таємниці. Відмінність цього злочину від державної зради та шпигунства. Стаття 328. Розголошення державної таємниці
- •70. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
- •71. Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів,що підлягають державному експортному контролю.
- •§ 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян
- •73. Наруга над державними символами. Конституція України про шанування її державних символів. Стаття 338. Наруга над державними символами
- •74. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або
- •75. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча. Поняття громадського чи державного діяча як потерпілого. Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
- •79. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.
- •80. Стаття 19 Конституції України про підстави, межі та способи діяльності службових осіб
- •81. Зловживання владою або службовим становищем.
- •82. Перевищення влади або службових повноважень.
- •83. Службове підроблення
- •84. Службова недбалість. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •85. Одержання хабара. Характеристика діяння
- •86. Незаконне збагачення
- •88. Пропозиція хабара або комерційного підкупу.
- •89. Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою.
- •90. Порушення права на захист
- •91. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя.
- •92. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
- •93. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
- •94. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
- •95. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
- •96. Втеча з місця позбавлення волі або з під варти
- •97. Непокора. Відмежування цього злочину від невиконання наказу Стаття 402. Непокора
- •Стаття 403. Невиконання наказу
- •2. Відмова від несення обов'язків військової служби — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
18. Незаконна лікувальна діяльність
Заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого,-карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є життя або здоров'я особи, а його додатковим обов'язковим об'єктом - порядок подання громадянам .якісної та кваліфікованої медичної Допомоги2. Об'єктивна сторона злочину виражається у занятті особою, яка не має належної медичної освіти, лікувальною діяльністю як професією, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.Заняття лікувальною діяльністю означає такі дії, як огляд хворого, встановлення діагнозу, консультування, призначення до вживання ліків, визначення засобів, методів і прийомів впливу на організм людини, проведення процедур, хірургічне втручання тощо. При цьому не обов'язково, щоб лікувальна діяльність здійснювалась особою тривалий період і була. для неї джерелом існування. Проте незаконне заняття лікувальною діяльністю як підприємницькою у разі отримання доходу у великих розмірах кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 138 і ч.1 ст. 202.У разі, якщо незаконна лікувальна діяльність здійснюється забороненими методами чи засобами, вчинене підлягає кваліфікації за ст. 138 і додатково, залежно від конкретного забороненого методу чи засобу, за ст. ст. 141, 142, 143, 152 чи 155, 314, 315, 324 тощо.Злочин вважається закінченим з моменту настання тяжких наслідків для хворого. Під тяжкими наслідками слід розуміти спричинення смерті, заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження. При цьому під хворим розуміється не тільки особа, яка насправді має певне захворювання, а й будь-яка інша особа, яка звернулась до винного тому, що сама вважала себе хворою або її вважали хворою батьки, опікуни тощо. Для інкримінування особі ст. 138 необхідно довести, що вказані суспільне небезпечні наслідки перебувають у причинному зв'язку з незаконним лікарюванням. Заняття медичною практикою особою, яка не має належної медичної освіти, без отримання ліцензії на такий вид підприємництва, що не мало своїм наслідком тяжких наслідків для потерпілого, тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 164 КАП. Проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти, кваліфікується за ст. 134.3. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку І не має належної медичної освіти.Згідно із законодавством про охорону здоров'я лікувальною діяльністю можуть займатись особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Отже, особами, які мають належну медичну освіту, відповідно до ст. 138 є особи, які отримали у встановленому порядку один із належних документів: а) диплом про медичну освіту, виданий державними вищими навчальними закладами різного рівня акредитації або такими, що до них прирівняні; б) свідоцтво (довідку) про підвищення кваліфікації за останні 5 років, видане державними вищими навчальними закладами різного рівня акредитації, науковими закладами, закладами підвищення кваліфікації І перепідготовки кадрів або такими, що до них прирівняні; в) свідоцтво про присвоєння (підвищення) відповідної кваліфікаційної категорії; г) сертифікат про присвоєння звання лікаря-спеціаліста; д) атестаційно-експертний висновок Української асоціації народної медицини. Особи, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, допускаються до професійної діяльності, у т.ч. на підприємницьких засадах, після перевірки Їх кваліфікації.До осіб, які мають належну медичну освіту, відповідно до законодавства про охорону здоров'я прирівнюються особи без спеціальної освіти, які здійснюють діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини, але тільки за сукупності таких умов: 1) володіння певним обсягом професійних знань та вмінь в галузі народної та нетрадиційної медицини, що засвідчується свідоцтвом, атестатом, дипломом, іншим документом, виданим МОЗ України чи Українською асоціацією народної медицини); 2) отримання дозволу на таку діяльність в установленому порядку; 3) здійснення її. під контролем лікаря.Право лікарювання у межах, визначених законодавством про охорону здоров'я, мають такі представники медичного персоналу, як лікар, фельдшер, акушер, медична сестра. Медичною практикою дозволяється займатись лише за спеціальністю, визначеною у сертифікаті або посвідченні про спеціалізацію, за переліками відповідних медичних спеціальностей, які затверджуються МОЗ. Якщо особи бажають застосувати методи, не передбачені кваліфікаційними вимогами певної спеціальності, але дозволені у медичній практиці для лікарів або середнього медичного персоналу, до документів, які подаються для отримання ліцензії на заняття медичною практикою, додаються посвідчення про опанування такими методами в закладах, яким надано право видавати посвідчення до диплома певної спеціальності державного зразка.Медичних працівників, які займаються лікувальною діяльністю не відповідно до документально посвідченої спеціальності, у контексті відповідальності за ст. 138 також слід визнавати особами, які не мають належної медичної освіти. Не є суб'єктом цього злочину, наприклад, медична сестра, яка за плату робить призначену хворому медичну маніпуляцію, або лікар-окуліст, який за плату оглядає хворого і рекомендує йому окуляри. Якщо ці медичні послуги надаються в державному чи комунальному закладі охорони здоров'я, то незаконна вимога їх оплати може бути кваліфікована за ч. 1 ст. 184,Якщо особа з належною медичною освітою займається проведенням розрахованих на масову аудиторію лікувальних сеансів, Інших аналогічних заходів з використанням гіпнозу чи інших методів психічного або біоенергетичного впливу без отримання на такий вид медичної практики спеціального дозволу МОЗ, то вчинене, за наявності інших ознак, має кваліфікуватися за ст. 142.4. Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням до наслідків і характеризується необережністю.