Словотвір іменників

Ім. – клас слів, що інтенсивно поновлюється новоутвореннями. Найпродуктивніші способи словотвору – морфологічний спосіб афіксації (суфіксація) та словоскладання.

Основи, від яких творяться ім.: дієслівні, прикметникові, іменникові, числівникові, займенникові, прислівникові.

Суфіксальний словотвір:

1.Віддієслівні суфіксальні іменники:

назви осіб: за допомогою суфіксів ник (мріяти-мрійник), ар, яр (лікувати-лікар, друкувати-друкар), ач, яч (перекладати-перекладач), ак, як (співати-співак, воювати-вояк), к (хвалити-хвалько), ець (творити-творець, стріляти-стрілець), тель (мислити-мислитель, учити-учитель), і (водити-водій, палити-палій), ун (балакати-балакун), чик, щик (гонити-гонщик), атор (екзаменувати-екзаменатор), ат (делегувати-делегат), ант, янт, ент (демонструвати-демонстрант), ор, ер (коректувати-коректор);

назви абстрактних понять: за допомогою суфіксів нн, енн, інн, анн (чекання, креслення, гуляння, ходіння, просіння), тт (бути-буття, взяти-взяття), к (загадати-загадка, пам’ятати-пам’ятка), н (брехати-брехня), б (журитися-журба), і (стукати-стуківт), от (дрімати-дрімота), ин (відносини);

назви предметів: за допомогою суфіксів ак, як (літати-літак), ник (плавати-плавник), ач (вимикати-вимикач), нок, унок (подарувати-подарунок), к (молотарка, вишиванка, жуйка, грілка);

зі значенням місця: за допомогою суфіксів альн (читальня), р (лікарня), ник (розподільник), к (анк) (стоянка), ищ (сховище, пасовище), атор (інкубатор, ізолятор).

2.Відіменникові (відсубстантивні)суфіксальні іменники:

особи за різними ознаками: за допомогою суфіксів ник (овник, івник, атник, ячник) (лісник, садівник, мовник), ар, яр (шахтар, школяр), ак, як (моряк, дивак), ець (овець, анець, інець) (горець, донбасівець, кантіанець, республіканець), чик, щик (газетник, барабанщик), анин, онин, чанин (киянин, вінничанин), ист, іст (тракторист, журналіст), ор, ер, онер, тор (літератор), ір, ир (банкір, касир), к (студентка, директорка, співачка), иць, ниць (робітниця, учениця, продавщиця), ш (на позначення дружини за фахом чоловіка – банкірша), их (ткачиха, повариха), івн (дочка за професією батька – ковалівна, попівна), ес, ис (поетеса, актриса), х, ах (праля-пряха);

назви конкретних предметів: за допомогою суфіксів ин (картоплина, цибулина), ник (годинник, словник), ець (звіринець), ак, як (черв’як), ар (димар, буквар);

абстрактні поняття + збірні: за допомогою суфіксів ств (зтв) (людство, акторство), н (офіцерня, комашня), в (мушва), от (жінота, звірота), ня (вишня), инн (гарбузиння), изм (ізм) (героїзм).

значення суб’єктивної оцінки:

ім. зі значенням здрібнілості, пестливості: суфікси ик, ок, к, очк, ечк, очок, ечок (столик, бережок, гілочка), инк, иночк, еньк, оньк (хмаринка, хмариночка, хмаронька), ен, ак, як (пташеня), ус (матуся);

ім. зі значенням збільшеності, згрубілості, презирливості: суфікси ищ (вовчище), уг, юг (Катюга, вітрюга), ук, юк (шаблюка, звірюка), иськ (вовчиська), ах (костомаха), уган (вітрюган), ара (носяра), ак, як (гарбузяка).

3.Відприкметникові (відад’єктивні) суфіксальні іменники (утв. від основ відносних, якісних прикм.):

особи за різними ознаками: за допомогою суфіксів ик (заочний-заочник), ак, як, чак (бідний-бідняк, весельчак), ець (мудрець), ист, іст (спеціаліст), ач (багач), ун (дикун);

абстрактні поняття: за допомогою суфіксів ість (мужність), ин (давнина), изн (новизна), от (доброта), ощ (радощі), ств (материнство), ин (озимина), еча, ава (ворожнеча, темрява), щин (банальщина);

назви конкретних предметів: за допомогою суфіксів к (Вишнівка), ак (кисляк), ик (чистовик), ин (мішковина), ець (сіянець), иц (кислиця), ил (білило), ок (жовток);

назви місця: за допомогою суфіксів ин (порожнин), иця (теплиця), к (підсобка).

Префіксальний словотвір виступає обмежено. Іменникові префікси: па (паросток, паморозь), пра (прадід, прамова), су (сукупність, сузір’я), без (безо) (безнадія, безлад), не (неправда), перед (переддень), спів (співавтор), від (відмова, відгомін), до (досвіт), за (закордон), над (надпотужність), пере (переоблік), під (підвид), по (поголос), при (присмак); префікси іншомовного походження: анти, архи, віце, дис, екс, екстра, контр, промо, суб, супер, ультра.

Префіксально-суфіксальний словотвір має 2 різновиди:

1. власне преф.-суф. утворення на базі граматичних слів: в+ок (вибалок), пере+ок (перелісок), спів+ник (співбесідник), су+й (сузір’я), су+ок (сутінок), роз+й (роздоріжжя);

2. преф.-суф. утворення на базі прийменниково-іменникових сполук: без+к (безрукавка), без+й (безлюддя), за+й (загір’я), між+й (міжгір’я), на+ник (нарукавник), над+й (надбрів’я), над+ник (надгортанник), о+ок (одвірок), о+ець (окраєць), перед+й (передмістя), перед+ник (передплужник), під+й (підґрунтя, піднебесся), під+ник (підколінник), по+й (побережжя, пограниччя), при+й (приозер’я), при+ок (пригорок, пристінок).

Безафіксний словотвір (нульова суфіксація): безсуфіксні ім. або ім. з нульовою суфіксацією творяться від дієсл. і прикм. Типи словотвірних моделей:

1. ім. чол. роду ІІ відміни: заходити-захід, переказувати-переказ;

2. ім. жін. роду І відміни: допомагати-допомога, заявляти-заява;

3. ім. жін. роду ІІІ відміни: зав’язати-зав’язь, розповідати-розповідь;

4. ім., що мають лише множину: збирати-збори, вибирати-вибори.

Словотвір складних іменників:

Основоскладання (типи складних ім. - композити):

1. ім., мотивовані сполученням двох ім. з сурядним зв’язком: лісосмуга, залізобетон, Індокитай, генерал-майор, купівля-продаж;

2. ім., мотивовані сполученням дієсл. і залежного ім.: криголам, м’ясорубка, електрифікація, мовознавство;

3. ім., мотивовані сполученням ім. з прикм. (підрядний зв'язок): чорнослив, білоручка, довгоносик;

4. ім., мотивовані сполученням дієсл. з залежним присл.: гуртожиток, всюдихід, вільнодум;

5. ім., мотивовані сполученням числ. з ім.: двокрапка, століття, семикласник;

6. ім., мотивовані сполученням ім. з залежним займ.: самоконтроль, всесвіт, собівартість;

7. ім., мотивовані сполученням ім. з дієслівною формою наказового способу: перекотиполе, Горицвіт.

Словоскладання (юкстапозити): зближення за семантикою двох компонентів і переростання в одне слово: цвіт-калина, ромен-зілля, пан-отець, батько-мати, хата-читальня.