30.Характеристика основних іміджів

І́мідж політи́чний — образ, що цілеспрямовано формується й покликаний справити емоційно-психологічний вплив на певних осіб з метою популяризації, політичної реклами і т.ін. Населення формує своє уявлення про політика не на підставі безпосередніх контактів, як при звичайному знайомстві, а на основі його символічних уявлень в межах суспільних комунікацій.

Реальний імідж — погляд на себе збоку. Саме в цій області недостатнє інформування, нерозуміння й упередження формують імідж політики або організації не менше, ніж реальні вчинки

Корпоративний. Це імідж організації загалом, а не певних її частин або результатів її роботи. Тут мають значення і репутація організації, її успіхи, ступінь стабільності. Особливо важливий тип іміджу для підприємств, об’єднань, партій, які ви% користовують власну символіку тощо.

Крім названих видів іміджу, використовують ще й такі: — імідж політика — образ%замінник політичного діяча; — імідж бізнесмена — семіотичний замінник особистості підприємця; — імідж суспільства — символ громадянської спільноти; — імідж виробничої фірми — те, що заміняє суть поняття «виробниче підприємство»; — імідж торгової марки — символ%знак, що символізує по% няття торгової марки, бренд; — імідж викладача — те, що може бути символом поняття вчителя вищої школи; — імідж творчої особистості — те, що відповідає образу творчої людини; — імідж нації — знакове заміщення поняття народу тієї чи іншої країни.

Множинний. Цей імідж утворюється за наявності ряду незалежних структур замість єдиної корпорації. Існує проте зворотний процес, коли невдача в одній галузі перекреслює іміджеві характеристики в іншій. Позитивний. Це імідж особистості, організації, події, який заслуговує суспільне схвалення, корисний та істотний, такий, що має потрібні якості. Негативний. Він створюється опонентами, суперниками, ворогами, тобто це варіант іміджу, сконструйованого свідомо, а не такого, що виникає спонтанно.

Типологія за Бебеком:

• діловий імідж – ідеологія «ми заробили гроші для себе, заробимо і для вас»

• інтелектуальний – виникло на основі твердження: для роботи в парламенті необхідні професіонали

• народний – базувався на популярній основі, на прагненні сформувати позитивне ставлення до себе як до «свого хлопця»

• політичний – створення та декларування прихильників до цих цінностей, а не на основі особистісних характеристик кандидатів

• жіночий – створений на основі кредо: схоже на те, що чоловіки вже нічого не зможуть зробити. Обирайте жінок. Вони зроблять цей світ кращим.

• Місцевого жителя – на основі постулату «Я – свій, я тут живу і нікуди не дінуся, тому що в мене тут родичі і родина…»

31.Політична поведінка. Типи політ. Поведінки

Політична поведінка — це будь-яка форма участі у здійсненні влади (впливу на владу) або протидія її здійсненню.

Поширеною є типологія політичної поведінки запропонована польськими дослідниками. Вони розрізняють два типи: відкритий (політична дія) і закритий (політична бездіяльність).

У межах відкритої політичної поведінки особа може виконувати такі політичні ролі:

• звичайний член суспільства, громадянин із незначним політичним впливом, незначною активністю та інтересом до політики;

• громадянин — член громадської організації, суспільного руху або декількох організацій;

• громадянин — член суто політичної організації (політичної партії або подібної), який цілеспрямовано і з власної волі бере участь у політичному житті;

• громадський, особливо політичний, діяч;

• професійний політик, для якого політична діяльність є не лише єдиним чи основним заняттям, засобом до існування, а й сенсом життя (люди, які живуть „для” політики, або „за рахунок політики”).

• політичний лідер — загальновизнаний політичний діяч, керівник політичної партії, громадсько-політичної організації и суспільно-політичного руху.

Закрита політична поведінка (політична іммобільність) також може проявлятися в різних формах, а саме:

• виключеність з політичних відносин, зумовлена низьким рівнем розвитку особи або суспільного розвитку взагалі;

• політична виключеність як результат недосконалості політичної системи, розчарування в політичних інститутах і лідерах та байдужості до їхньої діяльності;

• політична апатія як форма не сприйняття політичної системи, відмова від будь-яких форм співпраці з нею. Може бути результатом насадження політичної системи насильницьким шляхом — придушенням масових соціальних і політичних рухів, окупацією тощо.

• політичний бойкот як вияв активної ворожості до політичної системи та її інститутів.

• Поширеною є типологія політичної поведінки, запропонована польськими дослідниками. Вони розрізняють два основних типи: відкритий (політична дія) і закритий (політична бездіяльність, або іммобільність). У межах відкритої політичної поведінки особа може виконувати такі політичні ролі:

• - звичайний член суспільства, громадянин із незначним політичним впливом, незначною активністю та інтересом до політики;

• - громадянин — член громадської організації, суспільного руху або декількох організацій;

• - громадянин — член суто політичної організації (політичної партії або подібної), який цілеспрямовано і з власної волі бере участь у політичному житті;

• - громадський, особливо політичний, діяч;

• - професійний політик, для якого політична діяльність є не лише єдиним чи основним заняттям, засобом існування, а й сенсом життя;

• - політичний лідер — загальновизнаний політичний діяч, керівник політичної партії, громадсько-політичної організації чи суспільно-політичного руху.

• Закрита політична поведінка (політична іммобільність) також може проявлятися в різних формах, а саме:

• - виключеність з політичних відносин, зумовлена низьким рівнем розвитку особи або суспільного розвитку взагалі; економічних, їхній вплив на політичне життя суспільства, особливо в разі ангажованості тими чи іншими політичними силами, не завжди сприятливий.

• - політична виключеність як результат заорганізованості політичної системи, розчарування в політичних інститутах і лідерах і байдужості до їхньої діяльності;

• - політична апатія як форма неприйняття політичної системи, відмови від будь-яких форм співробітництва з нею.