19.Комунікативно зорієнтоване вивчення складу слова і словотвору.

Залежно від ролі у творенні значення слова значущі частини слова – морфеми – можуть бути поділені на дві групи: 1) морфеми граматичні, що служать для утворення форм слова і виражають граматичне значення – це закінчення; 2) морфеми, які беруть участь у вираженні лексичного значення слова: вони підрозділяються на а) кореневі і б) службові׃ префікси, суфікси, постфікси, наприклад постфікс,

Службові морфеми виконують в мові дві функції. Завдяки першій – морфеми створюють нові слова і служать для вираження змісту. Друга функція, яка відповідає першій, властива порівняно невеликій групі морфем і безпосередньо зв’язана з умовами і особливостями висловлювання.. Цією функцією морфеми служать засобом вираження додаткових відтінків, які супроводжують речення в цілому (емоційно-експресивних і стилістичних).

Уміння утворювати слова з морфемами приходить до дітей разом з оволодінням ними мовленням, через вивчення морфем на мовленнєвій основі. Навички доречного використання слів з морфемами – особливо другої групи – набуваються людиною в міру розширення її розумового кругозору, знайомства з художньою і спеціальною літературою, прилучення її до художньої творчості.

2. Спостереження за сприйняттям школярами похідних слів переконують, що всі активні в сучасній літературній лексиці слова (виключаючи архаїзми, історизми, діалектизми, професіоналізми тощо) не викликають особливих утруднень, якщо вони розглядаються в контексті.

З метою формування у дітей правильного і гарного мовлення необхідно стосовно значущих частин слова попереджувати появу в мовленні учнів помилкових утворень слів чи допомагати в їх усуненні, збагачувати мовлення дітей можливими варіантами найменувань (похідних слів), щоб школярі могли свідомо обирати потрібне для мовленнєвої ситуації слово, враховуючи його смислову і стилістичну своєрідність.

20.Комунікативно зорієнтоване вивчення морфології.

Комунікатино зорієнтоване вивчення морфології повинно відбуватися, на основі поєднання системно-описового, функціонально-стилістичного і комунікативно-діяльнісного підходів. Вивчаючи морфологічні категорії, учні мають отримати .відомості про їх ознаки, засвоїти функціонально-стилістичну характеристику цих ознак, особливості й умови використання у мовленні виучуваних морфологічних засобів мови.

Уся організація роботи з мовленнєвого розвитку під час вивчення морфології має проводитися з урахуванням особливостей і можливостей морфологічного матеріалу. Будуючи навчальні завдання до кожного уроку з морфології, слід враховувати комунікативні можливості морфологічних категорій і особливостей їх використання в мовленні (сюди входять і мовні норми). Висунення на перший план завдань мовленнєвого розвитку, формування комунікативних умінь має принципово важливе значення для уроків морфології. Організовуючи їх, слід виходити з положень про те, що морфологічні засоби, беруть участь в побудові не тільки словосполучень і речень, а й тексту. Тому сприймання і продукування тексту неможливе без засвоєння морфології, ознайомлення учнів з тим, яку роль відіграють частини мови і їх форми в створенні синтаксису тексту.

Морфологічні засоби у тексті виконують насамперед роль міжфразового зв’язку, поєднуючи в одне ціле сусідні завершені речення і цілі об’єднання речень. Завдяки семантико-граматичній природіголовне місце в здійсненні міжфразових зв’язків належить трьом частинам мови: займенникам, прислівникам і сполучникам.

Для вивчення морфології мають добиратися такі завдання, у яких реалізовуються значення морфологічних категорій в реченнях тексту, проявляючи при цьому ті або інші відтінки значень. Умовно їх можна розділити на три групи:

1) завдання,що дозволяють познайомити учнів із загальними і деякими окремими значеннями морфологічних категорій, що вивчаються, з особливостями їх функціонування у мовленні;

2) завдання, що сприяють формуванню у школярів навичок використання морфологічних синонімів і їх варіантів в мовленнєвій практиці (до них належать завдання, які допоможуть вчителеві познайомити учнів з поняттям «морфологічні синоніми», а також навчити їх користуватися взаємозамінними формами і конструкціями у текстах різного характеру);.

3). завдання, за допомогою яких відбувається навчання школярів правил використання вивчених морфологічних категорій у текстах різних жанрів.