- •1. Методика української мови як наука і предмет вивчення
- •2. Українська мова як предмет навчання у школі
- •3. Програма з української мови: зміст і структура
- •4. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови
- •5. Реалізація загальнодидактичних принципів у навчанні української мови
- •7. Моделювання уроку як організаційної форми навчальної діяльності з української мови
- •8. Мотиваційне забезпечення навчального процесу на уроках української мови
- •13. Взаємозв’язане формування в учнів різних видів мовленнєвих умінь
- •14. Переказ у системі роботи з формування мовленнєвих умінь
- •15. Учнівські твори як засіб мовленнєвого розвитку учнів
- •16. Комунікативно зорієнтоване вивчення синтаксису
- •17.Комунікативно зорієнтоване вивчення фонетики.
- •18.Комунікативно зорієнтоване вивчення лексики
- •19.Комунікативно зорієнтоване вивчення складу слова і словотвору.
- •20.Комунікативно зорієнтоване вивчення морфології.
- •21. Дидактичний матеріал і види роботи з ним на уроках вивчення мовних тем.
- •22. Формування в учнів правописних умінь
- •23. Формування в учнів основних видів мовленнєвої діяльності і мовленнєвих умінь
- •24. Методи навчання української мови як методична проблема. Методи засвоєння знань.
- •25. Проблема мовленнєвого розвитку учнів в історії методичної науки і в сучасній методиці навчання української мови
- •26.Формування поняття про науковий і діловий стилі мовлення.
- •27.Формування в учнів публіцистичного стилю мовлення.
- •28.Ознайомлення учнів з типами мовлення.
- •29.Переказ у системі роботи з іормув.Мовл.Умінь.
- •30.Твір як вид роботи з формування мов.Умінь.Учнівські твори як засіб мовл.Ровитку.
19.Комунікативно зорієнтоване вивчення складу слова і словотвору.
Залежно від ролі у творенні значення слова значущі частини слова – морфеми – можуть бути поділені на дві групи: 1) морфеми граматичні, що служать для утворення форм слова і виражають граматичне значення – це закінчення; 2) морфеми, які беруть участь у вираженні лексичного значення слова: вони підрозділяються на а) кореневі і б) службові׃ префікси, суфікси, постфікси, наприклад постфікс,
Службові морфеми виконують в мові дві функції. Завдяки першій – морфеми створюють нові слова і служать для вираження змісту. Друга функція, яка відповідає першій, властива порівняно невеликій групі морфем і безпосередньо зв’язана з умовами і особливостями висловлювання.. Цією функцією морфеми служать засобом вираження додаткових відтінків, які супроводжують речення в цілому (емоційно-експресивних і стилістичних).
Уміння утворювати слова з морфемами приходить до дітей разом з оволодінням ними мовленням, через вивчення морфем на мовленнєвій основі. Навички доречного використання слів з морфемами – особливо другої групи – набуваються людиною в міру розширення її розумового кругозору, знайомства з художньою і спеціальною літературою, прилучення її до художньої творчості.
2. Спостереження за сприйняттям школярами похідних слів переконують, що всі активні в сучасній літературній лексиці слова (виключаючи архаїзми, історизми, діалектизми, професіоналізми тощо) не викликають особливих утруднень, якщо вони розглядаються в контексті.
З метою формування у дітей правильного і гарного мовлення необхідно стосовно значущих частин слова попереджувати появу в мовленні учнів помилкових утворень слів чи допомагати в їх усуненні, збагачувати мовлення дітей можливими варіантами найменувань (похідних слів), щоб школярі могли свідомо обирати потрібне для мовленнєвої ситуації слово, враховуючи його смислову і стилістичну своєрідність.
20.Комунікативно зорієнтоване вивчення морфології.
Комунікатино зорієнтоване вивчення морфології повинно відбуватися, на основі поєднання системно-описового, функціонально-стилістичного і комунікативно-діяльнісного підходів. Вивчаючи морфологічні категорії, учні мають отримати .відомості про їх ознаки, засвоїти функціонально-стилістичну характеристику цих ознак, особливості й умови використання у мовленні виучуваних морфологічних засобів мови.
Уся організація роботи з мовленнєвого розвитку під час вивчення морфології має проводитися з урахуванням особливостей і можливостей морфологічного матеріалу. Будуючи навчальні завдання до кожного уроку з морфології, слід враховувати комунікативні можливості морфологічних категорій і особливостей їх використання в мовленні (сюди входять і мовні норми). Висунення на перший план завдань мовленнєвого розвитку, формування комунікативних умінь має принципово важливе значення для уроків морфології. Організовуючи їх, слід виходити з положень про те, що морфологічні засоби, беруть участь в побудові не тільки словосполучень і речень, а й тексту. Тому сприймання і продукування тексту неможливе без засвоєння морфології, ознайомлення учнів з тим, яку роль відіграють частини мови і їх форми в створенні синтаксису тексту.
Морфологічні засоби у тексті виконують насамперед роль міжфразового зв’язку, поєднуючи в одне ціле сусідні завершені речення і цілі об’єднання речень. Завдяки семантико-граматичній природіголовне місце в здійсненні міжфразових зв’язків належить трьом частинам мови: займенникам, прислівникам і сполучникам.
Для вивчення морфології мають добиратися такі завдання, у яких реалізовуються значення морфологічних категорій в реченнях тексту, проявляючи при цьому ті або інші відтінки значень. Умовно їх можна розділити на три групи:
1) завдання,що дозволяють познайомити учнів із загальними і деякими окремими значеннями морфологічних категорій, що вивчаються, з особливостями їх функціонування у мовленні;
2) завдання, що сприяють формуванню у школярів навичок використання морфологічних синонімів і їх варіантів в мовленнєвій практиці (до них належать завдання, які допоможуть вчителеві познайомити учнів з поняттям «морфологічні синоніми», а також навчити їх користуватися взаємозамінними формами і конструкціями у текстах різного характеру);.
3). завдання, за допомогою яких відбувається навчання школярів правил використання вивчених морфологічних категорій у текстах різних жанрів.