- •7. Фразеологія української мови. Визначення фразеологізму. Типи фразеологізмів. Співвідношення між лексичним складом і значенням фразеологізму. Джерела формування фразеологізмів.
- •1.Семантична класифікація ф. (Виноградов):
- •2.Осново-(слово-)складання.
- •Словотвір іменників
- •1.Віддієслівні суфіксальні іменники:
- •2.Відіменникові (відсубстантивні)суфіксальні іменники:
- •Словотвір прикметників
- •Словотвір дієслів
- •9. Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди. Категорія роду. Категорія числа.
- •10. Категорія відмінка іменника.
- •11. Прикметник як частина мови. Граматичні категорії прикметників. Якісні і відносні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників.
- •12. Числівник як частина мови. Граматичні категорії числівника. Відмінювання числівників. Синтаксична роль числівників.
- •13. Займенник як частина мови. Поділ займенників на лексико-граматичні розряди. Відмінювання займенників.
- •Відмінювання займенників Особові займенники
- •Питально-відносні займенники
- •14. Характеристика прислівника як частини мови. Функціональні розряди прислівників. Ступені порівняння прислівників. Адвербіалізація в українській мові.
- •15. Поняття про дієслово як частину мови. Система дієслівних утворень. Поділ дієслів на дієвідміни. Категорія виду, перехідності / неперехідності, стану та їх взаємозв’язок.
- •16. Категорія особи і числа дієслова. Повна і неповна особова парадигма. Безособові дієслова. Категорія часу і роду дієслова. Історія становлення форм минулого часу. Категорія способу дієслова.
- •18. Службові частини мови. Характер службової функції прийменника, сполучника і частки. Класифікація їх за структурою та функціональною ознакою
- •19. Поняття про словосполучення як синтаксичну одиницю. Типи підрядного синтаксичного зв’язку у словосполученні. Типи словосполучень.
- •20. Речення як базова одиниця синтаксису. Ознаки речення. Типи речень. Поняття про просте речення. Засоби вираження головних членів речення як структурної основи двоскладного речення.
- •21. Другорядні члени речення та способи їх вираження в українській мові. Прямий і непрямий додаток. Означення. Обставина.
- •23. Поняття про ускладнене речення. Речення з однорідними членами. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами.
- •24. Явище відокремлення в структурі речення. Умови відокремлення обставин, означень, додатків в українській мові.
- •25. Слова, що стоять поза граматичним зв’язком. Вставні слова, словосполучення і речення. Вставлені компоненти. Звертання у структурі речення.
- •27.Поняття про складнопідрядне речення.Причини класифікації складно під речень:логіко-граматичний,формально-грам.,структурно-семан.Складнопідряд.Реч.Нерозчленованої структури.
- •27.Поняття про складнопідрядне речення. Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень.
- •29.Поняття про безсполучникове складне речення.Структурно-семан.Типи.
- •30.Складні багатокомпонентні речення.Їх різновиди.
Словотвір дієслів
Для дієслів виступають твірними слова всіх частин мови (ім., прикм., дієсл., числ, рідше займ., присл., службові слова, вигуки).
Префіксальний словотвір:
1)для передачі просторових, часових, об’єктних і розподільчих засобів: ви, від (віді, воді), до, з (зі, ізі, із), на, над (наді), о (об, обі), пере, перед, під (піді), по, при, про, роз (розі);
2)для здійснення протилежної дії: де (дез), дис, ре
Префікси по, на, при, про, за – формотворча функція, інші – словотворча.
Суфіксальний словотвір – від ім., прикм., дієсл.
1)Відіменникові: назви осіб за різноманітними ознаками (учителювати, жебракувати), назви конкретних предметів (коментувати), назви місць (припаркувати), назви часу (вечоріти), назви абстрактних понять (сумувати). Суфікси: ува (лікувати, фарбувати), ствува (акторствувати), ірува, ирува (солірувати), ізува, изува (вітамінізувати), фікуса (газифікувати), и, і (клеїти, жаліти), а (обідати, кричати), нича (дипломатничати).
2)Відприкметникові: и, і (білити, сліпити, жовтіти), а (міцнішати, добрішати), ну (гіркнути), ува (радувати), ича (скромничати), ізува, изува (активізувати), фікуса (ідентифікувати).
3)Віддієслівні: ну (макнути, штовхнути), ону (смиканути, грюконути), ота (блискотати, брязкотати), оті (блискотіти, брязкотіти), а (притягати), ува (прибувати), к, оч, уськ, онук (спатки, спатоньки)
Суфікси ота, оті виконують словотвірну функції, а інші – граматичну.
4)Від інших частин мови:
від основ числівників: и, і (троїти, десятирити);
від основ прислівників: ува (задкувати, рачкувати);
від вигуків і звуконаслідувальних слів: а, ка (бекати, гекати, нявкати).
Префіксально-суфіксальний словотвір – від іменних частин мови та від службових слів і вигуків.
Відіменникові та відприкметникові (префікс+суфікс): у+и (удочерити, удвоїти), з+и (збагатити, зменшити), в+и (висвітлити), о+и (озвучити), по+и (погіршити), роз+и (розпрямити), обез+и (обезбарвити), зне+и (знеболити), з+і (збезлюдніти), о+і (обезводіти), по+і (посмачніти), обез+і (обезлюдніти), збез+і (збезводіти), по+а (поменшати), о+ува (оподаткувати), за+ува (започаткувати), в+ува (виблискувати), на+ува (накрапувати), під+ува (підсвистувати), при+ува (прираховувати).
Постфіксальний спосіб словотвору властивий лише дієсловам і полягає в приєднанні до неперехідного дієслова постфікса –ся- (словотворчий формант, словотвірне значення): перейнятися, приземлитися, помазатися.
Префіксально-постфіксальний словотвір – коли твірним є інфінітив. До постфікса –ся- приєднуються префікси: в (вчитися), ви (виспатися), від (відстоятися), до (дочекатися), за (зачекатися), об (обмовитися), при (прислухатися), про (прорахуватися), роз (розлитися).
Суфіксально-постфіксальний словотвір:
від основ ім.: и+ся (колоситися), а+ся (куматися);
від основ прикм.: и+ся (скупитися)
Префіксально-суфіксально-постфіксальний спосіб словотвору застосовують тоді, коли твірним словом є ім. або прикм.. Постфікс –ся-+суфікс –и-+префікси: о (ослов’янитися), з, с (збанкрутися), за (запізнитися), при (приземлитися), роз (розпогодитися), на (насмілитися), ви (вигодитися), в, у (усамітнитися).