Розділ 2. Аналіз природно-рекреаційних та бальнеологічних ресурсів Бойківщини в межах Закарпатської області.

2.1. Природо-рекреаційні та бальнеологічні ресурси Бойківщини.

Бойківщина багата на природні ресурси, завдяки чому тут є всі сприятливі можливості для розвитку туристичної галузі.

Закарпатська сторона етнографічного району Бойківщина перш за все представлена одним з семи чудес України – озером Синевір. [16]

Синеви́р (інші назви — Синєви́р, Морське Око) — найбільше озеро Українських Карпат. Розташоване в Міжгірському районі Закарпатської області, в гірському масині Внутрішні Ґорґани. Входить до складу Національного природного парку «Синевир». [14, 9c.]

Синевир вважається найцікавішим об'єктом Національного природного парку «Синевир» і є однією з візитних карток Українських Карпат. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню площу 4—5 гектарів, його середня глибина становить 8—10 м, максимальна — 24 м. Через висоту над рівнем моря і порівняну глибоководність, навіть у найтепліші дні прогріваються лише верхні 1—2 метри озера.

Озеро утворилося в результаті потужного зсуву, спричиненого землетрусом бл. 10 тисяч років тому. На висоті 989 м гірські кам'янисті породи стали на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків.

У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова. [14, 10c.]

Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких становить 140—160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва озера — Морське Око. [14, 10c.]

Люди своєю творчою фантазією намагаються доповнити красу природи. Архітектор Юрій Соломін вдало вписав оглядові майданчики в навколишній ландшафт. А на півострівці височить вирізана із червоного дерева скульптурна композиція «Синь і Вир» (скульптори Іван Бродин і Михайло Санич), яка знизу опирається на металеву основу. Висота монумента становить 13 метрів.

Згідно з легендою, мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь на місці, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, за наказом графа було вбито кам'яною брилою за його простацьке походження. [14, 13c.]

Найвідомішими горами закарпатської Бойківщини є Внутрішні Горгани.

Внутрішні або Привододільні Горгани — група середньовисоких гірських хребтів в Українських Карпатах, частина Горганів. [16]

Розташовані на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей. Переважні висоти 1300 — 1500 м, максимальна — 1788 м. У північно-західній частині Привододільних Горган — масивні хребти: Пишконя, Стримба, Передня та інші (вершини: Попадя — 1740 м, Негровець — 1707 м, Ясновець — 1600 м, Передня — 1598 м), розчленовані долинами річок Ріки, Тереблі, Тересви та їхніми притоками. У південно-східній частині — хребет Братківський (вершини: Братківська — 1788 м, Гропа — 1763 м, Чорна Клева — 1719 м), розчленований верхів'ями річок Чорної Тиси та Бистриці Надвірнянської. Хребти Внутрішніх Горганів мають вузькі пасма й круті схили. У припасмовій частині — кам'яні осипища. Схили до висоти 1350 метрів укриті переважно буково-ялиновими лісами, вище — чагарниковим криволіссям з сосни, трапляються невеликі ділянки гірських лук. [2, 109c.]

Природоохоронні території: Національний парк «Синевир», Брадульський заказник та інші.

Міжгірський район багатий цілющими мінеральними джерелами, яких в районі близько 50. Найвідоміші з них — Соймівське, Келечинське, Вучківське, Верхньобистрянське та Колочавське. [2, 110c.]

Поряд з санаторієм працює українсько-німецьке підприємство «Сойми-ЛТД» по розливу мінеральної води. Розлив води з Колочавського родовища здійснює підприємство «Бінако».

На Воловеччині є 7 мінеральних джерел. Найвідоміше з них в урочищі Занька. Тривалий час тут працювали купальні, утримувані лісокомбінатом. [16]