
- •7. Фразеологія української мови. Визначення фразеологізму. Типи фразеологізмів. Співвідношення між лексичним складом і значенням фразеологізму. Джерела формування фразеологізмів.
- •1.Семантична класифікація ф. (Виноградов):
- •2.Осново-(слово-)складання.
- •Словотвір іменників
- •1.Віддієслівні суфіксальні іменники:
- •2.Відіменникові (відсубстантивні)суфіксальні іменники:
- •Словотвір прикметників
- •Словотвір дієслів
- •9. Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди. Категорія роду. Категорія числа.
- •10. Категорія відмінка іменника.
- •11. Прикметник як частина мови. Граматичні категорії прикметників. Якісні і відносні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників.
- •12. Числівник як частина мови. Граматичні категорії числівника. Відмінювання числівників. Синтаксична роль числівників.
- •13. Займенник як частина мови. Поділ займенників на лексико-граматичні розряди. Відмінювання займенників.
- •Відмінювання займенників Особові займенники
- •Питально-відносні займенники
- •14. Характеристика прислівника як частини мови. Функціональні розряди прислівників. Ступені порівняння прислівників. Адвербіалізація в українській мові.
- •15. Поняття про дієслово як частину мови. Система дієслівних утворень. Поділ дієслів на дієвідміни. Категорія виду, перехідності / неперехідності, стану та їх взаємозв’язок.
- •16. Категорія особи і числа дієслова. Повна і неповна особова парадигма. Безособові дієслова. Категорія часу і роду дієслова. Історія становлення форм минулого часу. Категорія способу дієслова.
- •18. Службові частини мови. Характер службової функції прийменника, сполучника і частки. Класифікація їх за структурою та функціональною ознакою
- •19. Поняття про словосполучення як синтаксичну одиницю. Типи підрядного синтаксичного зв’язку у словосполученні. Типи словосполучень.
- •20. Речення як базова одиниця синтаксису. Ознаки речення. Типи речень. Поняття про просте речення. Засоби вираження головних членів речення як структурної основи двоскладного речення.
- •21. Другорядні члени речення та способи їх вираження в українській мові. Прямий і непрямий додаток. Означення. Обставина.
- •23. Поняття про ускладнене речення. Речення з однорідними членами. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами.
- •24. Явище відокремлення в структурі речення. Умови відокремлення обставин, означень, додатків в українській мові.
- •25. Слова, що стоять поза граматичним зв’язком. Вставні слова, словосполучення і речення. Вставлені компоненти. Звертання у структурі речення.
- •27.Поняття про складнопідрядне речення.Причини класифікації складно під речень:логіко-граматичний,формально-грам.,структурно-семан.Складнопідряд.Реч.Нерозчленованої структури.
- •27.Поняття про складнопідрядне речення. Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень.
- •29.Поняття про безсполучникове складне речення.Структурно-семан.Типи.
- •30.Складні багатокомпонентні речення.Їх різновиди.
Словотвір прикметників
Суфіксальний словотвір:
Якісних прикметників:
1)відіменникові: н (холодний, мирний), ов (загадковий, зразковий), ив, лив (лінивий, плаксивий, щасливий), ови, ьови (працьовитий, талановитой), ивн (масивний, прогресивний), ичн, ічн (симпатичний, іронічний), ав, яв (жилавий, кучерявий), ат (бородатий, горбатий), альн (нормальний), ист, іст (голосистий, гонористий), уват, юват (вузлуватий, вовкуватий), аст, яст (зубастий, бровастий);
2)відприкметникові: ист (водянистий), еон, елезн (довжелезний, глибочезний), еньк (коротенький), есеньк, ісіньк (дрібнесенький), усіньк (малюсінький), енн (широченний, страшенний), уч (холоднючий), ущ (злющий), ав (жовтавий), аст (круглястий), уват (кислуватий);
3)віддієслівні: к (липкий, хиткий), уч (співучий, колючий), ач (лисячий, висячий), ущ (тямущий), ащ (пропащий), аст, част (розпливчастий), ист (звивистий, займистий), лив (грайливий, рухливий), чив (подільчивий), ляв (вертлявий), н (влучний, залежний), л, м, т (тривалий).
Відносних прикметників:
1)відіменникові: н (рибний, народний), ов, ев, єв (березовий, травневий), ан, ян (полотняний), ач (сорочачий, лисячий), ин, ін. (голубиний, зміїний), ськ, цьк, зьк (український), ичн, ічн (кліматичний), альн (кафедральний), ивн (комунікативний);
2)віддієслівні: н (заварний, вставний), льн (сушильний), ч (творчий, дарчий);
3)відприслівникові: н (щоденний), шн (колишній).
Присвійних прикметників – приєднуються лише до іменникових основ за допомогою суфіксів: ив, їв (батьків), ин, їн (сестрин).
Префіксальний словотвір:
1.іменні префікси: пра – давність вираженої ним ознаки (прадавній), су (супротивник, суцільний)
2.прикметникові префікси: пре – найвища міра ознаки (прездоровий, премудрий)
3.префікси, співвідносні з прийменниками: за (зависокий), над (надпотужний, надприродний)
4. префікси, не співвідносні з прийменниками: не – заперечення (нецікавий, недорогий), спів – спільність ознаки (співвідносний, співпричетний)
5.запозичені префікси: а – заперечення (аморальний), анти (антибактеріальний), архі (архіскладний), дис (дисгармонійний), квазі – несправжність (квазінауковий), про (проамериканський), супер (супермодний), ультра (ультрафіолетовий).
Префіксально-суфіксальний словотвір – переважно відносні прикм. (менше якісних). Твірні основи – прийменникові форми іменників. Суфікси прикм. переводить твірну основу до прикм., а прийм. перетворюється на префікс.
без+н, ов, ев, ан, нульовий (безрідний, бездумний)
від+н, ов (відцентровий, віддієслівний)
до+н, ов, ев, ськ, ичн (дошкільний, доцентровий)
за+н, ов, ев, ськ, зьк, цьк (зарічний, закарпатський, заміський)
між+н, ов, ев, ськ, цьк, ан (міжмовний, міжзоряний, міжрядковий)
на+н, ов (наколінний, настільний)
навколо+н, ов, ев (навколосерцевий)
над+н, ов, ев, ськ, зьк, ан (надзоряний, надгомілковий)
перед+н, ов, ев, ан, ськ (передвиборний, перевечірній)
під+н, ов, ев, ан, ськ (підзвітний, підшлунковий).
Словотвір складних прикметників – осново– та словоскладання.
1)ім.+прикм. (народногосподарський, прісноводний, своєчасний, життєрадісний)
2)кілька прикм. (науково-дослідний, українсько-німеуько-англійський; кольори: темно-каштановий, блідо-рожевий)
3)присл.+прикм.(дієприкм.) (свіжоспечений, багатонаціональний)
4)числ.+прикм. (п’ятиповерховий, малоземельний, двомовний)
5)ім.+ім.+суфікс відносного прикм. (хіміко-біологічний)
6)ім.+дієслово (металозварювальний)
7)займ.+прикм. (самодержавний, всенародний, іноземний)