10. Категорія відмінка іменника.

Категорія відмінка іменника служить для вираження відношень іменника до інших слів у реченні. Ця категорія є суто граматичною (відмінкові форми виступають засобами зв'язку іменників з іншими словами).

Структура категорії відмінка іменника

У сучасній українській мові категорію відмінка іменника складають сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. Відмінок - граматична форма іменника, якою виражається те чи інше відношення ( суб'єктне, об'єктне, означальне, обставинне ) іменника до інших слів у словосполученні і реченні. Кожне з цих відношень і становить граматичне значення відмінкової форми.

Називний відмінок називається прямим, усі інші - непрямими.

Усі відмінки, окрім називного та кличного, можуть вживатися з прийменником. Місцевий відмінок вживається тільки з прийменником.

Не змінюються за відмінками:

іншомовні слова з кінцевим голосним: Декларуа, меню, кіно, але пальто, пальта;

жіночі прізвища на приголосний та -о: Ковальчук, Шевченко;

російські прізвища на -ово, -аго, -их: Дурново, Живаго, Черних;

абревіатури: НТР,але вузу, ЛАЗом;

складноскорочені слова типу завскладу, замдекана.

Cпособи вираження відмінкових форм

Відмінкові форми виражаються за допомогою:

закінчень ( ластівк-а, ластівк-у);

закінчень і прийменників ( до ластівк-и, на ластівц-і);

синтаксичних зв'язків з іншими словами ( чисте купе - бачу купе - милуюся купе).

Відміни іменників.

За особливостями відмінювання іменники поділено на чотири угруповання, що називаються відмінами. У певному відмінку іменники кожної з відмін мають однакові закінчення.

Щоб визначити, до якої відміни належить іменник, його потрібно поставити у початковій формі, тобто в називному відмінку однини, й визначити в ньому закінчення й основу.

До жодної відміни не належать:

• незмінювані іменники (табу, бюро, таксі, кутюр'є);

• іменники, що вживаються тільки у формі множини

(Гребінки, двері, ворота, ножиці, сани, консерви).

ВІДМІНА	РІД	ЗАКІНЧЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ФОРМІ	ПРИКЛАДИ
І відміна	чоловічий жіночий спільний	- а (-я)	Олекса, Ілля, книжка, вулиця, староста
ІІ відміна	чоловічий середній	нульове або -о, -е, -а (на письмі -я)	степ, батько, жито, сонце, подвір'я
ІІІ відміна	жіночий	нульове	честь, любов, а також іменник мати
ІV відміна	середній	-а, -я у словах, що за відмінювання мають суфікси -ат-, -ят-, -ен-	дівча (дівчати), хлоп'я (хлоп'яти), ім'я (імені)