25. Слова, що стоять поза граматичним зв’язком. Вставні слова, словосполучення і речення. Вставлені компоненти. Звертання у структурі речення.

В українській мові часто зустрічаються слова і групи слів, які не служать для розкриття змісту членів речення і граматично з ними не пов’язані. Такі слова членами речення не виступають: вони становлять собою окремі словесні форми, які відносяться до речення вцілому.

Звертання – це слово або словосполучення, що називає особу, іноді – предмет, до якого звернена мова. Воно може виражатися одним словом (непоширене) і групою слів (поширене). До звертання НЕ МОЖНА поставити питання, але граматично (рід, число) воно може пов’язуватися з присудком. Виділяється:

• на початку речення знаком оклику Н.: О слово рідне! Ти найкраще в світі;

• іменник у кличній формі (разом із залежними словами) виступає в реченні лише звертанням Н.:. Рости, міцній, моя Вітчизно, во ім’я щастя на землі;

• звертання не замінюється займенниками він, вона, воно, вони . при ньому можна поставити або стоять займенники другої особи ти, ви, твій, ваш Н.: Учитель мій! Як ми Тебе любили;

• вигуки від звертання відділяються комами. Не відділяються лише слова о, ой, якщо вони вжиті як підсилювальні частки Н.: Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках.

Вставлені слова і речення вносять у речення додаткову інформацію. Їх виділяють з обох боків комами, тире або дужками (розділові знаки ставляться відповідно до загальних правил). Виділяється:

• якщо вставлене речення вимовляється майже таким самим тоном, як і основне, то воно виділяється з обох боків комами Н.: Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Семеном;

• якщо вставлені слова чи речення вимовляються підвищеним тоном, то вони виділяються з обох боків тире Н.: Орю свій переліг – убогу ниву! – та сію слово.

• найчастіше вставлені слова чи речення вимовляються пониженим тоном. Тоді вони виділяються дужками або іноді комами з тире Н.: Відцвіла липа, облетіли маки польові (рано вони зацвітають і швидко гаснуть), зате літо вже поблизу;

Вставні слова і речення виражають особисте ставлення мовця до висловлюваної ним думки. Вони не несуть нової інформації. У реченні вони зазвичай виділяються комами. За значенням, їх можна поділити на такі групи:

1. вставні слова і речення, що виражають упевненість або невпевненість у тому, що повідомляється Н,: безумовно, звісно, звичайно, певна річ

2. вставні слова і речення, що вказують на джерело повідомлення Н.: кажуть, мовляв, повідомляють, по-моєму, на мій погляд, на думку;

3. вставні слова і речення, що вказують на зв’язок висловлюваного з контекстом Н.: кінець-кінцем, правда, проте, а втім, між іншим, мало цього;

Вигуки служать одним із засобів вираження емоцій і вольових імпульсів. На початку речення виділяються комою Н.: Ні! Я жива.., а у середині - з обох боків комами, якщо ж при них є знак оклику – тоді тире Н.: Земле моя, о, яка ти мені дорога.

26.Складне речення як синтаксична одиниця.Граматичні характеристики та різновиди склад.реч.Поняття про складносурядне речення,його структурно-сем.типи.Розділові знаки у складносурядних реченнях.

Складне речення-синтаксична конструкція,що складається з двох і більше предикативних одиниць,повязаних відповідним синтаксичним звязком,і являє собою семантичну та комунікативну єдність.

Найважливішими засобами звязку у складному реченні є сполучники,сполучні слова та інтонація.

Речення,частини яких(прості речення)поєднуються між собою сполучниками чи сполучними словами,належать до сполучникових:Реве Дніпро,й лани широкополі медами пахнуть,колосом шумлять. Речення,частини яких поєднуються між собою без допомоги сполучників і сполучних слів,лише інтонаційно,належать до безсполучникових:Пригріло сонечко,обсохла земля,потягло орача в поле.

Основу склад.реч.становлять базові структури,що завжди склад.з двох предикативних одиниць.(елементарні складні речення)Конструкції до яких входять три і більше частин наз. неелементарними,ускладненими,багатокомпонентними.Конструкції,у яких одні частини поєднуються за допомогою сполучників і сполуч.слів,а інші-безсполучниково.наз.сполучниково-безсполучниковими.(багатокомпоненті)

Граматичне значення складного речення трактують як відношення між його частинами:темпоральні,розділові,протиставні,об”єктні,атрибутивні,часові,причинові,цільові,умовні,допустові.Граматичні значення в складному реченні виражаються сукупністю структурних елементів,які можна назвати структурною моделлю складного речення відповідного типу.Лягла зима,і білі солов»ї затьохкали холодними вустами.(грам.значення реалізується в послідовності подій).

Складносурядні речення-речення,частини яких поєднуються сурядним зв’язком і є синтаксично рівноправними.Формально-елементарними є речення,в яких наявні дві предикативні частини,поєднані сурядним зв’язком,напр.:Реве Дніпро,й лани широкополі медами пахнуть,колосом шумлять.Семантично-елементарні формуються двома семантично елементарними простими реченнями та одним семантико-синтаксичним відношенням:Зеленіють жита і любов одцвіта. Складносурядні елемен.речення поділяють на речення з єднальними,зіставно-протиставними,розділовими і градаційними сполучниками.

Речення з єднальними сполучниками(і,й,та у значенні і),ні….,ні,ані….ані)Одночасність дій,станів,послідовність у часі дій,подій,явищ,причиново-наслідковий,умовно-наслідковий зв'язок:Зумійте жити-і будете живі.

Речення із зіставними і протиставними сполучниками.(а,та а,але,та,зате,проте,однак)

Зіставляється зміст частин,вказується на зв'язок неконтрастних явищ.Лечу,лучу,а вітер віє…

Виражаються протиставні відношення між частинами контрастного плану,в яких ідеться про невідповідність між діями,процесами.Нарешті запалили свічку,та вітер одразу ж її погасив.

Речення з розділовими сполучниками.(або,чи,або…,або;чи….,чи;то…то;не то…не то;чи то….чи то)У них ідеться про несумісність чи чергування явищ.Чи то праця задавила молоду силу,чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила.

Речення з градаційними сполучниками(не тільки…,але й;не тільки…,а й;не лише…,але й;не лише…а й)Не тільки жайворонки нас,мене й товаришів,вітали,але й гречки в той самий час рожевим гомоном співали.

Речення з приєднувальними (та й ,ще й,та ще й)з пояснювальними сполучниками(тобто,а саме,або)