19. Поняття про словосполучення як синтаксичну одиницю. Типи підрядного синтаксичного зв’язку у словосполученні. Типи словосполучень.

Словосполучення - це смислове й граматичне поєднання двох або більше повнозначних слів,що служать для вираження будь-якого єдиного нерозчленованого поняття або уявлення. У словосполученні виділяють головне і залежне слово. До словосполучення не належать поєднання підмета і присудка, імен., або займенників із прийменниками, а також незалежних одне від одного слів (очі заграли, на сході, пшениця і ячмінь).

Словосполучення за будовою поділяються на прості і складні. За характером значення розрізняють словосполучення вільні, синтаксично нероздільні та фразеологічні. Залежно від значення головного слова виділють дієслівні, іменні та прислівникові словосполучення.

Типи підрядного синтаксичного зв’язку:

Узгодження - це вид підрядного зв'язку, при якому залежне слово уподібнюється до головного в роді, числі й відмінку. Н.:блакить (яка?) небесна (жін. р., одн., наз. відм.), вірш (який?) прочитаний (чол. р., одн., наз. відм.).

Керування - це вид підрядного зв'язку, при якому залежне слово ставиться при головному у певному відмінку Н.:: слухати (що?) лекцію, слухають (що?) лекцію, cлухали (що?) лекцію, слухаймо (що?) лекцію.  За силою підрядного зв'язку розрізняють керування сильне і слабке.Сильним керування буває тоді, коли головним словом є перехідне дієслово, а залежним - іменник (займенник, числівник). Слабке керування наявне у словосполученнях, де головним виступає будь-яке дієслово або інша частина мови, а залежне може стояти у формі будь-якого непрямого відмінка з прийменником чи без нього: Їхати з сестрою, до сестри, за сестрою, від сестри, перед сестрою. Прилягання - це вид підрядного зв'язку, при якому залежне слово поєднується з головним тільки за змістом.Н.: говорив пошепки, працює сидячи, вміє читати, якісно зроблений. Ці слова не мають ні роду, ні числа, ні відмінка, ні часу, ні особи. Отже, граматично вони ніяк не можуть пристосовуватися до головного слова. Слова у словосполученнях вступають між собою у такі смислові відношення:  означальні  (атрибутивні) - залежне слово вказує на ознаку предмета: осінній день, київські вулиці;  додаткові  (об'єктні) - залежне слово називає предмет, на який спрямована дія або ознака: малювати картину, ласий до цукерок; обставинні (адвербіальні) - залежне слово називає різні обставини (часу, місця, причини, способу дії): повернутися пізно, навчатися в університеті.

За належністю головного слова до певної частини мови словосполучення поділяються на:  а) іменникові: тиша (яка?) насторожена, бажання (яке?) вчитися;  б) прикметникові: щасливий (як?) безмежно, червоний (чому? від чого?) від сорому;  в) числівникові: восьмеро (кого?) дівчат, шість (чого?) олівців;  г) займенникові: щось (яке?) веселе, хтось (з кого?) із них, кожен (з кого?) із вас;  ґ) дієслівні: перекладати (що?) текст, виступити (як?) успішно, усвідомлюючи (що?) помилку;  д) прислівникові: радісно (від чого?) від почутого, тяжко (як?) надміру.