30.Твір як вид роботи з формування мов.Умінь.Учнівські твори як засіб мовл.Ровитку.

Серед робіт з мовленнєвого розвитку чільне місце посідають твори – вид тренувальних вправ, який передбачає самостійний виклад учнями думок, почуттів, суджень. Твір як вид роботи вимагає від учнів самостійності, активності, вираження в тексті особистого. У порівнянні з переказом твір – складніший вид роботи. Якщо в переказі учень передає готовий матеріал, відтворюючи зміст тексту і використані в ньому мовні засоби, то в творі всі питання, пов’язані з розкриттям змісту теми і оформленням, вирішуються учнями самостійно. В учнівському творі виявляється все: мовленнєвий розвиток учнів, знання властивостей гарного мовлення, мовний запас учня, володіння мовними нормами, фразеологією й виразними засобами мови, орфографічно-пунктуаційна грамотність, уміння змістовно, логічно, послідовно викладати зміст, загальний розвиток школяра, його начитаність, виховання, уподобання, спостережливість та інше.

У творі для учня набувають актуального змісту всі вивчені правила граматики, вимоги орфоепії і культури мовлення. Тільки у творі письмо, причому письмо грамотне, усвідомлюється школярем як засіб правильного оформлення особистих думок, виражених в писемній формі.

Організовуючи підготовку до твору, важливо приділити увагу удосконаленню кожної з цих сторін монологічного мовлення учня, його індивідуального стилю (власний стиль у підлітків виробляється приблизно у 15-16 років). У творі мовленнєва теорія поєднується з мовленнєвою практикою. У процесі підготовки до творів, усних і писемних, практично реалізуються мовленнєві вміння: осмислити тему, визначити основну думку, обрати стиль, тип і жанр мовлення, дібрати відповідний матеріал, упорядкувати його, підпорядкувати його виклад темі і основній думці, скласти план і писати за планом, використовуючи відповідні мовні засоби.

Щоб учні навчилися гарно писати твори, вони мають оволодіти вміннями: визначати об’єм змісту; підпорядковувати свій твір темі і головній думці; добирати матеріал для твору (шляхом спостережень за дійсністю та з літературних джерел); систематизувати зібраний матеріал, упорядкувати, тобто відібрати потрібне і визначати послідовність його розташування у творі; писати твори різних типів, стилів і жанрів мовлення; дотримуватися вимог гарного мовлення (доречність, точність, правильність, виразність, багатство тощо).