- •1.Поняття Особливої частини Кримінального права, її система і значення.
- •3. Поняття і форми державної зради.
- •4. Шпигунство, поняття і предмет.
- •5.Посягання на життя державного чи громадського діяча.
- •6.Кримінально-правова характеристика та види вбивств
- •Умисне вбивство та його види за чинним кримінальним кодексом.
- •Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
- •9. Умисне вбивство без обтяжуючих обставинах.
- •10. Умисне тяжке тілесне ушкодження
- •Відмінність умисного вбивства і умисного тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть.
- •13. Умисне легке тілесне ушкодження
- •14. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
- •15.Зараження венеричною хворобою
- •16. Незаконне проведення аборту
- •17. Залишення в небезпеці
- •18. Незаконна лікувальна діяльність
- •19. Ненадання допомоги хворому медичному працівнику
- •20. Захоплення заручників
- •21. Незаконне поміщення в психіатричний заклад
- •22. Зґвалтування. Особливо тяжкі наслідки зґвалтування.
- •23. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдуми, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача.
- •24. Порушення недоторканності житла.
- •25. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
- •26. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій.
- •27. Грубе порушення законодавства про працю.
- •28. Порушення авторського права і суміжних прав
- •29. Крадіжка.
- •30. Грабіж. Відмежування грабежу від крадіжки
- •31. Розбій. Відмінність розбою від насильницького грабежу, бандитизму та вимагання.
- •32.Вимагання. Способи вимагання. Відмежування вимагання від розбою та насильницького грабежу
- •Шахрайство. Відмежування шахрайства від крадіжки та грабежу.
- •34. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •35.Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.
- •36.Умисне знищення або пошкодження майна.
- •37. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- •38.Контрабанда. Поняття,склад та види злочину.
- •39.Аналіз складу злочину “ухилення від сплати податків,зборів,інших обов’язкових платежів ”.
- •41. Фіктивне підприємництво. Кваліфікуючі ознаки.
- •42.Шахрайство з фінансовими ресурсами. Відмежування цього злочину від злочинів проти власності
- •43. Розголошення комерційної таємниці.
- •44. Порушення правил охорони вод.
- •45. Незаконна порубка лісу
- •46. Незаконне полювання. Відмежування цього злочину від розкрадання
- •47.Створення злочинної організації. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин
- •48.Бандитизм. Поняття банди, її ознаки
- •50. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
- •50. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •51. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини. Відмежування цього злочину від контрабанди
- •52. Порушення вимог законодавства про охорону праці. Потерпілий від злочину.
- •53. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
- •54. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки
- •55. Незаконне заволодіння транспортним засобом
- •56. Порушення чинних на транспорті правил. Види порушень та їх наслідки.
- •57. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів Стаття 292. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів
- •58. Групове порушення громадського порядку. Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
- •59. Масові заворушення. Відмінність цього злочину від злочину, передбаченого ст.293 кк.
- •60. Поняття,склад та види хуліганства . Відмежування злочину від масових заворушень.
- •61. Наруга над могилою. Види дій.
- •62. Нищення, руйнування чи псування памяток історії або культури. Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури
- •64. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •65. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
- •66. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
- •68. Розголошення державної таємниці. Відмінність цього злочину від державної зради та шпигунства. Стаття 328. Розголошення державної таємниці
- •70. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
- •71. Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів,що підлягають державному експортному контролю.
- •§ 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян
- •73. Наруга над державними символами. Конституція України про шанування її державних символів. Стаття 338. Наруга над державними символами
- •74. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або
- •75. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча. Поняття громадського чи державного діяча як потерпілого. Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
- •79. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.
- •80. Стаття 19 Конституції України про підстави, межі та способи діяльності службових осіб
- •81. Зловживання владою або службовим становищем.
- •82. Перевищення влади або службових повноважень.
- •83. Службове підроблення
- •84. Службова недбалість. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •85. Одержання хабара. Характеристика діяння
- •86. Незаконне збагачення
- •88. Пропозиція хабара або комерційного підкупу.
- •89. Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою.
- •90. Порушення права на захист
- •91. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя.
- •92. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
- •93. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
- •94. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
- •95. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
- •96. Втеча з місця позбавлення волі або з під варти
- •97. Непокора. Відмежування цього злочину від невиконання наказу Стаття 402. Непокора
- •Стаття 403. Невиконання наказу
- •2. Відмова від несення обов'язків військової служби — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
36.Умисне знищення або пошкодження майна.
Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах,-карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи Іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є право власності. Додатковими факультативними об'єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини. 2. Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна. Тобто, коли такий вид майна є ознакою іншого самостій-ного складу злочину або знищення чи пошкодження майна є способом вчинення більш тяжкого злочину У разі конкуренції ст. 194 і відповідної норми КАП, яка передбачає відповідальність за умисне знищення (зруйнування), пошкодження (зіпсуття) майна, слід керуватися правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 9 КАП.Предметом знищення чи пошкодження у злочині, передбаченому ст. 194, може бути тільки чуже майно.. Для кваліфікації діяння за ст. 194 не має значення, кому саме і за правом якої форми власності (державної, колективної, приватної тощо) належить майно, яке є предметом знищення чи пошкодження. Знищення чи пошкодження власного майна, у тому числі майна, яке є спільною власністю винного та інших осіб, не утворює складу цього злочину.Знищення або пошкодження особою майна, яке було предметом вчиненого нею викрадення, кваліфікується тільки як викрадення. Кваліфікація дій винної особи за сукупністю злочинів, які полягають у викраденні майна, і злочинів, які полягають у його умисному знищенні чи пошкодженні, можлива лише у разі їх реальної сукупності (наприклад, це може мати місце у разі, коли знищення чи пошкодження майна є способом готування до його викрадення, або коли викрадення майна супроводжується знищенням чи пошкодженням майна, яке є частиною того майна, що викрадається).3. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільне небезпечними діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо). Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 194. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.Якщо знищення чи пошкодження майна є ознакою іншого злочину, то такі дії, за загальним правилом, кваліфікуються за статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин. Додатково кваліфікувати їх ще й за ст. 194 необхідно лише у випадках, якщо зазначені дії вчинювались способом чи спричинили суспільно небезпечні наслідки, які не враховані у статті, що передбачає відповідальність за такий злочин. Такою (за ч. 2 ст. 355 та ч. 2 ст. 194), наприклад, має бути правова оцінка дій, які виразились у примушуванні до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, поєднаному з пошкодженням чи знищенням майна шляхом вибуху, підпалу чи іншим загальнонебезпечним способом.Термінологічна конструкція "знищення або пошкодження" передбачає як вчинення певного роду діяння, так і настання відповідних суспільне небезпечних наслідків. При цьому наслідки мають головне значення, оскільки саме з ними закон пов'язує момент закінчення злочину,Знищення майна - це доведення майна до повної непридатності щодо його цільового призначення. Внаслідок знищення майно перестає існувати або повністю втрачає свою цінність.Пошкодженням майна визнається погіршення якості, зменшення цінності речі або доведення речі на якийсь час у непридатний за ЇЇ цільовим призначенням стан.У випадках, коли для вирішення питання про те, чи втрачено внаслідок вчиненого діяння можливість використання майна за цільовим призначенням або наскільки зменшилась його цінність, потрібні спеціальні знання, необхідно призначати відповідну експертизу.За своєю конструкцією склад злочину, передбачений ст. 194, є матеріальним. Обов'язковими ознаками його об'єктивної сторони є заподіяння цим діянням великої шкоди і причинний зв'язок між діянням та заподіяною шкодою.Шкода у великих розмірах- ознака оціночна. Вирішення питання про те, чи є заподіяна шкода великою, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи (вартості майна, обсягу, кількості предметів, значущості його для власника, матеріального становища потерпілого тощо). Виходячи із законодавчого визначення значної шкоди як кваліфікуючої ознаки у ряді інших злочинів проти власності (п. 2 примітки до ст. 185), видається, що шкода у великому розмірі у складі умисного знищення або пошкодження майна може бути визнана тоді, коли цим злочином спричинено матеріальні збитки приблизно на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.Визначення розміру шкоди знищеного чи пошкодженого майна кремих видів здійснюється за таксами, встановленими відповідними нормативно-правовими актами. В окремих випадках розмір шкоди може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи. При визначенні розміру шкоди враховуються лише реальні матеріальні збитки. Упущена вигода до уваги братися не повинна.На відміну від злочину, передбаченого ст. 194, умисне знищення чи пошкодження окремих спеціальних видів майна утворює склад відповідного злочину незалежно від розміру заподіяної такими діями шкоди (наприклад, це стосується Державного Прапора України та Державного Герба України (ст. 338), офіційних документів, штампів та печаток (ст. 357), майна службової особи або громадянина, який виконує громадський обов'язок, судді, народного засідателя, присяжного, захисника, представника особи та їх близьких родичів (ст. ст. 352, 378, 399), військового майна (ст. 411)).Цей злочин є закінченим з моменту, коли чуже майно пошкоджено або знищено і шкода від цього є великою.4. Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного (ч. 1 ст. 194) або 14-річного (ч. 2 ст. 194) віку.Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за ст. ст. 364 (423) або 365 (424).5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.У разі знищення чи пошкодження майна загальнонебезпечним способом винний передбачав, що він завдає чи може завдати фізичної шкоди людям, а так само знищити чи пошкодити майно інших фізичних чи юридичних осіб, крім майна, на яке вчинюється посягання, або може і повинен це передбачати.Стосовно таких наслідків, як загибель людей чи інші тяжкі наслідки, психічне ставлення винної особи може характеризуватись як умисною, так і необережною формою вини. У тих випадках, коли внаслідок умисного знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом "потерпілому з необережності було заподіяно смерть, вчинене слід кваліфікувати тільки за ч. 2 ст. 194. Якщо ж винний передбачав і бажав або свідомо допускав настання цих наслідків, його дії мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194 і відповідною частиною ст. 115.Мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як диверсія (ст. 113), вимагання (ст.189), терористичний акт (ст. 258), масові заворушення (ст. 294).Якщо винний знищує чи пошкоджує спеціальний вид майна, відповідальність за знищення чи пошкодження якого передбачена окремою статтею КК. вважаючи при цьому, що він посягає на майно не спеціального виду, його дії слід кваліфікувати за спрямованістю умислу - як замах на умисне знищення чи пошкодження чужого майна (за ст. ст. 15 і 194). Якщо ж винний вважає, що ним знищується чи пошкоджується майно спеціального виду, яке перебуває під спеціальною охороною кримінального закону, а насправді воно таким не є, відповідальність настає за замах на знищення чи пошкодження спеціального виду чужого майна.б. Кваліфікуючими ознаками умисного знищення або пошкодження майна є: 1) вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або 2) заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, або 3) спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків.Про поняття підпал і вибух див. коментар до ст. 113 . Умисним знищенням або пошкодженням майна шляхом підпалу є знищення або пошкодження цього майна вогнем у випадках, коли . створюється загроза життю чи здоров'ю людей або загроза заподіяння значних матеріальних збитків (коли такий підпал є загальнонебезпечним). Тому умисне знищення або пошкодження майна вогнем, яке не створювало такої загрози (наприклад, спалення у печі), не може розглядатися як кваліфікуюча цей злочин ознака і тягневідповідальність за ч. 1 ст. 194.Якщо внаслідок підпалу чи дій, спрямованих на його вчинення, майно не було знищено чи пошкоджено з причин, що не залежали від волі винного, вчинене повинно розглядатися як замах на знищення або пошкодження майна шляхом підпалу.Під іншим зогальнонебезпечним способом розуміється будьякий інший, крім підпалу та вибуху, спосіб знищення або пошкодження майна, внаслідок якого створюється небезпека життю чи здоров'ю багатьох людей, заподіяння шкоди багатьом матеріальним об'єктам тощо (затоплення, поміщення у воду дроту високовольтної лінії електропередач, застосування сильнодіючої отрути для отруєння домашніх тварин, забруднення парку, пляжу чи іншої місцевості небезпечними відходами, організація катастрофи тощо). Загальнонебезпечність способу знищення чи пошкодження майна визначається з урахуванням факту створення небезпеки для життя чи здоров'я громадян, властивостей майна, якому заподіюється шкода, засобів знищення чи пошкодження, місця вчинення діяння.Майнова шкода в особливо великих розмірах, як і майнова шкода у великих розмірах - ознаки оціночні. З урахуванням законодавчих критеріїв визначення значної шкоди, великого і особливо великого розміру у складах злочинів проти власності, передбачених ст. ст. 185-191, можна зробити висновок, що майнова шкода в особливо великих розмірах у складі умисного знищення або пошкодження майна матиме місце у разі, коли такими діями заподіяно майнову шкоду приблизно на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.До майнової шкоди в особливо великих розмірах внаслідок знищення або пошкодження чужого майна судова практика відносить зокрема загибель великої кількості худоби, спричинення інших особливо великих матеріальних збитків.До умисного знищення або пошкодження майна, що спричинило загибель людей, належать випадки вчинення такого діяння, внаслідок якого сталася смерть хоча б однієї особи.Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти, зокрема, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній або кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом та більше особам, залишення людей без житла або засобів до існування, виведення з ладу повністю або на тривалий час важливих споруд, техніки, тривалеприпинення або дезорганізацію роботи підприємства, установи, організації тощо. Питання про те, що слід розуміти під іншими тяжкими наслідками, вирішується у кожному конкретному випадку стосовно конкретних обставин справи.Оскільки таке поняття, як "тяжкі наслідки", застосовується у багатьох основних та у кваліфікованих складах злочинів, то під час кваліфікації злочину за ст. 194 слід ретельно досліджувати питання про відмежування цього злочину від інших, суміжних з ним за ознаками об'єктивної сторони, та про необхідність кваліфікації за сукупністю.7. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, поєднане з викраденням, коли знищення чи пошкодження майна, наприклад, є способом готування до викрадення іншого (пошкоджуються двері чи стіна приміщення, розбивається скло автомобіля, пошкоджуються засоби системи сигналізації), або здійснюється з метою знешкодити докази вчиненого викрадення, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів - як корисливий злочин проти власності (залежно від способу) і злочин, передбачений ст. 194. Якщо ж особа знищує раніше викрадене нею майно, ці дії кваліфікуються тільки як викрадення, оскільки на момент знищення такого майна вона, хоча й незаконно, але вже здійснює володіння ним.Вчинення цього діяння в процесі вимагання охоплюється відповідною частиною ст. 189. Додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 194 воно потребує лише у випадку, коли знищення чи пошкодження майна було здійснене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом.