27.Формування в учнів публіцистичного стилю мовлення.

публіцистичний стиль застосовується в газетах, журналах, у виступах на мітингах і зборах з метою інформувати, привернути увагу до фактів життя, подій в країні, впливати на людей, формувати в них оцінне ставлення до життєвих подій; найчастіше зустрічається в газетних і журнальних статтях, нарисах, щоденниках життя і має закличний, палкий характер мовлення і яскраво виражену оцінку предмета мовлення

Оволодіваючи публіцистичним стилем мовлення, школярі мають навчитися максимально точно, доречно, влучно виражатися в газетному чи журнально-публіцистичному тексті, щоб писати й усно висловлюватися творчо, дотримуючись літе­ра­турних норм, але зрозуміло для найрізноманітніших читачів, писати просто й образно.

Як і інші функціональні стилі, публіцистичний стиль має основні хара­кте­ристики:

– сфера використання – громадсько-політична, суспільно-культурна, навчальна, виро­бнича діяльність;

– основне призначення – служити розв’язанню суспільно-політичних і громадських питань, активно впливати на читачів, переконувати у справедливості певної думки, спонукати їх до творчої діяльності, пропагувати прог­реси­вні ідеї, вчення, знання, здоровий спосіб життя;

– основні ознаки: спрямованість на новизну; динамічність; актуалізація сучасності; інформативність; політична, суспільна, морально-етична оці­нка того, про що пишеться чи мовиться; синтез логізації та образ­ності мовного вираження, що нагадує про близькість публіцис­тичного стилю до наукового і художнього; документально-фактологічна точ­ні­сть; декларативність; закличність; поєднаність стандарту й експресії; емоційність, простота і доступність; переконливість;

– основні мовні засоби − це сплав елементів наукового, офіційно-діло­вого, художнього стилів. З одного боку, у публіцистичному стилі широко викори­стовується суспільно-політична лексика, політичні заклики, гасла, точні найменування (подій, дат, учасників, місця), а з іншого – бага­­­тозначна образна лексика, що здатна привернути увагу читача і вплинути на нього, художні засоби – тропи і фігури. Всі лексеми, як пра­вило, чітко поділяються на позитивно-оцінні й негативно-оцінні. Навіть за художнього домислу в публіцистичному стилі авторське «я» збігається з фактичним мовцем.

У публіцистичному стилі, як і в інших стилях мовлення, виділяють кілька підстилів, кожний із яких має свої жанрові й мовні особливості: вла­­сне публіцистичний, або стиль засобів масової інформації (газети, часо­пи­­си, радіо, телебачення, реклама), художньо-публіцистичний (памфлети, фей­летони, нариси), науково-публіцистичний (критичні статті, аналітичні огляди, соціальні портрети тощо)Публіцистичний стиль (і особливо його власне публіцистичний під­сти­ль) відрізняється від наукового і художнього більшою сьогочасністю, операти­вністю, інформаційною місткістю Він має свої специфічні жанри, в яких реалізуються ці ознаки

у 7-му класі після уроку повторення мають вивчатися замітка в газету і репортаж; уміння учнів продукувати замітку і репортаж буде поступово удосконалюватися на уроках вивчення мовних тем і в позаурочній роботі; це можуть бути домашні завдання до уроків вивчення мовних тем і конкурси в системі позаурочної роботи;

у 8-му класі після уроку повторення мають вивчатися такі жанри публіцистики, як репортаж (повторення), стаття в газету і портретний нарис, їх будова і мовні особливості; отримані учнями знання і вміння мають удосконалюватися знову-таки на уроках вивчення мовних тем і в позаурочній роботі;

у 9-ому класі після повторення і поглиблення вивченого про публіцистичний стиль мовлення і жанру статті слід розглянути есе і дорожні замітки як різновиди жанру художньої публіцистики, а також рецензію як письмовий аналіз (відгук), що містить критичну оцінку художнього та інших творів, спектаклю, концерту, кінофільму, книги і далі удосконалювати отримані учнями знання і вміння на уроках вивчення мовних тем і в позаурочній роботі.