23. Поняття про ускладнене речення. Речення з однорідними членами. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами.

Ускладнене речення – характеризується зв’язками і відношеннями, що доповнюють зв’язки і відношення між членами речення. Ці речення посідають проміжне місце між простими і складними. Внутрішньо рядні відношення виявляють себе в реченнях, ускладнених однорідними членами.

Члени речення, що виконують однакові синтаксичні функції і об’єднуються однаковим синтаксичним способом з одним і тим же членом речення, пояснюючи його в одному якомусь відношенні називаються однорідними членами. Н.: Жито, пшениця, овес – усе це разом поспіло й посохло.

Однорідні члени речення можуть зв’язуватися між собою сполучниками сурядності:

• єднальними (і,й, та (=і), та й,як,так і)Н.:Пішим, кінноті у флотові – честь і любов;

• зіставно-протиставними (а, але проте, зате, однак, так, аж) Н.: Я люблю себе, але її більше;

• розділовими (або, чи, то…то, не то….не то, хоч) Н.: Якби сама, то ще б нічого, а то й стара мати;

• градаційними (як, так і, не тільки…а й, не стільки…скільки).

• приєднувальні (а й, а то й, та й, ще й, та ще й) Н.: Ой висить Байда на риночку, та й п’є мед-горілочку.

Розділові знаки між однорідними членами речення:

• кома у поширених і непоширених однорідних членах Н.:Я живу, і борюся, і творю для людей.

• не ставиться кома, якщо вони з’єднанні одиничним сполучником і (й), та (=і), або, чи Н.: Тече вода в синє море, та (=але) не витікає;

• не ставиться кома між двома поширеними однорідними членами, з’єднаними повторюваним сполучником і…і, ні…ні, якщо не стійкий вислів типу і сміх і гріх Н.: Світ який – ні краю ні кінця!

• ставиться тире, якщо другий член протиставляється першому, виражає причину, наслідок Н.: Хай вітер в вічі, умри – (=але) не стій!

• іноді між далекими за змістом членами ставиться крапка з комою Н.: А над самою водою верба похилилася; аж по воді розіслала зеленії віти.

24. Явище відокремлення в структурі речення. Умови відокремлення обставин, означень, додатків в українській мові.

Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення другорядних членів речення для надання їм граматичної і смислової ваги. Напр: Швидко надходив вечір, морозний, зоряний. Відокремленими можуть бути означення, додатки, обставини. Основні умови відокремлення:

• інтонація;

• порядок слів;

• ступіно поширення членів речення;

• уточню вальних характер одного члена речення від іншого;

• смислове навантаження;

Обставини відокремлюються якщо:

• з обох боків, якщо виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами. Н.: Учитися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині;

• за бажанням автора;

• виражені одиничним дієприслівником, який виражає додаткову дію, час, умову;

• обставини з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи;

Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словами крім, окрім, опріч, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від.

Відокремлені означення в усній мові виділяються паузами та інтонацією, а на письмі – комами з обох боків, зрідка – тире. Відокремлюються:

• означення, якщо вони стосуються особового займ. я, ти, він… іноді займенник може бути пропущений Н.: Дніпро! Ти тихо в день ясний пливеш, заглиблений в минуле…;

• поширені узгоджені означення (дієприкм. або прикм. зворот), якщо вони стоять після означуваного слова Н.: Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир;

• два або більше поширених означення після означуваного іменника відокремлюються лише тоді, коли перед цим словом є вже узгоджене означення. Н.:. Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі.

• Означення, відділені від означуваного слова іншими членами речення Н.: Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ;

• Якщо означення мають обставинний відтінок Н.: Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив.

Прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й означення взагалі, з тою лише різницею, що тут для виділення частіше використовують тире Н.: Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці.

• прикладки, які приєднуються до означуваного іменника словами тобто, або (=тобто), чи (= тобто), наприклад, зокрема Н.:. Ви забуваєте другу любов поетів, наприклад любов Данте до Беатріче, а я власне таку мала на увазі;

• прикладка зі словом як відокремлюється тоді, коли вона має відтінок причини Н.: Як визволителів своїх нас зустрічали на кордоні.