Орієнтувальні площини:

Бічне (латеральне) – ближче до бічних поверхонь тіла відносно серединної площини

Присереднє (Медіальне) – Ближче до серединної площини, протилежне бічному, або зовнішньому

Передне ( вентральне) – Ближче до передньої ( вентральної) поверхні

Заднє ( дорзальне) – ближче до задньої поверхні тіла відносно горизонтальної площини

Верхнє (краніальне) – Ближче до головного кінця тіла відносно горизонтальної площини

Нижнє (каудальне) – Ближче до хвостового кінця тіла відносно горизонтальної площини

Будова і функції головного мозку:

У головному мозку розрізнять 3 частини відмінні щодо функт значення:

1. Найдавнішу – стовбур головного мозку(довгастий мозок)

2. Мозочок, черв’як

3. Передній мозок, який сформувався найпізніше

Відділи головного мозку:

1. Передній мозок ( кінцевий проміжний)

2. Середній мозок

3. Задній( довгастий, варолоївий міст, мозочок)

Спинний мозок а також нижню частину мозку омиває спинномозкова речовина, виробляється вона в середини шлуночків головного мозку. Вона рухається до третього і четвертого шлуночків, потім омиває головний мозок сзаду, опускається до спинного мозку і підіймається назад.

Між нейронами і кров’ю головному і спинного мозку існує бартер – гематоенцфалітичний. – забезпечує вибіркове надходження поживних речовин до нейронів.

Із основи мозку виходять 12 пар нервів. Також головний мозок вкритий трьома оболонками ::

1. Тверда оболонка – Відростки які заходять між окремі частини головного мозку і сприяюсть кращій фіксації в порожнинні черепа.

2. Павутинна оболонка( міститься під твердою) – Тонка щільна пластинка, бідна на нерви і судинни, У тих місцях, де павутинна оболонка перевертається між звивинами мозку утв. Особливі пустоти – цистерни, в яких накопичується спинномозкова рідина

3. М’яка оболонка – (під павутинною)багато капілярів і судин.

Довгастий мозок

Довгастий мозок – продовження спинного мозку. Спереду формується варолївів міст – скл. З білої речовини. На задній поверхні довгастого мозку і варолієвого моста є заглибина, яка формує ромбоподібну ямку. Угорі ромбоподібна ямка переходить у вузький сільвіїв водопровід що з’єднує 4 і 3 шлуночки.

У сірій речовини довгастого мозку містяться дуже важливі центри дихальної та серцевої діяльності, також центри відповідаючі за рефлекси пов’язані з прийомом їжі і захисні рефлекси ( чихання і т.п.)

Від довгастого мозку відходять корінці черепно – мозкових нервів:

12-го черепного нерва (підязикового) – інервує усі м’язи язика

11го (додаткового) – рухи голови і плечового пояса, інервує мязи горла і гортанні, бере участь у голосоутвроенні.

10-го ( блукаючого) – забезпечує діяльність залоз, травлення, сердцево судинні скорочення.

9-го ( язикоглоткового) – Рухові волокна регулюють ковтання чутливі – передають відчуття болю, смаку, дотику і температури від язика і горла.

8-го ( слухового) - інформація про звук, рівновагу та положення голови

7-го ( Лицевого) – інервують смакові рецептори слинні та сльозові залози – мімічні мязи

6-го (відвідного) – проводить імпульси до повік, і ока.

5-го (Трійчастого) – імпульси від обличчя і зубів, рухові інервують жувальні м’язи мязи що змінюють натяг барабанної перетинки.

Інших здається небуло.

Також там є ретикулярна формація . Із передньої стінкі заднього мосту розвивається міст, а з задньої – мозочок.

Міст

Розташованний на нижній поверхні головного мозку у вигляді широкого виступу з поперечною посмугованністю.

Будова : таламус, стовбур головного мозку, середній мозок, міст, довгастий мозок, спинний мозок.

У задній састині укладенні утвори:

Сітчастий – що є продовженням сітчастого утвору довгастого мозку

Ядра п’яти черепних нервів

Волокна спинно і середньо мозкового шляхів трійчастого нерва з їх перехрестям

Низхідні волокна червоно ядерного-спинномозкового сітчасто-спинномозкового шляхі(ппц просто 0_0) які закінчуються на рухових клітинах передніх рогів сірої речовини спинного мозку.

Також міст складається з поздовжі волокна - які зв’язують міст з корою і поперечні які зв’язують міст з мозочком

Мозочок

Розташованний за довгастим мозком імостом, має дві півкулі що зєднанні червяком.Сіра речовина утворює кору. Поверхня поділенна поперечними борознами. Біла речовинна під корою, в якій містяться чотири ядра сірої речовини. Зв'язок здійснюється за допомогою 3 пар ніжок. Нижні ніжки – мозочок із спинним і довгастим верхні – еферентні та аферентні шляхи.

Сіра речовина має три шари:

1. Поверхневий молекулярний( кошикові, зірчасті нейрони і клітини луагро)

2. Грушеподібних нейронів( єдинний еферентний шлях від мозочка)

3. Зернистий шар( клітини Гольджі)

Кора мозочка скл. Із

Висхідних волокна– які утворюють чисельні збуджувальні синопсиси на дендритах грушоподібних нейронів.

Мохоподібні волокна – збуджують зірчасті нейрони, які передають збуджувальний вплив на решту нейронів.

Мозочок впливає на функціонування деяких автономних центрів, проте головна його роль – забепечечення узгодженої рухової активності.