- •1.Поняття Особливої частини Кримінального права, її система і значення.
- •3. Поняття і форми державної зради.
- •4. Шпигунство, поняття і предмет.
- •5.Посягання на життя державного чи громадського діяча.
- •6.Кримінально-правова характеристика та види вбивств
- •Умисне вбивство та його види за чинним кримінальним кодексом.
- •Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
- •9. Умисне вбивство без обтяжуючих обставинах.
- •10. Умисне тяжке тілесне ушкодження
- •Відмінність умисного вбивства і умисного тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть.
- •13. Умисне легке тілесне ушкодження
- •14. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
- •15.Зараження венеричною хворобою
- •16. Незаконне проведення аборту
- •17. Залишення в небезпеці
- •18. Незаконна лікувальна діяльність
- •19. Ненадання допомоги хворому медичному працівнику
- •20. Захоплення заручників
- •21. Незаконне поміщення в психіатричний заклад
- •22. Зґвалтування. Особливо тяжкі наслідки зґвалтування.
- •23. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдуми, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача.
- •24. Порушення недоторканності житла.
- •25. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
- •26. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій.
- •27. Грубе порушення законодавства про працю.
- •28. Порушення авторського права і суміжних прав
- •29. Крадіжка.
- •30. Грабіж. Відмежування грабежу від крадіжки
- •31. Розбій. Відмінність розбою від насильницького грабежу, бандитизму та вимагання.
- •32.Вимагання. Способи вимагання. Відмежування вимагання від розбою та насильницького грабежу
- •Шахрайство. Відмежування шахрайства від крадіжки та грабежу.
- •34. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •35.Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.
- •36.Умисне знищення або пошкодження майна.
- •37. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- •38.Контрабанда. Поняття,склад та види злочину.
- •39.Аналіз складу злочину “ухилення від сплати податків,зборів,інших обов’язкових платежів ”.
- •41. Фіктивне підприємництво. Кваліфікуючі ознаки.
- •42.Шахрайство з фінансовими ресурсами. Відмежування цього злочину від злочинів проти власності
- •43. Розголошення комерційної таємниці.
- •44. Порушення правил охорони вод.
- •45. Незаконна порубка лісу
- •46. Незаконне полювання. Відмежування цього злочину від розкрадання
- •47.Створення злочинної організації. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин
- •48.Бандитизм. Поняття банди, її ознаки
- •50. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
- •50. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •51. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини. Відмежування цього злочину від контрабанди
- •52. Порушення вимог законодавства про охорону праці. Потерпілий від злочину.
- •53. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
- •54. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки
- •55. Незаконне заволодіння транспортним засобом
- •56. Порушення чинних на транспорті правил. Види порушень та їх наслідки.
- •57. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів Стаття 292. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів
- •58. Групове порушення громадського порядку. Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
- •59. Масові заворушення. Відмінність цього злочину від злочину, передбаченого ст.293 кк.
- •60. Поняття,склад та види хуліганства . Відмежування злочину від масових заворушень.
- •61. Наруга над могилою. Види дій.
- •62. Нищення, руйнування чи псування памяток історії або культури. Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури
- •64. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •65. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
- •66. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
- •68. Розголошення державної таємниці. Відмінність цього злочину від державної зради та шпигунства. Стаття 328. Розголошення державної таємниці
- •70. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
- •71. Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів,що підлягають державному експортному контролю.
- •§ 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян
- •73. Наруга над державними символами. Конституція України про шанування її державних символів. Стаття 338. Наруга над державними символами
- •74. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або
- •75. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча. Поняття громадського чи державного діяча як потерпілого. Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
- •79. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.
- •80. Стаття 19 Конституції України про підстави, межі та способи діяльності службових осіб
- •81. Зловживання владою або службовим становищем.
- •82. Перевищення влади або службових повноважень.
- •83. Службове підроблення
- •84. Службова недбалість. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •85. Одержання хабара. Характеристика діяння
- •86. Незаконне збагачення
- •88. Пропозиція хабара або комерційного підкупу.
- •89. Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою.
- •90. Порушення права на захист
- •91. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя.
- •92. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
- •93. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
- •94. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
- •95. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
- •96. Втеча з місця позбавлення волі або з під варти
- •97. Непокора. Відмежування цього злочину від невиконання наказу Стаття 402. Непокора
- •Стаття 403. Невиконання наказу
- •2. Відмова від несення обов'язків військової служби — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
93. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо захисника чи представника особи, а також щодо їх близьких родичів у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги,-карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Умисне заподіяння захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги,-карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Умисне заподіяння тим самим особам у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, тяжкого тілесного ушкодження -карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
1 Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя, який забезпечує діяльність захисника чи представника особи щодо надання ними правової допомоги. Додатковим обов'язковим його об'єктом виступає психічна та фізична недоторканність особи, а додатковим факультативним - її здоров'я.
2. Потерпілими від злочину можуть бути: 1) захисник; 2) представник особи; 3) їх близькі родичі. До числа близьких родичів належать: батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки.
Представник особи (представник за законом) - це особа, яка відповідно до закону представляє в суді інтереси сторони чи третьої особи у цивільній, господарській, кримінальній чи адміністративній справі.
Коло осіб, які можуть бути представниками особи у суді, підстави і порядок їх участі у справі та їх повноваження передбачаються відповідним процесуальним законом і визначаються категорією судової справи Представниками сторін і третіх осіб, крім представниківза законом, можуть бути також адвокати.
Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі. Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні, та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених КПК, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.
3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні суспільне небезпечних дій чи бездіяльності і може виражатися у: 1) погрозі вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна вказаних потерпілих; 2) умисному заподіянні цим особам легкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження; 3) умисному заподіянні їм тяжкого тілесного ушкодження. Зазначені діяння можуть бути вчинені до здійснення захисником або представником особи діяльності, пов'язаної з наданням правової допомоги, під час або після її здійснення.
Погроза вбивством має бути конкретною і реальною. Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які у кожному випадку є різними. При визначенні реальності погрози значення має з'ясування форми, характеру, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим тощо. Особливе значення при цьому має сприйняття погрози самим потерпілим, а також і присутніми при цьому іншими особами.
Погроза знищення майна полягає в залякуванні негайно або в майбутньому знищити певне майно, яке є для винного чужим.
Погроза вбивством потребує самостійної кваліфікації за ч. 2 ст. 129 лише у разі, коли вона вчиняється членом організованої групи. У всіх інших випадках її вчинення щодо захисника, представника особи чи їх близьких родичів вона підлягає кваліфікації лише за ч. 1 ст. 398.
Тілесні ушкодження - це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та Їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів. У першому випадку йдеться про легке тілесне ушкодження, що не спричинило таких наслідків, як короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності. Таким тілесним ушкодженням є ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів (синець, подряпина тощо).
Легке тілесне ушкодження другого виду характеризується тим, що при його заподіянні потерпілому спричиняються короткочасний розлад здоров'я або незначна стійка втрата працездатності. Короткочасним слід вважати розлад здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більш як три тижні (21 день). Під незначною стійкою втратою працездатності слід розуміти втрату загальної працездатності до 10%.
тяжким тілесним ушкодженням є тілесне ушкодження: 1) небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило 2) втрату будь-якого органа або його функцій; 3) психічну хворобу; 4) інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину; 5) переривання вагітності; 6) непоправне знівечення обличчя.
До небезпечних для життя ушкоджень належать: а) ті, що проникають у черепну порожнину, у т.ч, без ушкодження мозку; б) відкриті й закриті переломи кісток склепіння та основи черепа, за винятком кісток лицевого скелета та ізольованої тріщини тільки зовнішньої пластинки склепіння черепа; в) забиття головного мозку тяжкого ступеня як зі здавленням, так і без здавлення головного мозку; забиття головного мозку середньої тяжкості за наявності симптомів ураження стовбурної ділянки.
Умисні середньої тяжкості: Тривалим слід вважати розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більш як 21 день), Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину розуміється втрата загальної працездатності від 10% до 33% включно.
Заподіяння захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, легких, середньої тяжкості, а також тяжких тілесних ушкоджень повністю охоплюється відповідно ч ч. 2 і 3 ст. 398 і додаткової кваліфікації за ст ст. 122, 125 і 121 не потребує. Це не стосується умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого за обтяжуючих цей злочин обставин, яке слід кваліфікувати за ч. З ст. 398 та ч. 2 ст. 121.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 398, вважається закінченим з моменту висловлення погрози і сприйняття її потерпілим, а злочин, передбачений ч. ч 2 і 3 цієї статті, - з моменту заподіяння відповідних тілесних ушкоджень.
4. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 398, а також умисного заподіяння потерпілому легких тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 398) може бути осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а суб'єктом заподіяння умисного середньої тяжкості (ч. 2 ст. 398) і тяжкого тілесного ушкодження (ч. З ст. 398) - 14-річного віку
5, Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою умислу винного є усвідомлення ним соціального статусу потерпілого, а також зв'язку дій винного з діяльністю потерпілого, пов'язаною з наданням ним або його близьким родичем правової допомоги. Мотивами вчинення злочину можуть бути тільки два: бажання припинити певні дії захисника чи представника особи або помста за їх діяльність.