- •1.Сутнісні характеристики Прикладного Політологічного Аналізу
- •7.Політична діяльність: поняття, типологія
- •8.Охарактеризуйте основні стилі політичної поведінки
- •9.Політична участь: поняття, типологія
- •10.Політичне відчуження: поняття, причини, прояви
- •11.Особливості політичної соціалізації в сучасній Україні
- •12.Політичні вибори (характеристика комплексу заходів і процедур)
- •13.Абсентеїзм і його причини
- •14.Типи виборчих систем
- •15.Політичне лідерство як спосіб політичної діяльності
- •16.Сучасні тенденції в розвитку лідерства
- •17.Політичне лідерство як спосіб політичної діяльності
- •18.Політична влада та її функції
- •19.Проблеми легітимності політичної влади
- •20.Поняття «інформація» та «інформаційна діяльність», види інформації
- •21.Поняття державної таємниці та перелік відомостей, які складають державну таємницю
- •22.Відомості, які не можуть належати до державної таємниці
- •23.Поняття і функції менеджменту
- •24.Види політичного менеджменту
- •25.Імідж і його роль у політиці
- •26.Класифікації типів іміджі
- •27.Типи політичного іміджу. Імідж і змі
- •28.Поняття іміджу та основні його типи
- •29.Принципи та прийоми формування іміджу
- •30.Характеристика основних іміджів
- •31.Політична поведінка. Типи політ. Поведінки
- •32.Протестна поведінка. Види політичного протесту
- •33.Базові соціологічні дослідження передвиборної ситуації
- •34.Рейтингові (прогнозні) дослідження
- •35.«Exit poll» і пост виборчі дослідження
- •36.Виборча інженерія. Методи, які використовуються в рамках виборчої інженерії
- •37.Політична реклама: поняття та етапи політичного рекламування
- •38.Основна характеристика аналітичних документів
- •39.Розробка стратегії і тактики виборчої кампанії
- •40.Створення передвиборчої програми
- •41.Обрання виборчого округу
- •42.Публічна промова
- •43.Політичні антитехнології
- •44.Конфлікти і кризи у суспільно-політичному житті
- •45.Сутність політичного конфлікту
- •46.Типологія політичних конфліктів
- •47.Шляхи і способи розв’язання політичних конфліктів
- •48.Антитехнології в текстах і промовах
- •49.Поняття та сутність політичного прогнозування
- •50.Особливості політичного прогнозування в сучасній Україні
16.Сучасні тенденції в розвитку лідерства
Лідерство відображає об'ктивну необхідність в організації спільної діяльності людей. Суспільний характер і поділ праці передбачають узгодженість індивідуальних трудових зусиль людей. Цю функцію щодо упорядкування діяльності людей та управління суспільними процесами і здійснюють лідери. Тому лідерство існує скрізь, де є групова, колективна діяльність
Феномен лідерства вивчають різні науки. Так, психологія досліджує особливості особи лідера. Соціологія розглядає лідерство в соціальній системі. Соціальна психологія вивчає лідерство як процес взаємодії соціальних і психологічних чинників, досліджує його механізми, розробляє методи відбору, навчання, висування керівників залежно від характеру групи чи організації. Політологія розглядає лідерство як феномен політичного життя суспільства, досліджує його місце в системі владних відносин, механізми формування і функціонування, а також розробляє практичні рекомендації.
Політичне лідерство як суспільне явище.
Лідерами (англ. leader - ведучий, керівник) називають тих, хто перебуває попереду, впливає на інших для інтеграції групової діяльності з певною метою або очолює яку-небудь організацію чи рух. У загальному вигляді лідер може бути визначений як „особа, здатна впливати на інших з метою інтеграції спільної діяльності, спрямованої на задоволення інтересів даного співтовариства”.
Політичне лідерство є одним із різновидів лідерства взагалі. Воно може бути визначене як „процес взаємодії між людьми, в ході якого наділені реальною владою авторитетні люди здійснюють легітимний вплив на суспільство (чи певну його частину), котра добровільно віддає їм частину своїх політико-владних повноважень і прав”. Політичне лідерство є вищим рівнем лідерства взагалі, оскільки воно відображає владні відносини в суспільстві на найвищоу - державно-му - рівні.
Щодо визначення самого феномену політичного лідерства серед науковців особливих розбіжностей немає. Складніша ситуація з визначенням політичного лідера. Традиційно він визначається як „глава, керівник політичної партії, громадської організації тощо”. Це визначення чітко говорить про те, що лідерами є керівники політичних партій і громадських організацій.
У політології існує кілька підходів до пояснення природи політичного лідерства. По-перше: лідерство розглядається як вплив на інших людей. Такий вплив має ряд особливостей: по-перше, він мусить бути постійним; по-друге, вплив має здійснюватися на все оточення лідера, яким залежно від масштабу лідерства може бути група, організація, соціальна спільність чи суспільство в цілому; по-третє, політичного лідера відрізняє явна перевага у впливі порівняно з впливом інших осіб; по-четверте, вплив лідера спирається на його авторитет або принаймні на визнання правомірності його керівництва.
По-друге: феномен політичного лідерства пояснюється на основі структурно-функціонального підходу. Суспільство розглядається як складна, ієрархічно організована система соціальних позицій і ролей, а лідерство - як управлінський статус, керівна посада, становище в суспільстві,
Політичний лідер у будь-якому суспільстві покликаний виконувати певні функції, а саме: об'єднувати суспільство навколо загальних цілей; згуртовувати маси на реалізацію компетентних політичних рішень; створити в суспільстві злагоду, консенсус, взаєморозуміння. Отже, проблема політичного лідерства складна, багатогранна й багатовимірна. Тільки застосування комплексу різних методів дослідження дає змогу охопити всі грані політичного лідерства.