Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Експериментальна психологія.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
237.57 Кб
Скачать

14, 16, 18, 37, 38. Експериментальний метод в психології. Види змінних в психологічному експерименті. Гіпотези, їх види.

Експеримент – метод психологічного дослідження, де досліджував активно втручається в діяльність, поведінку досліджуваного, в ситуацію дослідження з метою створення необхідних умов, за яких виявляються психологічні факти, явища тощо.

  • неповний контроль за ситуацією.

2 види експерименту:

- констатуючий(вивчаються наявні психологічні особливості)

- формуючий (психологічні особливості вивчаються в процесі їх штучного цілеспрямованого розвитку з використанням певних програм, тренінгових вправ, виховання)

За схемою констатуючого експерименту можна вивчати природу психологічних властивостей у процесі їх розвитку, використовують такі методи як поперечний і повздовжній зрізи.

Поперечний зріз – порівнюються групи досліджуваних, що відрізняються тільки за віком.

Повздовжній зріз – простежуються зміни психологічних властивостей у людей протягом тривалого часу.

При плануванні експерименту в психології розпочинають з виділення незалежної і залежної змінних.

Залежна змінна – це змінна за якою експериментатор спостерігає в дослідженні, яку вимірює.

Незалежна змінна – це умова чи параметр які експериментатор може довільно незалежно змінювати, варіювати. Всі НЗ можна класифікувати на 4 категорії:

  1. ситуативна З- це певні особливості оточення, які створюються для учасників експерименту

  2. робочі НЗ – групам досліджуваних пропонують різні види завдань

  3. інструктивні НЗ – завдання залишається одним і тим же, а інструкція змінюється для кожної групи

  4. суб’єктивні НЗ – обираються безпосередньо експериментатором, не зазнає активного впливу з боку експ-ра, вона просто обирається(стать, вік, IQ, гендер, рівень чоловічих гормонів, раса тощо)

Існують 2 способи задання рівнів НЗ:

  1. інтраіндивідуальний(внутрішньо груповий)- досліджуваний чи група досліджуваних проходять послідовно через різні рівні, чи умови НЗ.

  2. Міжгруповий – різні групи досліджуваних і одна умова(один рівень НЗ).

Деякі психологи не вважають таке дослідження з використанням суб’єктивних НЗ за справжнє дослідження.

Крім ЗЗ та НЗ існують зовнішні змінні експериментальної ситуації, які дослідник повинен чітко контролювати:

  • побічні

  • додаткові

Побічна змінна – погоджування змішування з НЗ, що призводить до неадекватності даних.

Змішування буває 2 основних видів:

  • систематичне – один з рівнів НЗ нерозривно пов'язаний з активним рівнем побічної змінної

  • несистематичне – будь-який фактор чи їх сполука нерегулярно втручається в досліджувану залежність(самопочуття, шум, розмови, телефонний дзвінок)

Надійність – це:

  • відтворюваність результатів

  • точність вимірювання

  • стійкість результатів в часі та по відношенню до побічних змінних.

Ненадійні дані – артефакти.

Артефакт – це результат дослідження, що є наслідком зміни ЗЗ під впливом побічної

Виділяють 2 шляхи отримання артефакт них висновків:

  1. проведення невалідного експерименту

  2. порушення правил гіпотетико-дедуктивних міркувань, невірний перехід від статистичних гіпотез до рівня психологічних і наявність суб’єктивних переваг у дослідника.

Джерелами артефактів можуть бути внутрішній стан досліджуваного, стан середовища, недосконалий інструмент. Д. Кемпбелл виділяє і фонові артефакти: фонові ефекти, інструментальна погрішність, реакція досліджуваного на експ тощо. Щодо неадекватності психологічної теорії, що використовується , експериментальній процедурі, то дослідник може не врахувати психічні змінни, що впливають на поведінку людини.

Гіпотеза – припущення, яке виходить з теорії та ще не підтверджене та не спростоване. В методології науки виділяють теоретичні гіпотези та емпіричні припущення, які підлягають певній експериментальній перевірці. Теоретичні гіпотези входять в структуру теорій в якості їх основних частин. Теоретичні гіпотези висуваються для усунення внутрішніх протирічьв теорії або для виявлення розходжень у теорії і експериментальних результатіві є інструментом вдосконалення теоретичного знання. Емпіричні гіпотези – експериментальні, казуальні.

Експериментальна гіпотеза – гіпотеза, яка припускає наявність каузальної закономірності НЗЗЗ.Гіпотеза в психологічному дослідженні може задовольняти принцип фальсифікує мості(якщо в ході експерименту вона заперечує) та принцип верифікуємості(якщо підтверджує). Готтсданкер виділяє наступні варіанти експериментальних гіпотез:

  • Контр гіпотеза – експ гіпотеза, альтернативна до основної, виникає автоматично

  • 3 конкуруюча експ гіпотеза – експ гіпотеза про відсутність впливу НЗ на ЗЗ, провіряється тільки в лабораторному експ

  • Точна експ гіпотеза – «предположение» про відношення між одиничною НЗ і ЗЗ в лабораторному експ, перевірка потребує виділення НЗ і «очищення» її умов

  • Експ гіпотеза про максимальну(мінімальну) величину – «предположение» про те, за якого рівня НЗ набуває максимальне(мінімальне) значення

  • Експ гіпотеза про абсолютні і пропорційні відношення – точне «предположение» про характер поступової( кількісної) зміни ЗЗ з поступовою(кількісною) зміною НЗ, провіряється в багаторівневому експ

  • Експ гіпотеза з одним відношення – «предположение» про відношення про між одною НЗ і одною ЗЗ, провіряється у факторному експ

  • Комбінована експ гіпотеза – «прдполжение» про відношення між певною комбінацією 2 чи декількох НЗ, з одної сторони, і ЗЗ –з другої, провіряється в факторному експ

Статистичні гіпотези - є необхідним компонентом перевірки псих гіпотез, якщо дослідження претендує на визнання отриманих результатів як достовірних, значимих, істинних.2 види статистичних гіпотез:

- нульова статистична гіпотеза – свідчить про припущення про відсутність значимих відмінностей в показниках, немає зв’язку.

- спрямована статистична гіпотеза – наявні відмінності, є зв'язок.

В статистичні гіпотези ніколи не вводиться підтвердження про причинно-нассідкові зв’язки, вони є лише в психологічній гіпотезі.